Анатомія війни і туманні перспективи людства. 60-річчю атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі присвячується... - Соціум - dt.ua

Анатомія війни і туманні перспективи людства. 60-річчю атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі присвячується...

5 серпня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №30, 5 серпня-12 серпня

Людина відрізняється від тварин саме тим, що вона вбивця. Е.Фромм Навіщо було потрібне атомне бомб...

Людина відрізняється від тварин саме тим, що вона вбивця.

Е.Фромм

Навіщо було потрібне атомне бомбардування, яке вбило сотні тисяч безневинних життів і завдало непоправної шкоди здоров’ю та середовищу проживання мільйонів? Щоб змусити капітулювати Японію, яка й так приречена? Щоб світ погодився з гегемонією Дядька Сема, який із допомогою великої ядерної ломаки взявся захистити «freedom & democracy in the world»? Бомбардування Хіросіми та Нагасакі започаткувало нову атомну еру, коли світ лише дивом уцілів. Нині ситуація під контролем? Навряд чи з «поганими російськими та китайськими хлопцями» діалог вести можна, та якщо ядерна зброя потрапить до ісламських фундаменталістів, чекай лиха. З’явилися нові загрози, які так само неможливо пояснити розумно, як і недавні «атомні ігри».

Схоже, із жахів ХХ століття жодних висновків не зроблено. Досі вважається, що, попри «окремі недоліки», люди стають гуманнішими і благороднішими. У це вірить обиватель, коли йому в голову втовкмачують такий ліберал-оптимізм із допомогою «політології». Академічна наука часто теж сповідує розхожі штампи, злегка прикрасивши їх «наукоподібністю». Історична наука де-факто зведена до історіографії і обмежується позитивістським збором фактів та спробами їх пояснити з допомогою абстрактних спекуляцій, а історіософія потребує знань про об’єктивну природу людини, соціуму та космосу, що їх суспільствознавці вперто ігнорують.

Маси продовжують вірити в міфи про те, що жахлива первісна, антична, середньовічна жорстокість із ходом цивілізації убувала й люди стали гуманнішими. Трагедії ХХ століття примушують звернути увагу на очевидне: деструктивність із ходом цивілізації не убуває, а зростає. Первісні люди були цілком миролюбні. Під час Троянської війни для вбивства одного ворога потрібно було довго розмахувати бронзовим мечем і корчитися від вигляду його трупа. Нині за наказом якогось «керівного параноїка» одним натисненням кнопки відчужений виконавець убиває тисячі людей... Навіть великий Альберт Ейнштейн спочатку виправдовував бомбардування Японії і лише згодом усвідомив глибину трагедії! Кейнсі Райт, аналізуючи генезис війн від первісних до розвинених культур, дійшов висновку: чим нижчий рівень цивілізації, тим рідші війни, а зі зростанням техніки й централізованої державної влади жорстокість та кількість війн наростають!

Після Другої світової війни в «розвинених країнах» настало затишшя, і війни перемістилися за межі «цивілізованого світу». Наприкінці ХХ століття розум трохи взяв гору і розпочався процес ядерного роззброєння, який досі так і не завершений. А коли система «комунізму» розвалилася, всі дуже зраділи — мовляв, зруйнувалося «світове зло», і на планеті буде ледь не рай. Такий інфантильний оптимізм панує досі, хоча він уже затьмарений локальними війнами і — головне! — глобальним тероризмом. Початок ХХI надзвичайно і страшно нагадує початок ХХ століття: перебуваючи в ейфорії лібералізму, Захід проігнорував тоді осередки своєї деструктивності, повірив у настання стабільності, миру та гармонії, хоча мільйони за межами «ойкумени» бідували в матеріальних і духовних злиднях. ХХ століття зруйнує ці ілюзії патологічною жорстокістю, причому не звірячою, а «людською, надто людською», про що далі.

І все-таки — чому мільйони людей охоплює жага вбивати й мучити одне одного?.. У відповідь — повний «плюралізм думок». Насамперед зіштовхнулися дві діаметрально протилежні теорії — інстинктивізм і біхевіоризм (теорія середовища, поведінка).

Інстинктивісти заявили, що агресивність людей — це уроджений тваринний нездоланний інстинкт, який означає крах віри християнства в Боголюдину, а Просвітництва — у розум!.. Але виявляється, жорстокості в людей набагато більше, ніж у звірів, а людина — це далеко не тварина, і в цьому її горе, про що далі.

Теорія середовища підтверджує: поведінка людини та її агресивність формуються соціумом. Ця ідея започатковується у просвітителів, які вважали, що людина народжується доброю і розумною, а псує її суспільство. Правда, на відміну від модних нині маніпулятивних технологій, філософи епохи Просвітництва пропонували не «піар», «нейролінгвістичне зомбування», «тренінги» та інші «штучки», а наївну віру в справедливе суспільство. Але механізми психіки такі, що люди неоднозначно реагують на вплив середовища; наприклад, пропаганда «свободи—рівності—братерства» часто дає абсолютно протилежний результат.

Причинами війн справедливо вважають протиріччя між класами, народами, групами олігархів etc, але це, мовою психоаналізу, — поверхова раціоналізація, яка модулює більш глибокі деструктивні сигнали.

Звернімося до «ідеологічних» і «релігійних» причин війни. Дуже потішно іноді читати жахливі дурощі про «кровожерливий іслам» або про те, як Червона армія грабувала, вбивала й гвалтувала Європу «в ім’я ідеї комунізму». Коран не велить нікого вбивати! Христос проповідував любов, але «християни» грабували й знищували цілі країни та континенти. З усіх ідеологій ХХ століття лише фашизм проповідував людиноненависництво. Із застереженнями про «класову боротьбу», марксизм і комунізм проповідували «свободу—рівність—братерство», але в ім’я комунізму знищено мільйони. В ім’я «свободи і демократії» американці стерли з землі Дрезден і Хіросіму, палили напалмом джунглі В’єтнаму, а лейтенант Келлі по-есесівськи знищив в’єтнамське село Сонгмі. Не слід перебільшувати значення ідеології та релігії...

Найглибше зумів проникнути у витоки жорстокості людей Еріх Фромм. Він розрізняв «інстинкт» і «пристрасть»: інстинкт має біологічну тваринну основу, пристрасть корениться в характері й має соціальну основу, відмінну від тваринної. Фромм виділив у людей два різних види агресії: перший, загальний для людей і тварин, — це оборонна «доброякісна» агресія, яка закладена філогенезом, служить виживанню виду й загасає при зникненні загрози; інший вид — «злоякісна» жорстокість і деструктивність, які є лише в людини, відсутні у тварин, не мають філогенетичної програми, служать не біологічному пристосуванню, а задоволенню ірраціональних пристрастей. Тому люди можуть без розумних причин мучити і вбивати одноплемінників і мати від цього задоволення! Жорстокість людей пояснюється не тваринними інстинктами, а тим, що їх відрізняє від звірів. Звірячі інстинкти дають однозначну, раціональну програму і мають на меті не руйнацію, а збереження життя; якщо цієї мети досягнуто, агресія зникає.

У людей слаборозвинені інстинкти замінює розум, який дає неоднозначну, гнучку програму. Оборонна агресія в людей набагато сильніша: вони передбачають загрозу, перебільшують її, через маніпуляції і самопереконання можуть повірити у неіснуючу загрозу, можуть планувати зустрічну агресію — часто без причини, неадекватно, керуючись ірраціональними пристрастями. Крім фізичної, людина реагує на психологічну загрозу, оскільки може жити лише в психічній рівновазі, тому ідеї, що ставлять під сумнів об’єкт поклоніння, орієнтацію і мотивацію, «систему координат», сприймаються як загроза.

Розум не лише замінює інстинкти, а й ускладнює життя. Людина не тільки знає об’єкти, а й розуміє, що вона це знає. Вона усвідомлює своє відчуження від зовнішнього світу, безсилля, незнання, конечність буття і неминучість смерті. Люди не можуть повернутися під захист материнської утроби і в тваринний стан гармонії з природою. Для подолання страху й відчуження, пошуку рівноваги і безпеки виникають «екзистенціальні потреби» у психічних зв’язках зі світом. Їх можна задовольнити творчістю, прагненням до справедливості, незалежності, правди, а можна — нарцисизмом, ненавистю, садомазохізмом, деструктивністю. Фромм назвав це пристрастями, які формують характер.

Для захисту, виробництва etc люди об’єднуються, знаходять лідера, але стають залежними і боязкими. Товари й розваги роблять людину жадібною й вічно незадоволеною. «Цивілізована» людина часто позбавлена можливості творчо реалізувати свою свободу, страх перед якою веде до авторитарного мазохізму тоталітарних суспільств або пристосовництва «розвинених демократій». У «розвиненому світі» стабільність нині тримається на розумі й «високих ідеалах», як і на пристосовництві й страху трагедій ХХ століття. Екзистенціальна потреба у впливі на навколишній світ може вести до його пізнання і перетворення, але часто соціум спотворює її в потребу придушувати собі подібних (авторитарний садизм) або руйнувати, знищувати людей і навколишній світ (деструктивність). Так виникає «злоякісна» агресія, яка служить задоволенню ірраціональних пристрастей.

Услід за Фроммом, чесько-американський психіатр Станіслав Гроф бачить порятунок від самознищення людей: злісна агресія — це не фатальна сутність органіки центральної нервової системи та її жорстких інстинктивних програм, а прояв гнучких і мінливих функціональних матриць, тобто «програмного забезпечення» мозку. У контексті «смерті-відродження під час пологів» злісна агресія пов’язана зі спрагою трансценденції. Безглузда агресія виявиться результатом спотворення духовних поштовхів, а її внутрішнє пропрацювання у спеціальних умовах може стати кроком до самовдосконалення і направлення енергії до духовних цілей.

А саме це ж проповідували релігії, пророки й мислителі. Використовуючи різні терміни, говорили одне й те саме: психічна енергія амбівалентна, вона становить величезну загрозу для навколишнього світу й самої людини, але вона ж може бути наймогутнішим інструментом для пізнання і розумного перетворення світу і самої людини. Якщо люди не спрямують енергію з руйнації і споживання на творення, вони знищать себе і навколишній світ.

Початок ХХI століття. У твердині західного міщанського добробуту — славному місті Лондоні — гримлять вибухи, а поліцейські ганяються за «ісламськими терористами» з-поміж «осіб зі східною зовнішністю». На початку ХХ століття в Європі теж ганялися за терористами з-поміж анархістів, націоналістів, соціалістів... У результаті — дві світові бойні, атомне бомбардування Японії et cetera!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво