Класовий склад можливих протестів в Україні, швидше за все, буде змішаним

Про це «Дзеркалу тижня. Україна» заявив заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха.

«У будь-якому суспільстві більш активна частина населення - це молоді люди, оскільки вони ще соціально не вкорінені, у них більше енергії та сподівань. Молодіжні протести сколихнули і цілком благополучну Європу», - зазначив експерт.

При цьому він вважає, що паралелі між Тунісом, Єгиптом і Україною проводити не можна, «але урок подій у Північній Африці для нас у тому, що повністю нехтувати інтересами більшості населення влада не може ніде і за жодних умов».

«Я б не сказав, що у нас ситуація вже досягла таких масштабів відчаю. Хоча, якщо економічна ситуація буде суттєво погіршуватися і особливо якщо реформи виявляться непосильними для більшості, то ніхто не гарантує, що люди не вийдуть з протестами на вулицю», - сказав Головаха.

Як зазначив у свою чергу професор Георгій Почепцов, існування хвилювань без лідерів і опозиції в Північній Африці може частково пояснити і той факт, що ці революції назвали продуктовими: «Зменшення обсягу продуктів, різке збільшення цін призвело до зниження споживання великої маси людей. Побічно цю тенденцію можна побачити і в тому, що за тиждень до початку заворушень Алжир, наприклад, закупив 800 тисяч тонн зерна, Індонезія замовила 800 тисяч тонн рису, інші країни також стали шукати джерела поповнення своїх запасів».

На думку професора, звідси можна витягти певний урок для України: «Україна вимагає почати продаж землі, у той же час картоплю та цибулю купує в Єгипті, часник і гречку - в Китаї. Тобто ми вже сьогодні не в змозі себе прогодувати».

«Якщо революція буде продуктовою, вона і в Україні «витягне» в якості базового матеріалу людей бідних, яких у нас вистачає. Міністерство оборони Великобританії бачить у майбутньому новий протестний потенціал не в робітниках або фермерах, а в середньому класу. Він і в Україні почуває себе скривдженим. Саме він вийшов на вулиці у період помаранчевої революції. І саме він вийде знову», - вважає професор.

Детальніше читайте у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна» у статті Алли Котляр «Падіння стіни страху».