Чи є життя за екватором? Про «кризу середнього віку» в житті чоловіка

Поділитися
«Земную жизнь пройдядо половины, Я очутился в сумрачном лесу…» Данте,«Божественная комедия» Чому чим ближче сороковник, тим більше від цієї думки псується настрій?..

«Земную жизнь пройдя
до половины,

Я очутился в сумрачном лесу…»

Данте,
«Божественная комедия»

Чому чим ближче сороковник, тим більше від цієї думки псується настрій? Ви ще запитуєте! Щойно було тридцять із копійками, а тут бац! — відразу п’ятий десяток, вже «їдеш з ярмарку». Ось пишу ці рядки, а телек на кухні круком кряче в рекламних паузах: «Половина чоловіків, яким за сорок, страждають від проблем із сечовипусканням...».

Як?! Що, і Олег Меньшиков? І Абрамович із Кіркоровим? І Сергій Пєнкін? І... страшно сказати — Бред Пітт, котрий очолює топ-сотню най­вродливіших чоловіків планети?

Хоча простатит — це ще не все... Типові скарги сорокарічних, за оцінками медиків — ранкова втома, апатія і нечітко виражений біль, дражливість і депресія. А ще — геть уже старечі сльозливість і безсоння, провали в пам’яті і зниження сексуальної потенції. Кілька останніх мазків у цьому похмурому «натюрморті» — напади запаморочення й пітливості, жар, головний біль, оніміння й поколювання в онімілих ділянках, холодні руки й ноги — і вся симптоматика «кризи середнього віку» мов на долоні. Приско­рені ж пульс та серцебиття і поготів спричиняють паніку: наш герой ладен запідозрити мало не інфаркт.

А починається все з дурниці. Достатньо комусь із близьких по-доброму пройтися щодо вашого, здавалося б, ледь помітного черевця, як раптом на сьомому-восьмому сходовому марші ви й самі зненацька відчуваєте задишку. Ви не на жарт стурбовані. І коли вчергове даєте собі слово з понеділка розпрощатися із сигаретою — у вас раптом... виходить!

Перші прикмети капітуляції перед віком стають приводом для гірких роздумів і страхів: адже чоловіки бояться серйозно занедужати значно більше за своїх подруг. Може, й недарма. Он шоумен Валдіс Пельш не послухався астролога Тамару Глобу, яка просто з екрана відмовляла його святкувати «фатальний ювілей», і в тяжкому стані опинився в лікарні. Але ж іще навесні, напередодні «Короля рингу», ювіляр пройшов медобстеження і був визнаний цілком здоровим!

Але все ж таки головна ознака кризи в чоловіка — втрата душевної рівноваги. Хоча за середньої тривалості життя росіянина — 58 років — її «екватор» припадає швидше на тридцяту річницю, психологічно саме сорокаріччя — традиційний час, коли підбивають перші підсумки. І якщо в 30—35 у чоловіка з’являється думка «Так чого ж я все-таки досяг?», то тепер питання по-гамлетівськи загострюється: «А чи досяг?». І оскільки наш брат схильний до самокопирсання, частенько він доходить висновку, що життя не зовсім вдалося.

У сорокарічному взагалі дивовижним чином поєднуються риси молодика й ненависного цьому молодикові його літнього антипода. Вам раптом починає подобатися, коли салаги на роботі називають вас на ім’я. Ви починаєте затримуватися біля дзеркала, спочатку ніби ненароком. Вас уже не тішить поява сивини, яка нещодавно здавалася шляхетною. Мало того, ви ладні її зафарбовувати! А то й — який жах! — накуповуєте косметики: наприклад, тональний крем, яким (поки що лише в особливо урочистих випадках) починаєте зашпакльовувати ледь помітні прищики та інші шкірні «сюрпризи».

Можливо, вперше ви так пильно вдивляєтеся в дзеркало: «Боже, невже в мене завжди були такі неправильні вуха?!». І з подивом помічаєте, що небайдужі до компліментів із приводу своєї зовнішності.

А ще ви стаєте сентиментальнішими: розчулившись, можете навіть пустити сльозу. Якщо, клацаючи пультом, потрапляєте на мелодраму, швидкість перемикання програми на новини чи футбол повільно, але таки знижується. І в стосунках із прекрасною статтю вас дедалі більше вабить їхній романтичний флер.

Не будучи раніше меломаном, ви відкриваєте для себе оперу, балет і, звичайно, вершини класичної музики — не відмовляючись, втім, від електронних уподобань юності. Тож якщо поруч із вами хтось запитує новий диск Ванесси Мей чи концерт «Металіки» із симфонічним оркестром — закладаюся: це людина нашого покоління.

Але! Біс у ребро — сказано про цей самий період життя чоловіка. Не знаю, як вас, а мені останнім часом кортить — тс-с! — вбратися в косуху й видертися на крутий мотоцикл, на який-небудь наворочений «Кавасакі». Без жар­тів. Замолоду не хотілося, а тут аж пищить. А то й «помахатися» десь біля пивнички, причому без особливого при­воду. Але... Це просто фантомні болі — кажу я собі. Треба перетерпіти.

Приятелька, яка трохи старша, радить відтягуватися вдома — у тому ж таки прикиді, а замість мотодрандулета пристосувати велотренажер. Та ні, пояснюю з досадою, це зовсім не те! Тут же важливо явити себе світові — як воно було років у шістнадцять...

Що ж до душевної невлаштованості... Кожен новий етап нашого життя — об’єктивно складніша психічна субстанція, більш просунутий етап самосвідомості. І тому природно, що криза-40 — не просто сум за першими сорока роками, а ще й жаль, що вони змарновані для другої половини шляху, більш повноцінної особистісно. Розумієш, що, за великим рахунком, іще й не жив.

Чи так воно насправді? Спробуймо розібратися.

1. Соромно за безцільно прожиті роки? Сором, що називається, палить — за підленьке й дріб’язкове минуле? Що ж, у першій половині життя і справ­ді віддаєш данину інстинктам — знайти їжу, не бути з’їденим, розмножитися.

З іншого боку — як це «іще й не жив»? Що, хіба вас не прийняли в піонери? Ви посоромилися відкосити від армії чи з моральних міркувань не стали вступати по блату до інституту? Чи, відмовившись від батьківської допомоги, всю солодкоголосу юність змарнували на човникування, мотаючись між Лужниками та якимось стамбульським Гранд-базаром? Так ні ж, усе було як у людей.

А якщо цілі виявилися не ті — так це для вас нинішнього вони не ті. А тоді-то вони були найбажанішими — інакше б ви розчарувалися в цьому житті на двадцять років раніше. Навпаки, те, що ви не задоволені собою колишнім, — якраз нормально й навіть дуже добре. Виходить, ви змінюєтеся, ростете.

Що робити далі? Відкривайте в собі нове. Реалізуйте різноманітні грані своєї натури й особистісні риси, приміряйте їх усі на себе, як жінка — нові капелюшки.

Якщо підгрібаєте до середини життя, маючи в активі лише знежирений торс чи заначку від дружини, ви — в небезпеці. Але якщо ви входите в цю пору зі знаннями та вміннями, які дають змогу відчути самоповагу й незалежність, зрілі роки стануть для вас часом творчої активності та духовного зростання.

Для мозку, звільненого від постійних шукань юності, настав час розгадувати таємниці буття — підказують мудреці. На щастя, завжди знаходяться люди, книжки і події, які нас просвітлюють.

2. Страшно від думки, що більша частина життя позаду? Ви відчуваєте шок: «І це все?».

«Попросіть будь-яку дитину років трьох-чотирьох з іще не поставленою дикцією сказати: «Дяді п’ятдесят», — написав у своєму ЖЖ один 50-річний страждальник. — За останній тиждень я проробляв цей експеримент кілька разів. І в усіх малят виходило одне й те саме: «Дяді п...ц». Дітей не обдуриш!».

Головне тут — передчасно не склеїти ласти від жалості до себе. Адже середина шляху — ще не завіса, виходити на поклін зарано.

Тим часом і до п’ятдесяти можна прожити довге, чарівно довге життя — чи фактично навіть кілька життів. Хоча... чи завжди довге життя — синонім життя, яке вдалося?

Якось я спостерігав охоронця, стовпчиком застиглого при вході до фешенебельного торгового центру. Людина просто знемагала. Кожні кілька хвилин він кидав нетерплячий погляд на годинник, закурював, спльовував, переступав з ноги на ногу. Загалом був схожий на літак, який спалює над аеродромом непотрібне паливо.

Наступного дня з’явився його змінник. То була зовсім інша людина. Він мрійливо усміхався. Ні, він не був блаженним. Випадково я дізнався, що хлопець пише вірші. Не знаю, чи задумав він замахнутися на Вільяма нашого Шекспіра. Але якщо порівняти якість життя цих двох — вона була геть різна. Для першого день був нескінченно довгим — але при тому довгим болісно, знущально...

Що робити? Живіть тут і зараз. Якщо черево в чоловіка — це той самий целюліт, тільки зрадницьки сконцентрований в одному місці, то вік — це целюліт у голові. Відповідно — менше спогадів. Аби не калькулювати без кінця емоційні «калорії» прожитих років, відвезіть на дачу й закиньте на горище всі фотки, листи й інші милі серцю дрібнички молодих літ. Пам’ятаєте: спогади — це хвилини й години, вкрадені в сьогодення. Які з роками опиняться у вашій постелі бетонними плитами — замість ковдри.

3. Лякає майбутня старість?

Чи, може, страх сексуальної дискваліфікації? «Ми тут із хлопчиками-однокласниками випивали, — посміюється в чаті тридцятирічна вертихвістка, — так вони стурбовано розпитували: «Ну як воно, із чоловіком за п’ятдесят?».

Іноді чую й таке: не дай Боже на схилі літ стати овочем. А що овоч — овоч живий. Куди страшніше вже до полтиника виявитися сухостоєм — за формального благополуччя на електрокардіограмі всіх життєвих процесів.

Принаймні старість у вас буде — а це не так уже й погано.

На одному зі своїх вечорів російський актор Сергій Юрський переповів гіпотезу, відповідно до якої людина розрахована Творцем на сорок років. Те, що залишається після, — подарунок долі або, в рідкісних випадках, абсолютно нове життя. Іншими словами — щось на кшталт бонусу, великодушно подарованого нам природою, якій ми більше не потрібні. Так, може, «криза середнього віку» для того й дається нам, щоб як слід підготуватися до цього подарунка?

Що робити? Подбайте про якість свого життя. Насамперед — висипайтеся. Намагайтеся робити тільки те, що приносить вам радість. Хочеться, наприклад, зробити зарядку — прапор вам у руки. А я от, навпаки, кинув цю бісову зарядку — і життя моє відразу набуло сенсу.

Задовольняйте власні потреби — і лише потім потреби інших. Не робіть зайвої роботи, перегляньте своє ставлення до грошей.

Станьте самим собою. Киньте нарешті прикидатися, підлаштовуватися, кривити душею, боятися. А для цього спілкуйтеся лише із щирими й приємними вам людьми. Вибирайте компаньйонів, котрі здатні оживити ваше життя, котрі, як і ви, хочуть рухатися вперед, котрих так само захоплює ідея особистісного розвитку. Живіть повнокровно.

Любіть себе — таким, яким ви самі собі подобаєтеся. Раніше ж бо ви прагнули догодити іншим. Так-так: мода, кар’єра, сім’я — ви старалися для когось і лише будучи оціненим оточуючими, оцінювали себе самого. Але ж людину, яка не любить себе, рідко люблять по-справжньому.

Скажіть собі, нарешті, що ви нікому нічого не винні, принаймні у сфері почуттів. Тому що неможливо примусити себе любити когось, не покалічивши власної психіки виснажливим почуттям провини. Не мучте себе непомірною відповідальністю. Але будьте готові прийняти натомість те, що й вам ніхто нічого не винен.

І нарешті: не переборщіть, намагаючись виглядати молодшим за свої роки. Тут легко виявитися смішним. Навіть якщо на думку оточуючих вам начхати — навіщо постійно ловити на собі глузливі погляди? Правильніше навчитися відчувати себе мультивіковим, тобто відчувати «своє багатство» за ситуацією — і водночас бути людиною поза віком. Це коли роки минають — а ви не відчуваєте, що старієте. Навіть страшнувато стає: адже в цьому є щось від безсмертя. Принаймні вік як категорія пріоритетна в молоді роки, помітно опускається у вашій шкалі життєвизначальних критеріїв. І ви співчутливо спостерігаєте метання тридцятирічних, яких спалює страх перед наближенням (!) старості.

А знаєте, що насправді жахливо в ці 40+? Не оцінити цих років, цього хвилюючого переходу фарб пізнього літа до перших багряних присмерків ранньої осені. І не тому, що життя в сорок лише починається. Це само собою. А тому що життя починається щодня.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі