Єгипетський тигр, український фантом... - Соціум - dt.ua

Єгипетський тигр, український фантом...

27 січня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №3, 27 січня-3 лютого

Сицилійська народна мудрість: «Ми не боїмося вибухів, землетрусів і вивержень вулканів. Більше руїн — більше туристів!» Судячи з усього, ми теж перетворилися на «сицилійців»...

Готель InterContinental Resort & Casino Hurghada
Готель InterContinental Resort & Casino Hurghada

Сицилійська народна мудрість: «Ми не боїмося вибухів, землетрусів і вивержень вулканів. Більше руїн — більше туристів!»

Судячи з усього, ми теж перетворилися на «сицилійців». Тільки з яскраво вираженим українським забарвленням і не анекдотичних. Адже ми не тільки не боїмося вибухів, землетрусів та інших «дарунків природи», а й самі їх провокуємо, а потім ще пестимо і плекаємо. Те, що відбувається останнім часом в українському туризмі, — найяскравіший приклад цього. Тільки от халепа: на наші руїни туристи не поїдуть. Не та Сицилія...

Минулий рік став для вітчизняної індустрії подорожей, мабуть, найбільш драматичним за останні років десять. Першого удару зазнало курируюче галузь відомство — Державна туристична адміністрація (ДТА). У середині лютого 2005 р. уряд ухвалив рішення про ліквідацію ДТА як самостійної держструктури і передачу її функцій Мінекономіки. Кілька місяців працівники ДТА перебували в підвішеному стані: у президента до підписання відповідного указу ніяк не доходили руки (утім, так і не дійшли). До речі, у вересні 2004-го, у Всесвітній день туризму, тоді ще кандидат у президенти Віктор Ющенко пообіцяв у разі його приходу до влади підвищити статус ДТА і фінансувати її діяльність у повному обсязі. Але це так, до слова.

«Червоним днем календаря» стало і 25 березня, яке ошелешило звісткою: у держбюджеті-2005 із тридцяти шести раніше запланованих «туристичних» мільйонів залишилося усього шість.

Як дещо середнє між шоком і «та це жарт!.. ні?!.» можна охарактеризувати реакцію на оприлюднене наприкінці квітня рішення об’єднати туризм і культуру під дахом одного відомства. До чого це призвело, видно навіть неозброєним оком. Галузь як стала наприкінці 2004-го, по суті, безхазяйною (читай — нікому не потрібною), такою й залишилася. Нічого путнього від влади туризм як не бачив, так і не бачить. Більше того: нова влада фактично розвалила структуру управління галуззю — ліквідувала обласні управління, що займалися туризмом, створення яких коштувало великих зусиль.

Що маємо натомість? Безкінечний процес формування Державної служби туризму та курортів (структурного підрозділу Мінкультури, покликаного займатися проблемами української індустрії подорожей) і пов’язану з ним бюрократичну тяганину. Так, не минуло й півроку, як призначеного на посаду «головного туриста» Ігоря Приставського змінив колишній міністр праці і соціальної політики АРК Анатолій Пахля. Навмисне не порушую в цій статті питання: «А за яким узагалі принципом добирають кандидатів на цю посаду?», яке мучить представників туристичної громадськості.

Добряче понервувати й зазнати серйозних збитків довелося злощасного 2005-го і вітчизняним туроператорам. Найкрутіше вирішили «підтримати» тих небагатьох, хто займається в’їзним туризмом, — тобто організовує прийом іноземців в Україні (нагадаю, кожен із гостей, приїхавши в нашу країну, витрачає тут мінімум 1000 у.о. на тиждень). Таких туроператорів — а їх усього близько 10% (!) від загального числа — саме перед початком літнього турсезону «ощасливили» рішенням про скасування нульової ставки ПДВ. Справді, яке кому діло до того, що тури давним-давно було продано за ціною без ПДВ, готелі й авіаквитки заздалегідь заброньовано?.. Що цей, м’яко кажучи, абсолютно непродуманий крок змусив фірми підвищити вартість турів, через що відразу ж знизилася конкурентоспроможність їхнього продукту на міжнародному ринку?.. Що внаслідок цього скоротилися обсяги українського в’їзного туризму?..

А які наполеонівські плани будували після помаранчевої революції, які надії на збільшення турпотоку в Україну пов’язували з «Євробаченням» і рішенням про скасування віз для громадян ЄС!.. Чесно кажучи, сьогодні про це навіть не сумно — соромно згадувати. Зате підлеглим пана Ліхового — «головного мінкультуриста» країни, певно, зовсім не соромно (як би це делікатніше висловитися?) не згадувати про туризм. Узагалі. Навіть тоді, коли йдеться про гроші. Певне, вони вважають, що туризму вони просто... не потрібні: принаймні за словами голови комітету ВР з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту та туризму Катерини Самойлик, жодних пропозицій від Мінкульту, що стосуються поліпшення фінансування вітчизняної індустрії подорожей 2006 року, в очолюваний нею комітет не надходило...

«А може, взагалі не потрібні ніякі «туристичні» держслужби, держкомітети тощо?» — чи то жартома, чи то всерйоз почула недавно від одного колеги... У тім-то й уся річ, що потрібні. Причому конче потрібні. Але працювати в такій структурі (однозначно — або виділеній в окреме відомство, або, у крайньому разі, що має статус структурного підрозділу Мінекономіки) мають не тимчасовики, які навіть не приховують, що є такими, а професіонали, здатні грамотно системно працювати. Здатні, зокрема, переломити незрозуміло яким чином сформований стереотип про те, що для розвитку українського туризму необхідні істотні вливання з держбюджету.

Безумовно, галузі як повітря потрібна підтримка держави. Яка виражається перш за все в ухваленні нормальних законів і забезпеченні їхнього виконання. А відповідне відомство передусім повинне максимально ефективно лобіювати ці закони. Капітал же прийде разом із інвестором — тільки забезпечте йому цивілізовані правила гри. Здавалося б, прописні істини...

А либонь по приклади того, як казка стає реальністю, далеко ходити не треба. Взяти хоча б уже фактично хрестоматійний досвід перетворення Єгипту (усього за якихось кілька десятиліть!) на справжнісінького туристичного тигра.

— Сьогодні туризм — найбільший роботодавець у Єгипті й одне з головних джерел доходу держави, — говорить генеральний директор InterContinental Resort & Casino Hurghada Філіп де Віcкайя. — Безумовно, така ситуація була б неможлива, якби влада сиділа згорнувши руки. Вона ж, навпаки, робить дуже багато для залучення іноземних туристів до країни. Звісно, при цьому виникають різні адміністративні проблеми, розв’язання яких забирає певний час. Але оскільки уряд добре усвідомлює, яку важливу роль для країни відіграє туризм, усі такі питання знімаються дуже швидко й ефективно.

— Багато єгипетських готелів управляються іноземними компаніями, — продовжує пан де Віскайя. — Щоб приїхати в цю країну, розпочати будівництво готелю і знайти керуючу компанію, знадобиться усього рік-півтора. А що таке солідна керуюча компанія? Насамперед стандарти якості та рівень сервісу, відомі в усьому світі. Інакше кажучи, — конкретний сигнал потенційному туристу: сюди можна їхати, тут вам забезпечать гідний прийом і відпочинок. Ще один із плюсів ведення готельного бізнесу в Єгипті — дуже часто земля під готельну забудову віддається і купується за символічну ціну. Так, сьогодні земля в Хургаді і Шарм-ель-Шейху досить дорога, оскільки тепер це дуже розвинені території й узбережжя фактично забудовано. Але 15 років тому квадратний метр тамтешньої землі коштував усього 15 дол. США. Переконаний: у недалекому майбутньому серйозну конкуренцію Хургаді і Шарму складе Марсаалам, розташований за 220 км від Хургади. Розвитку цієї потенційно дуже потужної туристично-рекреаційної зони вже дано старт: два роки тому там відкрився аеропорт, а квадратний метр землі поки коштує усього п’ять дол. США

На думку генерального менеджера InterContinental Resort & Casino Hurghada, Єгипет, зробивши ставку на туризм, прийняв низку дуже грамотних рішень, які стимулюють приплив «туристичних» інвестицій. Серед них — податки, сплачувані в Єгипті готельєрами: вони набагато нижчі від європейських. Крім того, сьогодні турист у Єгипті може почуватися в цілковитій безпеці. На вулицях багато поліції, зокрема й туристичної, у готелях — дуже жорстка система охорони. Тому турист може бути впевнений: де-де, а в Єгипті його не обкрадуть, не знімуть із нього годинник, не вихоплять сумку, не викрадуть машину.

— Безсумнівно, влада Єгипту здійснює дуже послідовну протекціоністську політику в галузі туризму, — до розмови приєднується генеральний директор міжнародного туроператора TEZ Tour у Єгипті Фатхі Осман. — Усі об’єкти туристичної інфраструктури на перші десять років роботи звільняють від усіх податків. Плюс на цей же період — ніякої звітності перед державою. У країні максимально полегшені умови кредитування, влада багато уваги приділяє облаштуванню доріг. Під час будівництва готелю все необхідне обладнання з-за кордону ввозять безмитно. Примітно й те, що всі інвестори в Єгипті — і свої, і іноземні — працюють на абсолютно однакових умовах і мають одні й ті самі пільги. Запитуєте, як у Єгипті справа з корупцією? Ніде правди діти, корупція існує скрізь. У середньому корупційні витрати тут становлять близько 5—7% від вартості проекту (для порівняння: в Україні іноді доходить і до 50%. — П.С.), досить вагому роль відіграє чинник знайомства з можновладцями. Але в кожному разі ці негативні явища — не є щось показове й повсюдне. Інакше єгипетський туризм не був би другою за прибутковістю галуззю економіки країни, галуззю, яка формує понад третину бюджету держави...

Одне слово, не святі горшки ліплять. Була б тільки горезвісна політична воля й елементарна людська порядність. Розуміння, що піклуватися на високій державній посаді потрібно про благо країни, а не про свою кишеню. Інакше... Інакше унікальні українські замки і далі тихо руйнуватимуться, а мегаполіси заростатимуть жахливими «грибами» торгово-розважальних центрів — адже їх будувати набагато вигідніше, ніж відновлювати древні архітектурні шедеври. Інакше ми довго будемо чекати виходу на наш ринок великих мережних готелів — законодавча неврегульованість плюс апетити місцевих чиновників, очевидно, відбили бажання працювати в Україні навіть у найсміливіших. Інакше ми і далі будемо їздити відпочивати в «цивілізацію» замість того, щоб жити в ній...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво