«Борщ-Фест»: і рекорд, і смакота

Поділитися
«Ми є тим, що ми їмо». В цю думку чомусь вкладають здебільшого біохімічний зміст, тоді як вона містить й інший доволі цікавий аспект: ми творимо їжу — їжа творить нас...

«Ми є тим, що ми їмо». В цю думку чомусь вкладають здебільшого біохімічний зміст, тоді як вона містить й інший доволі цікавий аспект: ми творимо їжу — їжа творить нас. Адже не міг шашлик народитися в Норвегії чи лечо — в Ірландії. Кожен народ протягом століть добирав, компонував і плекав власну кухню, пишаючись нею, як своєю мовою, піснями і танцями. Так кулінарна складова стала невід’ємною частиною народної культури.

«Шлях від задумки до реалізації — не простий... Але ж це — тільки початок!
Та мати котел і продукти — ще не означає зготувати смачний борщ. Скласти правильні пропорції інгредієнтів, розробити технологію приготування справді «гуліверівської» страви — задачка не для початківців, потрібні професіонали найвищого гатунку. За рекомендацією президента Асоціації кулінарів України, професора Михайла Івановича Пересічного до справи взялася бригада кухарів ресторану готелю «Дніпро» — Сергій Назаренко, Валерій Мингерес, Олег Колесник та Руслан Талибов на чолі із шеф-кухарем В’ячеславом Грибовим. Зазначимо, що крім високої кухарської майстерності їм знадобилися й неабиякі фізичні кондиції, адже довелося завантажувати, перемішувати і вивантажувати 250 кг буряку, 250 кг капусти, 80 кг моркви, 350 кг картоплі, 90 кг цибулі, 140 кг квасолі, 20 кг «антонівки». Згідно з прислів’ям про «не один пуд солі» в борщ її всипали 27 кілограмів. А під кінець підсмачили ще 37 кілограмами сала, перетертого з часником. Окрема дяка кулінарам комплексу харчування заводу «Авіант», які підготували для варіння більшу частину продуктів. Як, до речі, й пекарям Київського хлібкомбінату №10, які напекли й нарізали нам 500 кг «українського».

«Уміла готувати, та не вміла подавати», — організаторам «Борщ-Фесту» дуже хотілося уникнути такої характеристики. І в цьому нам допомогли 150 студентів-волонтерів із Київського національного торговельно-економічного інституту. У якості офіціантів вони чудово впоралися з обслуговуванням тисяч гостей, які частувалися борщем за 140 столами.

Ми вдячні за прихисток нашого фестивалю під крилом виставки-ярмарку «Золота осінь» її керівникові — Віктору Дмитровичу Привалову і всім його співробітникам, які ревно долучилися до допомоги «Борщ-Фесту». Окрема дяка спонсорам — фірмі «Сіті стейт», ТОВ «Рійк Цваан Україна» і корпорації «Нестле».

Скільки борщів перекуштувала, але цей — особливий!
Словом, успіх фестивалю кували сотні прихильників українського борщу. Їх зусилля відзначено не тільки дипломами «Книги рекордів України» — акредитованого представника «Книги рекордів Гіннесса», а й щирою вдячністю гостей «Борщ-Фесту».

А борщик таки дійсно видався на славу!

Закінчити розповідь про фестиваль хочемо рядками вірша, Геннадія Желуденка який лунав із гучномовців над багатотисячною юрмою гостей Чубинського:

Я не знаю, що є краще

Українського борщу!

Тим його, хоч я й ледащо,

Так рубаю — аж крекчу!

Та смачнішого, ніж мамин,

Я борщу того не їв!

І не треба йому зовсім

ні білбордів, ні реклами,

Якщо кажуть — борщик мамин,

то й навіщо більше слів!

Він і перше, він і друге,

І закуска, і десерт...

Стіл без нього недолугий,

Як без аквавіти чверть!

За усі делікатеси

Мамин борщ люблю найбільш!

Якщо борщику нам’яти —

то і стреси вже не стреси,

І життєві всі процеси

йтимуть краще, ніж раніш!

Я прийду до мами в гості,

Розкажу про се, про те,

Перемиєм владі кості —

Хай здорова буде теж!

Там і борщик підоспіє,

І пампушки з часничком...

І чого ще, братці, треба,

і про що ще можна мріять —

Якщо мама борщик гріє,

то в житті уже й підйом!

Тож нехай у кожній хаті

Буде борщ і до борщу,

Пригощати й пригощатись

До смаку і досхочу!

Хоч які в житті циклони,

Хоч яка негоди мить —

Якщо жде у ріднім домі

мамин борщик на ослоні —

Значить, мінімум на поні

той із нас в житті сидить!

Якщо жде у отчім домі

борщ у маминих долонях —

Значить, хлопці, ми на конях,

значить, нічого тужить!

Якщо жде у отчім домі

борщ у маминих долонях —

Значить, хлопці, ми на конях,

значить, можна, друзі, жить!

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі