Дар Саєнка - Соціум - dt.ua

Дар Саєнка

13 липня, 2007, 14:31 Роздрукувати Випуск №27, 13 липня-20 липня

Українська радянська енциклопедія, видана за часів хрущовської відлиги, присвятила художнику Олександру Ферапонтовичу Саєнку окрему статтю...

Українська радянська енциклопедія, видана за часів хрущовської відлиги, присвятила художнику Олександру Ферапонтовичу Саєнку окрему статтю. Дивна логіка імперії, адже цей митець ідеально підходив під репресивний шаблон українського буржуазного націоналіста. Син директора Школи садівництва, городництва та бджільництва в містечку Борзна на Чернігівщині ніяк не міг проходити по анкетній категорії пролетарів чи батраків. Одначе тотальні зачистки української творчої еліти жахливих 30-х років дивом оминули Олександра. Можливо, політкаторжанський щит батька вберіг його, можливо, те, що художник після дитячої хвороби став глухонімим і через те нецікавим вибивачам показів в НКВС...

Ніна Саєнко презентує нову книгу, присвячену творчості батька
Ніна Саєнко презентує нову книгу, присвячену творчості батька
Життя Олександра Саєнка — повне злиття з мистецтвом. Найвидатнішим в його творчості є те, що народна, національна основа переосмислюється, розвивається на високому професійному рівні (Саєнко навчався у Київській академії мистецтва часів Кричевського і Бойчука). Незвичною для дипломованого художника є мистецька техніка — інкрустація соломкою, з використанням якої були створені як невеликі інтер’єрні роботи, так і монументальні грандіозні композиції.

Ще одне диво — в Борзні збереглася садиба Саєнків. Олександр Ферапонтович помер в 1985 році, але лише більше ніж за десятиліття вдалося відкрити художньо-меморіальний музей «Садиба народного художника України Олександра Саєнка». Цього музею, можливо, і не було б ніколи, якби не енергія та ентузіазм доньки художника, продовжувачки його справи Ніни Олександрівни. Скільки порогів їй довелося пооббивати, профільтрувати душі тисячі байдужих, щоб знайти небагатьох, але щиро зацікавлених у підтримці та пропагуванні величезного творчого надбання її батька. В Борзні і донині немає краєзнавчого музею і його функції виконує садиба Саєнка. Щорічно з’їжджаються до цієї мистецької оази люди із різних кінців України та з-за її меж. І сонячного літа 2007 року під прохолодою саєнківського саду зібралися старі та нові приятелі митця. Атмосфера музею настільки по-домашньому невимушена, що здавалося, ось-ось на порозі з’явиться сам красивий сивочолий Олександр Ферапонтович та усміхнеться своїй доньці, онуці, правнуку та всім добрим гостям.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №48, 14 грудня-20 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво