Кіндер-тур Америкою - Соціум - dt.ua

Кіндер-тур Америкою

13 серпня, 2010, 14:09 Роздрукувати Випуск №29, 13 серпня-20 серпня

Хоч би куди заносив нас у Штатах туристський інтерес — парк то, музей, природний заповідник, історична або культурна пам’ятка — скрізь нам зустрічалися сім’ї з дітьми різного віку...

Хоч би куди заносив нас у Штатах туристський інтерес — парк то, музей, природний заповідник, історична або культурна пам’ятка — скрізь нам зустрічалися сім’ї з дітьми різного віку. Складається враження, що американська туристична індустрія особливо намагається догодити саме цій цільовій групі — до взаємного задоволення обох сторін: бізнесам «зайвий» дохід, а сім’ям — порятунок від рутини і додатковий спільний сімейний захід, що слугує часто не тільки розвазі, а й освіті та навчанню дітей.

Америка — країна велика, різноманітна і дуже добре пристосована для туризму. Зокрема, у списку з 12 найвидатніших світових туристичних визначних пам’яток, розрахованому на шанувальників дикої природи і складеному американським тематичним журналом «Сімейний туризм», — половина місцевих адрес. Це Аляска, кілька національних парків у Вайомінгу (Єллоустоун і Тентон), низка невеличких прибережних островів у Джорджії (на них не пускають більше тридцяти туристів одночасно), «Лосина алея» (Moose Alley) в Мейні, на кордоні з Канадою (там проводять лосині сафарі), «Льодовиковий парк» у Монтані і Національний парк Еверглейдс у Флориді, де туристи плавають разом з алігаторами (тільки ті у воді, а туристи в човні). Для порядку перелічу й другу, неамериканську половину списку: савани Танзанії і Кенії, джунглі Коста-Рики, долина Амазонки, Галапагоські острови і найбільший піщаний острів у світі Фрейзер, поруч з Австралією.

Подорожі для американців — не тільки один з найпопулярніших видів відпочинку, а й важлива галузь економіки. У 2008 році (останній рік, за який уже зібрано й оброблено статистику) американці витратили на подорожі всередині країни загалом 704 млрд. дол., з яких у скарбницю у вигляді податків надійшло 113 млрд. У секторі економіки, безпосередньо пов’язаному із внутрішнім туризмом і подорожами, було зайнято 7,4 млн. людей, котрі отримали сумарну зарплату в 186 млрд. дол. (це приблизно 25 тис. дол. на рік на один працівника; треба розуміти, що багато таких робіт — сезонні; зокрема, тут ураховують, скажімо, студентів, які працюють на канікулах продавцями морозива або рятувальниками на пляжах).

Навіщо вони їздять? Найтиповіші причини, по низхідній: відвідати друзів і родичів; подивитися визначні пам’ятки; позасмагати й поплавати на пляжах; відвідати зоопарки, музеї, національні парки; погуляти в тематичних парках; здійснити екскурсію по місту, сходити в гірський похід, покататися на лижах... Конкретний вибір значною мірою залежить від покоління, доходів, статі та інших демографічних характеристик.

Головний засіб пересування — автомобіль: на ньому в останні роки було здійснено 76% усіх поїздок «заради задоволення» (поїздки «у справах» тут не враховуються). На літаки припало тільки 42% вояжів (сума виходить більш як сто відсотків, тому що багато хто їздить частіше, ніж раз на рік).

Приблизно третина всіх американських мандрівників — сім’ї з дітьми. Найчастіше дорослих у цій групі представляють батьки, але й бабусі-дідусі з онуками теж трапляються — на них припадає 7% від загальної кількості. Середня кількість поїздок, які здійснює мандрівна сім’я, 4,5 на рік (дані за 2009 рік). Середня тривалість денного автомобільного переїзду — вісім з половиною годин.

Найпопулярнішими серед дітей є, звичайно, парки атракціонів і тематичні парки (ті ж таки атракціони, але об’єднані якоюсь темою; класичний приклад — Діснейленд). До слова, Діснейленд не вважається найкращим місцем для поїздок із зовсім маленькими дітьми, яким потрібен денний сон, здорове харчування, можливість вільно побігати по травичці, а головне — їх можуть налякати величезні фігури мультперсонажів, які розважають відвідувачів. Сюди зазвичай возять старших дитсадківців і молодших та середніх школярів. У спеку дітей і їхніх батьків особливо приваблюють аквапарки й усілякі водні атракціони. Наступним за популярністю місцем відпочинку з дітьми є зоопарки, як традиційні, так і у вигляді «сафарі» — у них звірі живуть ніби на волі по обидва боки дороги, якою їдуть люди і дивляться на них із вікон машин.

Зоопарками й атракціонами нас, звісно, не здивуєш. А от американські музеї навіть важко називати таким нудним словом. Вони тут дуже різні за тематикою і розміром, але їх об’єднує спільне — багато експонатів у них не тільки можна, а й треба помацати руками. Іншими словами, вони розраховані на потреби та інтереси дітей. Є навіть особливий вид музеїв, що так і називаються — «дитячі» (Children’s Museums). Найбільші і найвідоміші розташовані в Бостоні, Брукліні, Хартфорді (штат Коннектикут), Індіанаполісі та Сіетлі. Але навіть у найскромніших з них, скажімо, в дитячому музеї в містечку Парамус (штат Нью-Джерсі) із населенням у 28 тис., налічується понад тридцять різних ігрових і навчальних (а точніше таких, що навчають у грі) «майданчиків», кожен з яких покликаний розбурхувати дитячу уяву. Вони ще й змінюються регулярно — щоб дитину можна було привести через тиждень, і вона знайшла там щось нове для себе.

Не менш цікавими, різноманітними і, головне, зробленими спеціально для дітей, є американські музеї науки. І розраховані вони аж ніяк не тільки на школярів. Так, приміром, у найближчому до нас «Ліберті-центрі» в місті Джерсі-сіті (через Гудзон від Манхеттена), існує експозиція для відвідувачів віком від двох до п’яти років під відповідною назвою: «Я досліджую (себе, свої можливості і світ навколо мене)». У приміщеннях музеїв працюють кондиціонери і туалети, у великих є буфети, зони відпочинку і кінозали — коротше кажучи, у літню спеку ціни їм немає. Вхід зазвичай платний, але якщо купити постійну сімейну перепустку на рік, виходить дуже дешево.

Ще одна «типово американська» сімейна розвага — відвідання фабрики, яка виробляє якийсь популярний у дітей продукт або товар. Зрозуміло, що кожна з цих фабрик сама постаралася, щоб її хотіли відвідати. Так, неподалік від нас, у Пенсільванії, є містечко Херші (Hershey), зовсім крихітне (всього 12 тис. населення). Живе воно завдяки однойменній шоколадній фабриці і туризму. Що робити туристам у цій дірі? Спостерігати за процесами виготовлення шоколаду, причому не тільки збоку, а й «зсередини» (знаменитий шоколадний тур, що симулює процес виготовлення шоколаду), дегустувати різні його сорти, ну й більш традиційні речі, включаючи перегляд тематичного музичного шоу в 3D форматі. Крім Херші, дуже популярні екскурсії на фабрику цукерок (Jelly Belly), морозива (Ben & Jerry), «типово американських» кольорових олівців (crayons), фабрику-музей свистків і багато інших, менших і «локальніших».

Крім об’єктів інтересу «промислової спрямованості», серед популярних сімейних маршрутів є й сільськогосподарські. Так, приміром, кожне літо публікується список найкрасивіших і «юзер-френдлі» яблучних ферм, куди запрошуються сім’ї з дітьми — не стільки для збору врожаю, скільки для організованого відпочинку на природі.

Цікаво, що навіть ті штати, які важко назвати привабливими для туристів — немає в них ні природних окрас, ні особливих історичних пам’яток, та й клімат не дуже, — не відстають від визнаних туристичних перлин у частині надаваних послуг і завдяки цьому теж мають свою частку в туристичному пирозі. Взяти хоча б штат Канзас. Дві третини його території — рівнина без будь-яких височин (якщо не рахувати нафтових вишок) із пагорбами і лісами тільки в східній частині, причому досить убогими, особливо якщо порівнювати з якоюсь гірсько-лісовою перлиною на кшталт Західної Вірджинії. З історією Канзасу теж не дуже пощастило: вона хоча й була драматичною (сама тільки назва «Кривавий Канзас», заслужена ним безпосередньо перед громадянською війною, промовляє сама за себе), та хіба такими пристрастями привабиш туристів? Проте приваблює. Виявляється, в Канзасі народилися або хоча б провели частину життя багато видатних американців, включаючи Емілію Ерхард, Уолтера Крайслера і трьох астронавтів. Кожна із цих постатей (а їх набагато більше, ніж тут названо; інші просто не мають світової популярності) удостоїлася свого музею (і не одного), а, як ми пам’ятаємо, музеї в Штатах — зовсім не нудні заклади. Та головне, звичайно, те, що через Канзас проходить сімдесята дорога між штатами, що йде зі сходу на захід через усю країну. Саме по ній туристи зі східних штатів їдуть на гірські курорти Колорадо. Канзаська її ділянка дуже довга й нудна — 682 кілометри степом! Але кожне канзаське містечко, яке стоїть уздовж неї, постаралося влаштувати в себе щось цікаве, корисне й привабливе для мандрівників, особливо для сімей з дітьми, про що заздалегідь повідомляє на білбордах, що стоять уздовж дороги. До слова, тут, звісно ж, не обійшлося без музею, присвяченого героям книжки «Дивовижний чарівник із країни Оз».

Тривала автомобільна поїздка — важке випробування навіть для дорослих, не кажучи вже про дітей, «запрограмованих» на рух. Американці вигадали різні способи полегшити вимушене багатогодинне сидіння в замкнутому просторі — як власне в автомобілі, так і по дорозі. У цьому сенсі на окрему згадку заслуговують пришляхові туристичні центри, розташовані на важливих міжштатних дорогах, туалети на яких — причому не тільки жіночі, а й чоловічі — як правило, завжди обладнані відкидними сповивальними столиками.

Найпопулярніші сучасні предмети автомобільного інтер’єру, призначені для розваг дітей, — DVD-плеєри з набором мультиків і дитячих фільмів, ігрові приставки та електронні ігри різних видів і рівнів складності.

Коли електроніка набридає, можна звернутися до «старомодних» дорожніх ігор. Опишу три найпопулярніші — можливо, і нашим сімейним автомандрівникам вони знадобляться. По-перше, «Що я помітив» (I spy) — відгадайка, в якій один гравець називає першу букву, а інші повинні відгадати, що саме він (вона) задумав (задумала). Головне, щоб цей предмет було видно у вікні, а переможець отримує право загадувати своє слово. По-друге, «Дорожнє бінго» (це варіант гри в лото, але з цифрами замість букв), у якому джерелом для цифр слугують номерні знаки машин, що їдуть попереду. По-третє, примітивна, але популярна серед дітей (особливо хлопчиків) гра «Бий жука» (Punch Buggy), коли діти (передбачається, що легенько) б’ють один одного по руці з вигуком «бий жука», побачивши автомобіль марки «Фольксваген Жук». Цю гру можна модифікувати і замість «жука» використовувати іншу автомобільну марку — аби лишень вона була досить поширена і вирізнялася зовнішнім виглядом.

Поради тим, хто збирається в автомобільну подорож з маленькими дітьми:

1. Дотримуйтеся залізного правила: машина не рушає з місця, поки всі не пристебнулися, а якщо серед пасажирів є малюк — не перевірено надійність кріплення дитячого крісла.

2. Робіть регулярні зупинки в обладнаних туристичних центрах або просто в безпечних місцях; добре, якщо діти там матимуть можливість бодай трохи побігати і розім’ятися.

3. Беріть із собою холодні напої і здорову їжу, яку можна брати руками (яблуко, банани, несолодке печиво...) Краще уникати липкої їжі або надто соковитих фруктів. Гарна підмога — кухлі-невиливайки для молока, соку і води: мало того, що пити корисно, саме заняття може відволікти дитину на якийсь час.

4. Намагайтеся захопити дитину іграми, за умовами яких потрібно дивитися у вікно. Крім розваги, це ще й профілактика від заколисування й відволікання від думки, що він (вона) сидить прив’язаний(а) у машині.

5. Прихопіть дитячий горщик і заплануйте кілька додаткових зупинок для того, щоб ним скористатися.

6. Візьміть із собою кілька ігор та іграшок, а також диски із записами дитячих пісеньок, які можна співати всією сім’єю.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво