Батьківські турботи: не обтяжують, а тішать

Поділитися
Англомовну назву нової концепції, розробленої Радою Європи — positive parenting, — адекватно перекласти українською складно...

Англомовну назву нової концепції, розробленої Радою Європи — positive parenting, — адекватно перекласти українською складно. Офіційна україномовна версія страсбурзького сайта дає таке формулювання: «позитивне виховання дітей». Зрозуміти, що саме стоїть за цим терміном, можна тільки після ознайомлення з текстом рекомендації Комітету міністрів СЕ Rec (2006)19, ухваленої 13 грудня. У цій рекомендації, зокрема, йдеться про те, що батьківські турботи європейські країни мають розглядати як частину своєї державної політики, але при цьому уникати надмірного вторгнення в інтимні сімейні стосунки.

На практиці це означає, що люди, котрі виховують своїх дітей (причому йдеться не лише про біологічних дітей), не повинні бути приречені на нестатки, чи то матеріальні проблеми, складнощі із соціальною реалізацією, професійним зростанням, культурним дозвіллям, подорожами тощо. І відповідальність за створення умов, які виключали б усі ці прояви батьківської дискримінації, взяти на себе має держава. З іншого боку, держава мусить подбати про те, щоб у кожній сім’ї було дотримано всіх прав дитини. Для реалізації цих завдань необхідні: матеріальна підтримка, можливість досягнення оптимального балансу між сім’єю та роботою, розвиток інфраструктури соціального забезпечення дітей.

З матеріальною підтримкою все більш-менш ясно, але далеко не всім від цього легше. Вона має надаватися як у вигляді значних податкових пільг, так і у вигляді всіляких дотацій та допомог. Усунення дилеми сім’я—робота має проходити шляхом надання батькам відпусток для догляду за дітьми, гнучкого робочого графіка, можливості переходу на неповну зайнятість. Природно, такі можливості мають надаватися всім батькам, незалежно від статі. Рекомендації ж стосовно інфраструктури взагалі читаються як захопливе фантастичне чтиво: створення центрів догляду за дітьми, центрів інформаційної, консультативної підтримки батьків, служби допомоги, освітні програми для батьків, можливість отримати адекватне медичне обслуговування та допомогу у веденні домашнього господарства, надання юридичної та психологічної підтримок, забезпечення організації дитячого й сімейного дозвілля, подорожей, відпочинку, наявність омбудсмена з прав дітей. Внаслідок реалізації всіх цих заходів батьки не «випадатимуть» із суспільства, а суспільство приростатиме новими членами, які матимуть усі можливості для реалізації свого потенціалу.

Звісно, страсбурзька концепція традиційно будується на виваженому балансі прав і обов’язків усіх залучених сторін — дітей, батьків, суспільства, держави. Причому всі ці сторони повинні виступати як рівноправні партнери. Адже не секрет, що в деяких батьків велике зацікавлення зможе викликати розділ, що стосується зобов’язань суспільства та держави, на відміну від положень, у яких ідеться про обов’язки батьків як стосовно дітей, так і щодо суспільства та держави, і навіть у взаємостосунках. Природно, це не означає, що розподіл обов’язків між матір’ю і батьком має бути виписаний на рівні національного чи пан’європейського законодавства. Понад те, йдеться про необхідність ширшого плюралізму щодо моделей сімей і сімейних взаємостосунків. Єдине, що підлягає стандартизації, — це рівень життя дитини та захист усіх її прав. Інакше кажучи, щоб кожна дитина, незалежно від статі, національності, соціальної належності, не зіштовхувалася з домашнім насильством, не голодувала, отримувала необхідну медичну допомогу, мала можливість навчатися, долучатися до всіх культурних, політичних і соціальних благ, нагромаджених європейською спільнотою, брати участь у прийнятті рішень, які її (дитини) стосуються. І щоб люди, котрі можуть і хочуть забезпечувати своїм дітям такий рівень життя, отримали в суспільстві заслужені визнання, повагу й виступали як привабливі рольові моделі.

Ідилічна картинка, чи не так? Що з усього цього «світить» українським дітям і батькам, сказати важко. Поки що наша держава не в змозі навіть повністю ратифікувати переглянуту Європейську соціальну хартію, Європейську конвенцію з прав дітей, інші документи, які ставлять наріжним каменем інтереси сім’ї. Звісно, хронічний брак необхідних для цього коштів багатьом слугує і необхідним, і достатнім виправданням. Хоча досвід інших країн свідчить: починати можна з малого. Наприклад, у процесі організації роботи громадського транспорту враховувати потреби багатодітних мам, для яких будь-які подорожі повинні перетворитися із суцільного кошмару на бодай відносне задоволення.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі