КАТОЛИКИ ОЧІКУЮТЬ ЗМІН - Соціум - dt.ua

КАТОЛИКИ ОЧІКУЮТЬ ЗМІН

12 квітня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №14, 12 квітня-19 квітня

Тема поширеності педофілії серед католицьких священиків не нова. Власне, перші ознаки того, що це ...

Тема поширеності педофілії серед католицьких священиків не нова. Власне, перші ознаки того, що це явище справді характерніше для католицьких пастирів, ніж для їхньої пастви, виникли ще в середньовіччя, коли і була остаточно сформована існуюча там система обов’язкового стримування і безшлюбності. Втім, уже тоді стало ясно, що повна відмова католицьких священиків від інтимного життя — всього лише міф, якого уперто дотримується сама церква. Проте до середини минулого століття численні факти перелюбства абатів і прелатів особливого ажіотажу не викликали і зустрічали достатню толерантність як з боку парафіян, так і з боку вищого духовенства.

Проте в роки сексуальної революції, що розпочалася в США в середині 1960-х років, непорушність безшлюбності почали ставити під сумнів самі священнослужителі, особливо з числа молодих. Заклики змінити цю систему ні до чого не призвели, і Америкою прокотилися хвилі масової відмови від сану, а також численні сексуальні скандали за участю католицьких священиків. Причому найчастіше мова йшла про гомосексуалізм і розбещування малолітніх. Величезне враження на всіх справила й інформація про те, що серед американських католицьких священиків рівень поширення ВІЛ учетверо вищий, ніж у середньому по країні. При цьому вище духовне керівництво продовжувало стверджувати, що всі розмови про поширеність серед католицьких священиків педофілії і гомосексуалізму — чистий наклеп, який не має під собою жодної реальної основи.

Проте голосні викривальні процеси, що спалахнули за останні роки в різних країнах, позбавили можливості вище католицьке керівництво і надалі замовчувати цю проблему. Тим більше що на виплату величезних компенсацій, за допомогою яких церква звичайно вважала за краще мирно домовитися з жертвами злочину, грошей уже відверто не вистачало. Два року тому дітям — жертвам наруги з боку парафіяльного священика католицької єпархії Далласа місцевій церковній владі довелося виплатити 119,6 мільйона доларів. До того ж нині цій владі самій доводиться відповідати за спроби приховання злочинів. А всього по країні, за оцінками юристів, останніми роками проти американських католицьких священиків було висунуто понад тисячу судових позовів за обвинуваченнями у педофілії, і практично в усіх випадках справа закінчувалася досудовою виплатою компенсацій у розмірі від кількох тисяч доларів до мільйонів.

Правда, у лютому нинішнього року в Бостоні пройшов дуже гучний процес: судили священика, який за 30 років свого «служіння» розбестив не менше 130 дітей віком від 5 до 15 років. За це священик засуджений до 10 років тюремного ув’язнення. А питання про відповідальність керівництва, яке з року в рік переводило його з одного приходу в інший, замовчуючи злочини, все ще залишається відкритим. Хоча у Франції минулого року перед судом постав не лише сам священик-педофіл, засуджений до 18 років в’язниці за згвалтування і сексуальні домагання до вівтарних хлопчиків, а й єпископ Пікан, який протягом кількох років покривав злочинця. За це монсеньйор Пікан був засуджений до трьох років умовно.

У Великобританії лавина аналогічних скандалів прийшлася на 1995—99 роки. Тоді із загальної армії в 5 600 священнослужителів за сексуальні зазіхання на неповнолітніх засудили 21 священика. У результаті була створена спеціальна церковна комісія, у функції якої входить «захист дітей» і представник якої повинен бути при кожному католицькому приході. Не залишилися осторонь від подібних скандалів Ірландія й Польща. Зрештою на ситуацію, що склалася, був змушений відреагувати і Ватикан.

На початку року римсько-католицька церква опублікувала правила поведінки для єпископів і високопоставленого духівництва відносно випадків педофілії і жорстокого поводження з дітьми з боку священиків. Там говориться, що про всі підозри в педофілії або будь-яких обмеженнях прав дітей варто повідомляти в Рим, де і буде визначений порядок реагування. Проте про необхідність інформувати про ці злочини цивільну владу в правилах нічого не сказано.

Такий підхід до проблеми пояснюється не лише відчайдушними спробами зберегти залишки престижу католицької церкви. Річ у тому, що католицькі теологи ставляться до педофілії не стільки як до злочину, скільки як до патології. За аналогією з алкоголізмом. Священиків, яких обвинувачували в педофілії, направляли на консультацію до психотерапевта і давали відпустку на півроку. І педофіл із саном брався знову за старе з новими силами. Нині, можливо, після закритого церковного суду такому священнослужителю загрожуватиме позбавлення сану. Проте, судячи з реакції американських католиків, ці заходи навряд чи можна вважати достатніми. Тому Римсько-католицька єпархія Нью-Йорка — одна з найбільших в Америці — уже передала прокуратурі список священиків, які у минулому обвинувачувалися в сексуальних домаганнях до дітей. Більшість із перелічених там осіб (за даними правоохоронних органів, їх понад 40) уже склали із себе сан, до того ж за більшістю обвинувачень уже минув термін давності. Проте самий факт співробітництва церковної влади з цивільною досить показовий.

Більш того, у передовій статті офіційного органу католицької митрополії Бостона були порушені питання про доцільність збереження інституту католицького духовенства в його нинішній формі, коли священиком може стати винятково чоловік, який, до того ж, дав обітницю безшлюбності. Це зовсім не означає, що відтепер прийняття сану стало можливим і для сімейних чоловіків, і для жінок, проте самий факт порушення цих питань говорить про те, що зміни назріли. І, можливо, вони сприятимуть викоріненню педофілії в рядах католицьких священиків ефективніше, ніж вироки церковних і цивільних судів.

за матеріалами зарубіжної преси

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво