Чи потрібний Києву Комінтерн?

Поділитися
Майже 90 років тому владу в Російській імперії здобули більшовики. Захопивши вокзали, телеграфи, банки та мости, вони взялися трощити пам’ятники, перейменовувати міста й вулиці, знищувати музеї та храми...

Майже 90 років тому владу в Російській імперії здобули більшовики. Захопивши вокзали, телеграфи, банки та мости, вони взялися трощити пам’ятники, перейменовувати міста й вулиці, знищувати музеї та храми. З помпою встановлювали наспіх скроєні монументи. Навіть погруддя сатані спорудили.

Не обминула ця гірка чаша й Київ. Хрещатик недовго думаючи назвали вулицею Воровського, а перед будинком колиш­ньої міської думи на нинішньому Майдані Незалежності встановили бездарний пам’ятник Карлу Марксу. Права рука в нього була захована за пазухою, і кияни тоді жартували: Маркс боїться злодіїв. На багато десятиліть із карти нашої давньої столиці зникли історичні назви, чимало з яких не змінювалися від часів Київської Русі. Більшовики намагалися увічнити свої дати, імена своїх вождів, своїх героїв, серед яких було чимало запеклих терористів і садистів із руками, по лікті заплямованими кров’ю безневинних людей (як товариш Євгенія Бош).

І сьогодні більшовицька історія вмурована табличками в будинки. Ну як можна логічно пояснити, чому в самому центрі столиці вулиця одного з засновників незалежної України Михайла Грушевського плавно переходить у вулицю Січневого повстання, яка нагадує про бунтівників-арсенальців, котрі підняли зброю проти законної влади Української Народної Республіки та сприяли її поваленню? А як пояснювати дітям, чому вулиці названі на честь Комінтерну, 40-річчя і 50-річчя Жовтня, крейсера «Аврора», Леніна, Крупської? А кілька Червоноармійських, Червоногвардійських вулиць і провулків — чи не на честь головорізів Муравйова, котрі влаштували бійню під Крутами в 1918-му та пройшли кривавим смерчем вулицями Києва? Цікаво, хто прийшов би на свято вул.Соціаліс­тич­ної — сподвижники Мороза, Вітренко чи Симоненка? Утім, останні віддадуть перевагу вулиці Більшовицькій.

Розібратися з такими нісенітницями — завдання комісії з питань перейменувань і пам’ятних знаків Київської міської держадміністрації. Роботи в неї вистачає, адже в реєстрі вулиць Києва та селищ, що входять у його межі (до речі, далеко не повному), близь­ко 2000 назв. Багато з них повторюються, деякі неблагозвуч­ні, не всі відповідають реаліям сьогоднішнього часу. На черговому засіданні комісії заступник голови КДА Сергій Рудик звернувся до її членів із проханням прискорити роботу, підкресливши, що розмови про величезні фінансові витрати, потрібні для перейменування вулиць, м’яко кажучи, сильно перебільшені. До кінця жовтня всі питання будуть узгод­жені, зокрема і перелік київських вулиць, які в жодному разі перейменовані не будуть.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі