Без коріння не буває дерева

10 жовтня в посольстві України у Білорусі відбулася подія, яка, безсумнівно, має велике значення для зміцнення дружніх і культурних зв’язків двох країн: тут відбулася презентація збірки науково-популярних статей «Пилип Орлик — гетьман і автор першої Конституції України».

Матеріали в книжці подані трьома мовами — українською, білоруською і російською.

Мабуть, найкраще оцінив значення цього видання живий класик білоруської літератури, поет Ніл Гілевич (до речі, недавно нагороджений українським орденом Ярослава Мудрого). Він розповів, що з постаттю Пилипа Орлика його років п’ять тому познайомив Дмитро Павличко, і йому стало соромно, що він нічого не знав про такого видатного діяча України, який народився у Білорусі. Тому Гілевич вирішив перевірити, чи написано щось про Пилипа Орлика у Великій радянській енциклопедії. І тоді йому знову стало соромно, оскільки радянські «історики» писали про автора першої Конституції України як про... найлютішого ворога цієї країни. «Нам давно пора, — закінчив свій виступ білоруський поет, — переглянути сформовані в радянські часи поняття і дати правильні історичні оцінки кожній особистості, кожній події».

А збірка справді хороша. Не тільки тим, що в ній опубліковано біографію гетьмана, у якій також розповідається і про його сина Григорія, який став видатним державним і військовим діячем Франції, мав чин генерала і титул французького графа. Існують навіть версії, відповідно до яких саме з його іменем пов’язана назва паризького міжнародного аеропорту «Орлі». Уміщено і список населених пунктів в Україні, пов’язаних із важливими періодами життя і діяльності Пилипа Орлика. Тут також опубліковано низку робіт відомих учених — директора Науково-дослідного інституту козацтва при Інституті історії НАН України Тараса Чухліба, доктора історичних наук, керівника кафедри історії Білорусі БДУК Анатолія Грицкевича, старшого наукового співробітника Інституту держави і права НАН України Олексія Кресіна, багатьох інших.

У книжці наводяться документи, що красномовно свідчать про те, яких величезних зусиль коштувало Білоруському громадському об’єднанню «Ватра», посольству України, Громадській комісії з увічнення пам’яті Пилипа Орлика й особисто її голові Галині Кадюжній (до речі, вона стала нещодавно заслуженим працівником культури України) втілити цей проект у життя.

Проте випуск збірки — це ще не все. Нині повним ходом йде проектування пам’ятного знака Пилипу Орлику, який буде встановлено у селі Косута Вілейського району Мінської області, а працює над ним відомий білоруський архітектор Володимир Тарновський. Пам’ятну дошку встановлять на 20-тонній кам’яній брилі, яка символізуватиме могутність землі, спроможної родити таких титанів думки і духу. Роботу над цим знаком планується завершити до 11 жовтня 2007 року, коли святкуватиметься 335-річчя з дня народження Пилипа Орлика. До планів місцевої влади, за підтримкою посольства України, входить також створення музею-каплиці роду Орликів на території Петропавлівської церкви, побудованої в селі Косута ще 1863 року.