КОЛИ МИСТЕЦТВО ЛІКУЄ

З самого дитинства я любила малювати. Ще школяркою помітила, що малюю тоді, коли мене переповнюють емоції — коли хочеться поділитися зі світом своєю радістю, або коли «серце плаче»... А пізніше дізналася, що існує такий метод психотерапії, як «лікування мистецтвом» (арттерапія).

Людина, на відміну від її «братів менших», завжди відчувала внутрішню потребу в малюванні. Вчені встановили, що перші малюнки були зроблені ще 35—40 тисяч років тому! Значно пізніше помітили багатосторонній вплив мистецтва на життя і здоров’я (як психічне, так і фізичне), і людство неодноразово зверталось до арттерапії з надією на зцілення.

Арттерапія — це один із методів психологічної роботи, який використовує можливості мистецтва для досягнення позитивних зрушень в емоційному, інтелектуальному і особистісному зростанні. Кожен має змогу виразити себе за допомогою ліній, кольорів, звуків чи рухів, здобувати новий досвід невербального спілкування, що допоможе в майбутньому полегшити стосунки з іншими людьми.

Особливе значення має арттерапія, коли йдеться про дітей. Ще на початку минулого століття психоаналітики зрозуміли, що класичний психоаналіз не знаходить відображення в дитячій психології. І почали використовувати як засоби психотерапії ігрові техніки, малювання тощо.

Справді, дитина не завжди може пояснити, що з нею відбувається, що вона відчуває... А олівці чи фарби допомагають передати свої емоції білому аркушу паперу.

Малюнки сучасних дітей дещо агресивніші порівняно з витворами, скажімо, їхніх батьків у тому ж віці. Але це не свідчить, що агресивнішими стали й самі автори. Просто довкола них більшає негативної інформації: насильство, сварки, бійки, вбивства... Малюк не зовсім розуміє, що відбувається, і не до кінця усвідомлює власну реакцію на події. От і вихлюпує емоції на папір.

Хоча, звичайно, спеціаліст може побачити в малюнку і агресію самої дитини, яка найчастіше є захисною реакцією на ворожість чи тиск навколишніх.

На відміну від дорослих дитина не замислюється, чи правильно вона малює, а просто бере олівець чи пензель і творить. Дуже важливо підтримати цю творчість і не намагатись оцінити «правильність» малюнка дитини. Часто «трійка» за роботу, над якою так старався, або привселюдна критика вчителя може назавжди відбити у школяра охоту до малювання, тим самим перекривши один із каналів саморегуляції психологічного стану дитини. І агресія, не маючи виходу у творчості, звичайно ж, перенесеться на когось із оточення — на однолітків або на батьків.

Цікаво, якби Дюрер, Пікассо та Ван Гог вчилися в одному класі, як би ви їх оцінили?

Звичайно заняття з арттерапії проводять висококваліфіковані спеціалісти. Але чому б вам самому не спробувати покращити своє психологічне і фізичне здоров’я за допомогою цих нехитрих засобів? Візьміть пензлик та фарби і відкрийте для себе різнобарвний світ. Або ж чорну гелеву ручку (якій віддаю перевагу і я) — і спробуйте себе у ролі графіка! Не переймайтеся «правильністю» чи досконалістю малюнка, головне —виразити свій душевний стан.

Не лише діти, але часто й дорослі не в змозі справитися зі своїми емоціями. Ми живемо за правилами, спонукаємо себе постійними: «Треба, треба, треба...», забуваючи про наші бажання. Через це виникає внутрішнє невдоволення, яке людина, будучи істотою суспільною, намагається тримати в собі. В результаті ж потерпає організм, адже негативний емоційний стан нерідко призводить до різноманітних хвороб. Творчість у цьому випадку допомагає зняти емоційну напругу, гармонізувати внутрішній світ і досягти взаєморозуміння із зовнішнім. Звичайно, це може бути не тільки малювання, а й аплікації, вишивка, фотографування, моделювання із сірників, проза, поезія та ще багато чого, що так чи інакше належить до мистецтва.

І якщо ваш чоловік уже другу годину старанно збирає із сірників химерний будиночок, не намагайтеся йому в цьому перешкодити. Бо інакше негативні емоції виплеснуться назовні і найімовірніше — на того, хто зараз найближче. Тож сімейна сварка неминуча!

Арттерапія корисна також для людей з обмеженими можливостями, які через прикрі обставини стають соціально ізольованими. Усвідомлення свого творчого «я», розвиток нових вмінь та навичок допомагає таким людям адаптуватись і повніше брати участь у житті суспільства.

Не завадить виражати свої емоції на папері й майбутнім мамам (і майбутнім татам теж)! Якщо ви боїтеся пологів, непокоїтеся за цю крихітну, але вже таку рідну істоту — вихлюпніть свої страхи на папір, і вони вже значно менше вас турбуватимуть. Відчуття щастя і гармонії, що переповнюють майбутню маму, знайдуть своє відображення у сонячних і радісних картинах.

Якщо ви хочете більше дізнатися про свою дитину, про її мрії та побоювання, не втрачайте нагоди помалювати разом із нею! Завдяки спільному проведенню часу між батьками і дітьми встановлюється глибокий емоційний зв’язок. До того ж, це заняття допоможе вашій крихітці розвинути тонку моторику, що сприятиме розвитку центру мови, а також правої половини мозку, відповідальної за творче мислення.

Час відпусток — чудова нагода, щоб зробити симпатичні колажі зі знайдених на березі моря мушель чи камінців, із примхливо вигнутих лісових гіллячок непогано б вирізати кумедні фігурки, а різнокольорові листочки, можливо, стануть першим гербарієм вашого малюка.

Арттерапія корисна кожному, бо дає змогу відкрити світові свій творчий пошук відповідей на вічні запитання: «Що таке світ, в якому я живу?», «Хто я в цьому світі?». Саме творчість спонукає людину по-новому подивитися на звичні речі, подолати перешкоди, які раніше вважалися нездоланними, і вирішити всі конфлікти…