Березень. Пензанс. - Соціум - dt.ua

Березень. Пензанс.

25 березня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №11, 25 березня-1 квітня

На залізничній станції одного з найпопулярніших корнуольських курортів встановлено камінь із традиційним «Ласкаво просимо!»...

На залізничній станції одного з найпопулярніших корнуольських курортів встановлено камінь із традиційним «Ласкаво просимо!». Відрізняється цей напис від аналогічних у інших регіонах Англії тим, що повторюється двома мовами — англійською і корнійською. Корнійська — давня кельтська мова, схожа на ті, якими розмовляють в інших регіонах Великої Британії. Тільки, на відміну від валійської чи гельської, її носіїв побачити майже неможливо. Остання людина, яка розмовляла не вивченою з книжок корнійською мовою, померла 1777 року у невеличкому рибацькому селищі під Пензансом.
Однак, як це інколи трапляється в історії, саме цій людині і довелося стати символом відродження, здавалося б, уже померлої культури. Корнійська мова на шляху свого розвитку знала різні етапи історії — у тому числі й існування держави, в якій саме цією мовою користувалися містичні король Артур і чаклун Мерлін, і повстання жителів уже англійського регіону проти Лондона — саме з вимогою залишити освіту рідною мовою, і деградацію, і зусилля вчених з реставрації втраченого. Але саме тоді, коли було знайдено бідну вдову Доллі Пентрет, з’явилася надія, що корнійська мова житиме після смерті.
Доллі, звичайно, не була останньою людиною, що розмовляла корнійською, — і по її смерті знаходилося кілька людей, які знали цю мову аж до початку минулого століття. У тому, що саме її сприйняли як останнього носія корнійської мови, була її власна заслуга. Вона не захотіла стати експонатом для вивчення, вона, швидше, перетворила себе на виконавицю головної ролі у драмі про прощання з рідною мовою. Рибацька вдова жила так, ніби століть поступової смерті корнійської мови і традицій не було, вона перетворила свою небагату домівку в селищі Маузхол на справжню фортецю тих традицій. Звісно, це допомогло їй вижити й заробити на хліб, — вона була колоритною особою, і багато хто приїздив до її селища, щоб побачити останню жінку, яка могла спілкуватися корнійською на тлі природної атмосфери Корнуолла. Ще до появи такого поняття, як туризм, Доллі Пентрет стала одним із його перших менеджерів, — а до того самою своєю поведінкою дала можливість існувати і далі корнійській культурі — не як академічній спадщині, а як живій народній традиції. Не випадково у книжці «Герої Корнуолла», що випущена тільки нинішнього року, портрет колоритної рибачки сусідить із портретами вчених та письменників, — самою своєю присутністю вона зробила для Корнуолла не менше, ніж вони. І що ж тепер? Уже фактично відсутня в повсякденному житті мова потроху повертається — і не тільки на залізничний вокзал Пензансу. Корнійською мовою сьогодні спілкується кілька сотень людей, ще кілька тисяч вивчають мову, з’явилися шкільні факультативи, групи з вивчення мови — і не тільки у Великій Британії, а й в Австралії, виникли програми на радіо, почала створюватися новітня корнійська література — альманах, поеми, романи... Ну і, звичайно, як це й мало бути в країні короля Артура, повернулися барди, які співають корнійською. Звісно, всього цього замало, це могло б здатися вмиранням мови, якби ми не знали, що вмирання вже було — і давно. Рибацька вдова з Маузхола була б задоволена тим, скільки людей з її рідного краю із симпатією поставилися до її зусиль. А ми, блукаючи спрямованими вгору вуличками її рідного селища, могли б ще раз переконатися: мова — це таке дивне створіння, що його не можна остаточно знищити, навіть коли для цього створено всі «об’єктивні» передумови. Хтось обов’язково згадає і повернеться до неї, як додому... Це, напевне, тому, що Бог і тепер вільно розмовляє всіма мовами...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво