ІТАЛІЙСЬКА МАФІЯ ФЕМІНІЗУЄТЬСЯ

Горезвісна «скляна стеля» на рубежі тисячоліть у дедалі більшій кількості великих сфер людського життя поступово втрачала свою помітність. Мабуть, найнедоступнішою з цього погляду цариною донедавна залишався злочинний світ, зокрема італійська мафія. Проте арешт дружини італійського мафіозі засвідчив, що й тут «крига скресла».

Луїджі Джуліані, котрий належить до верхівки злочинного клану, заарештували ще на початку 1990 років. У поліції вважають, що чимало його функцій після цього перейшли до дружини — Кармели Марзано. Зокрема, їй інкримінували залякування вдови гангстера з конкуруючого клану — остання збиралася свідчити проти зятя місіс Марзано та двох його подільників, котрих звинувачено в убивстві її чоловіка 29 березня 1999 року. У зв’язку з цим було ув’язнено й доньку місіс Марзано Маріанну.

Примітно, що міркування з приводу «фемінізації» італійської мафії почали з’являтися в міжнародній пресі саме після цих арештів, хоча наприкінці грудня арештували значно колоритнішу фігуру — сестру Луїджі Джуліані, Ермінію, більш відому як Леді Камора або Челеста. Після того, як усі п’ять братів заарештували, саме в її руки перейшов увесь сімейний бізнес. Після десяти місяців відчайдушних пошуків Челесту нарешті знайшли за таємною панеллю на кухні в будинку доньки, котра мешкає в передмісті Неаполя. Замість вимоги викликати адвоката, Челеста заявила, що їй потрібні чоботи на шпильках і розкішне манто з леопардової шкури. Лише після цього вона дозволила вивести себе з будинку доньки.

Утім на свободі залишилася головна конкурентка клану Джуліані — Марія Ліччіарді, котру італійська поліція змальовує як найжорстокішого та найбезстрашнішого боса каморської мафії, більше відомої в злочинному середовищі як Принцеса Камора. Вона також очолила свій клан після арешту брата.

Участь у «сімейному» бізнесі кревних «спадкоємиць» мафіозних кланів зазвичай думок про фемінізацію не викликало. Певні зобов’язання покладалися на них за самим фактом їхнього народження, і стать у цій ситуації особливої ролі не відігравала. Проте поведінка дружини боса донедавна найбільше відповідала традиційним уявленням про роль італійської жінки в родині й суспільстві. Чимало з них не були навіть у курсі злочинних справ своїх чоловіків і не висловлювали ані найменшого бажання брати в них участь.

Уперше цю традицію порушила Кармела Сантапаола, дружина «хрещеного батька» сицилійської мафії. Утім, поліція до неї добратися так і не встигла. 1995 року Кармелу на очах у доньки застрелили представники конкуруючого клану.

Італійська поліція пояснює фемінізацію мафії не стільки революційними змінами в гендерній практиці, скільки елементарним «вимиванням» представників кланів по чоловічій лінії, велика частина котрих нині перебуває за гратами. Утім, навіть італійські поліцейські визнають, що деяким леді-босам навіть більше, ніж чоловікам, притаманні всі властивості, необхідні «батькам» мафіозних кланів. У словах Карло Гарні, начальника неапольської поліції, виголошених ним відразу після арешту Ермінії Джуліані, відчувалося непідробне замилування: «Це справжня жінка-лідер. Вона має організаторські здібності й певну харизму — властивість, зазвичай асоційовану з ватажками-чоловіками».