Альтернатива? Пінгвіни… - Соціум - dt.ua

Альтернатива? Пінгвіни…

16 вересня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №36, 16 вересня-23 вересня

От і дочекалася Україна міжнародного визнання своєї боротьби з піратами — уряд США скасував торговельні санкції, запроваджені у 2002 році...

От і дочекалася Україна міжнародного визнання своєї боротьби з піратами — уряд США скасував торговельні санкції, запроваджені у 2002 році. Більше того, рідне МЗС повідомляє, що «Україна закликає уряд США до якнайшвидшого проведення позачергового перегляду стану захисту інтелектуальної власності в Україні.., що повинно привести також і до поновлення дії генералізованої системи преференцій стосовно України».

Ніхто не сумнівається, що скасування санкцій, а може, й відновлення преференцій — справа хороша. Але звідки середньостатистичному українцю брати програмне забезпечення, якого (за «народними», зрозуміло, цінами) стає дедалі менше? Розкладки з софтом зникли з центральних вулиць столиці ще перед Євробаченням, так і не повернувшись, на відміну, наприклад, від розкладок з фільмами на DVD та CD. На віддаленіших ринках дещо знайти, звичайно, можна, але дедалі менше, і головно — програмні «хіти» позаминулого літа. У регіонах — по-різному, але «піратки» стало менше і там. Тенденція, одначе.

Без сумніву, те саме програмне забезпечення можна купувати легально, в офіційних дистриб’юторів. Рано чи пізно до цього прийде бізнес, адже за робочі інструменти треба платити. Інша ситуація з домашнім користувачем. На думку цієї категорії, вартість програмного забезпечення (вона майже дорівнює вартості комп’ютера), може стати достатнім приводом, аби від комп’ютера відмовитись. Від чого, вочевидь, нікому легше не стане.

Ні, звичайно, — у темних інтернетрях водяться великі сервери, зверху донизу заповнені неліцензійним програмним забезпеченням, серійними номерами, «ламалками» і всім, що іменується звучним словом warez. Однак, щоби їх знайти, викачати і не наловити притому вірусів, троянських програм та іншої нечисті, яких на warez’них сайтах трапляється чимало, потрібні хоча б мінімальні знання і вміння та швидке з’єднання з Інтернетом. Всього цього у пересічного домашнього користувача, зазвичай, немає.

За таких умов «пінгвінова альтернатива» (пінгвін — символ операційних систем із відкритим кодом з родини Linux) знову набирає актуальності для України. Років зо два-три тому вже говорили про скору революцію у програмному забезпеченні, коли «поганий і глючний Windows» буде замінено на «хороший і надійний Linux». Безперспективність таких розмов була тоді очевидною. Адже задля гіпотетичної «вищої надійності» домашній користувач навряд чи стане робити купу зайвих тілорухів — вивчати нову операційну систему, інсталювати її, намагаючись зберегти наявну інформацію; відмовлятися від якихось можливостей (а робити це доведеться, про що нижче). Особливо, якщо обидві операційні системи і програмне забезпечення для них дістаються йому фактично безплатно. Інша справа, коли за одну з них доводиться платити. Рівно як і за програмне забезпечення для неї. З цієї точки зору, чим енергійніше й успішніше Microsoft боротиметься з піратством на українських теренах, тим вищою буде мотивація для переходу на альтернативні операційні системи.

Вдосконалюючись і розвиваючись завдяки зусиллям тисяч ентузіастів з усього світу, Linux пройшов довгий шлях від операційної системи для «посвячених» до системи, яка і справді відносно легко встановлюється і експлуатується більшістю користувачів Windows. Проблема, як завжди, — у «відносно». Цілковито усунути її поки не вдається. Можливо, у найбільш вдалих версіях Linux складнощів з установкою та експлуатацією не набагато більше, ніж у «всенародно улюбленої», але вони інакші, і для їх подолання навіть відносно досвідченим Windows-користувачам доведеться вчити щось нове.

Що ж чекає на героя, який відважиться відплисти до Linux-берегів? Перш за все, користувач отримає в основному локалізований інтерфейс (себто більшість написів будуть російською, а при бажанні навіть українською мовами). В деяких глухих куточках операційки може траплятися англійський текст, у зовсім поганому випадку — «крокозяблики» від невдалої кирилізації, але останні в сучасних версіях Linux уже рідкість. По-друге, сміливець отримає цілком пристойний аналог всенародно улюбленого Microsoft Office, який практично безболісно відкриватиме файли останнього, і зможе записувати власні файли у форматі, для Office цілком читабельному. Є й перевірка української орфографії. Також користувач Linux матиме можливості для мандрів по Інтернету, незрівнянні з аналогічними у Windows. В сенсі, незрівнянно кращі. Віруси, розраховані на Windows (а таких все ще понад 90%), йому не страшні, і навіть швидкість з’єднання буде вищою: Linux все-таки родом зі світу не персональних комп’ютерів, а мереж і серверів. Користувач також матиме пристойний вибір вільних графічних редакторів, які, звичайно, поступаються Photoshop чи CorelDraw, але повсякденні потреби непрофесіонала задовольняють більше, ніж на сто відсотків.

Відтворення мультимедіа теж перестало бути для Linux проблемою — слухати музику і дивитися кіно можна фактично у будь-яких форматах. А от з іграми, що б не казали фанати альтернативної операційки, справи гірші. Себто нескладних логічних і аркадних іграшок, які дозволяють вбити трохи часу, безліч. Притому якість не гірша, ніж у Windows. А от із «великими і серйозними» ігровими проектами поки не складається. Себто портовані версії популярних ігор для Windows існують, але для їх запуску потрібні ліцензійні (чи не дуже) компакт-диски, з відсутності яких ми й почали. Також певні проблеми можуть виникнути у людей, яким потрібне специфічне програмне забезпечення: програми для проектування, відеомонтажу, складної аудіообробки і т.д. Вони також існують, але їх пошук, установка та налаштування — заняття нетривіальні.

А загалом, Linux — це операційна система або для людей, які хочуть, вміють і люблять поглиблювати свої знання про комп’ютери (такі читатимуть книжки, help’и, форуми і з часом стануть «гуру»); або для людей, яким від комп’ютера потрібна певна, чітко визначена функціональність (офісні програми, інтернет-серфінг плюс музика-фільми-фото для розваги), і вони не стануть міняти настройки операційної системи, аби запустити «прикольну програму, яка невідомо що робить».

Цікавим також є ставлення нашої влади до проблеми відкритого програмного забезпечення. Витрачаючи мільйони доларів на ліцензування Windows та Office у державних установах, закладах освіти і т.д., ніхто, здається, навіть не задумується про можливість використання альтернатив. Хоча насправді все, що потрібно, це здійснити глибоку українізацію опису і допоміжних файлів та створити центр підтримки користувачів. Це явно обійдеться у десятки, якщо не в сотні разів дешевше. Таким шляхом, до речі, йде європейська бюрократія, особливо в Німеччині, де все більше самоврядних і владних установ відмовляються від Windows на користь операційних систем із відкритим кодом. Окрім вартості, тут є ще один резон. У відкритих операційних системах неможливими є так звані чорні ходи (backdoors) — спеціальні ділянки вразливості у програмі чи операційній системі, з допомогою яких можливе несанкціоноване зняття інформації стороною, що має повні вихідні коди програми. У цьому плані Україна, здається, багата і безстрашна: за ліцензії хоче платити і шпигунства не боїться.

Отже, у справі поширення альтернативної операційної системи надіятися можна тільки на звичайних користувачів. В альтернативі Windows—Linux брак фінансових ресурсів цілком можливо скомпенсувати наявністю ресурсів інтелектуальних, якими звикли хвалитися мешканці пострадянського простору. Тож є нагода на практиці перевірити, чи дозволить чисельним представникам української «технічної інтелігенції» «краща у світі технічна освіта» здолати премудрості відкритого програмного забезпечення. Принаймні якщо «ліцензійна зима» справді прийшла всерйоз і надовго. Чи розмови про освіту й креативність — звичайний міф, і ми віддаватимемо гроші творцям «єдино правильної операційної системи»?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво