ХОЧЕШ ЖНИ... - Соціум - dt.ua

ХОЧЕШ ЖНИ...

18 жовтня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №40, 18 жовтня-25 жовтня

Нинішній відбірний цикл Євро-2004 розглядався фахівцями як один із найтяжчих у новітній біографії збірної України...

Нинішній відбірний цикл Євро-2004 розглядався фахівцями як один із найтяжчих у новітній біографії збірної України. Тому були об’єктивні причини, що ускладнилися загальнонаціональною трагедією — смертю великого Лобановського. У найскладнішому становищі опинився наступник Майстра — Леонід Буряк. Весь підготовчий період Леонід Йосипович засукавши рукава відокремлював зерна від полови: переглядав десятки потенційних кандидатів у головну команду країни, відлагоджував техніко-тактичні зв’язки в товариських поєдинках й іноді нагадував міфічного Сізіфа, котрий марно намагався заштовхати важелезний камінь на вершину крутої гори.

Після вислизання перемоги в Єревані, на адресу Буряка полетіли стріли уїдливої критики. Не треба було бути пророком, аби зрозуміти, що його тренерська доля буде остаточно вирішена після жовтневих поєдинків із греками і північними ірландцями. Головний футбольний функціонер країни Григорій Суркіс напередодні цих зустрічей казав журналістам: «...зараз немає під рукою дерева, але я, за традицією, тричі сплюну і скажу, що я бажаю собі, гравцям і тренерам, аби після матчу в Північній Ірландії ми усі ще раз засвідчили один одному, що в нас на очах народжується гарна боєздатна команда...». Взагалі-то, у цивілізованому товаристві стукіт по дереву або плювки через плече сприймаються як прояв язичництва. Однак можна зрозуміти президента ФФУ, котрий горів бажанням підняти імідж українського футболу на європейській арені.

Поєдинок із нащадками древніх еллінів був, безсумнівно, найкращим у тренерській біографії Леоніда Йосиповича. Він прорахував усі необхідні нюанси, передбачив особливості в техніко-тактичних побудовах як своєї, так і чужої команди. Благо, що його підопічні точно виконали план на гру і по її закінченні, не чекаючи поєдинку в Белфасті, можна було сказати: «футбольна Україна ще не вмерла». Особливо вдався господарям другий тайм, який відродив у пам’яті блискучі виступи жовто-блакитних у поєдинках проти Франції, Росії, Норвегії. Класні м’ячі, забиті Воробеєм і Вороніним, продемонстрували високий потенціал української дружини. Я, не соромлячись, висловлюю дифірамби на її адресу, оскільки постала вона на суд власної «торсиди» практично другим складом. Саме тому настільки цінними є триочкові жнива, котрі підсумували майже річну працю українського тренера.

І спортивні функціонери, й уболівальники — максималісти у своїй суті. Напевно, саме з цієї причини керівництво ФФУ націлило головну команду країни на обов’язковий виграш у Белфасті. Тим більше що шість років тому українці поверталися з Ольстера з перемогою, завдяки точному удару Сергія Реброва, котрий перебував тоді в чудовій формі .

Нинішній склад підопічних Семмі Макілроя значно поступається команді, із якою стала на герць збірна України минулої середи на «Віндзор Парк». Але задля об’єктивності слід зауважити, що й гості цього разу були далеко не в найкращому своєму складі: із півдюжини найкращих стоперів України заліковують свої рани, травмований «наконечник списа» атаки жовто-блакитних Андрій Шевченко. Через відсутність ігрової практики не вийшов на рівень своєї колишньої майстерності Сергій Ребров. А тут ще одержали травми Серебренніков і Скрипник. Та все ж Леонід Буряк зумів виступити в Белфасті достойно. Біля воріт Віталія Реви кілька небезпечних моментів виникли не завдяки, а швидше всупереч ігровій логіці. Гості ж протягом усієї гри вели свою партію впевнено і переконливо. А для підтвердження їхньої переваги забракло «усього лише» класних виконавців, які вміють майстерно і холоднокровно скористатися гольовою ситуацією. Мабуть, саме тому забитих м’ячів на «Віндзор Парк» глядачі так і не побачили.

Свою «осінню сесію» збірна країни, як на мене, склала на «добре». Не слід забувати, яким складом вона провела обидва виїзні поєдинки і хто протистояв їй на початку жовтня на арені «Олімпійського». Час гоїть усе, як зауважив мудрець, а отже і травми провідних гравців збірної. По весні національна команда постане, сподіваюся, у своєму найкращому вигляді. Ось тоді і будемо вирішувати, що краще: стукати по дереву чи забивати м’ячі в ворота суперників.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво