АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА ПРИВІЛЕЇВ - Соціум - dt.ua

АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА ПРИВІЛЕЇВ

6 грудня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №47, 6 грудня-13 грудня

Як, домігшись жіночої рівноправності, зберегти відвічні жіночі привілеї? У цьому сьогодні полягає основне питання фемінізму...

Як, домігшись жіночої рівноправності, зберегти відвічні жіночі привілеї? У цьому сьогодні полягає основне питання фемінізму. Сучасний феміністський рух перечепився через милі жіночому серцю дрібниці — хочеться, аби іноді цілували руку, поступалися місцем у громадському транспорті й оплачували ресторанний рахунок. Утім, річ не лише в дрібницях. Ніде правди діти: жінка хоче бути водночас і рівноправною, і привілейованою. Виходить, що рівність прав не передбачає рівності обов’язків. Одні «гілки» великого генеалогічного дерева фемінізму делікатно «оминають» це слизьке питання. Інші — ставлять його руба. Але і перші, і другі нутром відчувають його актуальність.

Почнемо з амазон-фемінізму. Це відгалуження феміністcького руху, як відомо, присвячене створенню й утіленню в життя образу жінки-героя. Амазон-фемінізм акцентує увагу на фізичній рівності чоловіків та жінок і всіляко пропагує образ жінки-атлета, солдата та ширше — представниці силових структур. Деякі популярні фільми — на кшталт «Гусарської балади» з корнетом Шурочкою Азаровою чи «Солдата Джейн» із Демі Мур — можна було б назвати декларацією амазон-фемінізму. Але, поруч із культом жіночої сили (як фізичної, так і моральної), в амазон-фемінізмі наявний пієтет стосовно ахіллесової п’яти героїні-войовниці. Вона може не боятися «бандитської кулі» й водночас заверещати, побачивши мишу. Милі жіночі слабкості дозволяються амазонкам, як дітям — цукерки. Але за цими дозволеними слабкостями, знову ж таки, стоїть нинішнє основне питання фемінізму: як зберегти привілеї, не втрачаючи прав?

Україна вважається країною так званого «культурного фемінізму». Якщо радикальний фемінізм ставить за мету глибинну трансформацію суспільства, влада в якому належить чоловікам, то «культурний фемінізм» латає окремо взяті діри. Жіночі кризові центри, тихе «протягування» м’яких феміністських ідей у ЗМІ, допомога окремо взятим жертвам світу, який живе за чоловічими правилами, — ось чим займається «культурний фемінізм». Саме від представників цього руху можна почути сакраментальні фрази: «Якби жінки керували світом, то війни канули б у минуле» тощо.

Вважається, що «культурний фемінізм» судився аграрному суспільству. Саме в такому суспільстві жінка утверджує себе за рахунок відвічних чеснот «самки», зокрема й пасивності. Тому національною героїнею №1 в Україні є Роксолана — аж ніяк не войовниця й не реформаторка, а просто виразниця банальної істини «сила жінки в її слабкості». На жаль, у сучасній Україні фемінізм найменше розуміють як соціальний критицизм, тобто критику підвалин влади. Навпаки, феміністичний рух волочиться «в шлейфі» владних структур, повільно й несміливо відвойовуючи в чоловічого світу окремі невеликі оази.

Проте, на перший погляд, жіночих і феміністських організацій в Україні достатньо: у нас є «Жіноча громада», «Союз українок», «Союз жінок України», Харківський центр гендерних досліджень, Черкаський жіночий центр, Вінницьке товариство «Прогресивні жінки», Донецька ліга ділових жінок, Федерація ділових жінок «Либідь» та ін. У Харківському університеті студентам факультативно читаються такі курси, як «Філософія фемінізму» й «Жіночий рух в Україні: гендерний аспект». Формально, здавалося б, усе гаразд. Але водночас, на відміну від західного фемінізму, український феміністський рух спирається на відвічні жіночі цінності й ролі: виховну роль матері, благодійну діяльність тощо. Амазон-фемінізмом у нашій країні й не пахне. Україна переживає етап прагматичного фемінізму, вважає дослідниця феміністського руху М.Богачевська-Хом’як. А саме в прагматичному фемінізмі жінка воліє видобути максимум користі зі своїх традиційних ролей, а не боротися за радикальну перебудову «чоловічого» світу. І тут ми знову повертаємося до питання привілеїв.

Привілеєм жінки в чоловічому світі є її слабкість. Але розуміється ця слабкість не як клеймо, а як ахіллесова п’ята. Перефразувавши латинський вислів: чоловікові властиво помилятися, жінці — боятися. Іноді, ніби між іншим... Саме привілей ахіллесової п’яти прагне зберегти за собою найпрогресивніша бізнес-леді. Тому сучасний фемінізм і зайнятий обговоренням величини, точніше — територіальної обмеженості, цього вразливого місця. Тривають суперечки про те, що включати, а що не включати в нього. За дріб’язковим поцілунком руки бачаться наболілі питання: як виявити цей знак уваги до «солдата Джейн», не продемонструвавши тим самим поблажливості стосовно жінки в армії? А оплата ресторанного рахунку взагалі виявляється міною уповільненої дії, на якій чоловікові дуже легко підірватися.

Правда, представники «сильної статі» вийшли зі становища, організувавши Чоловічий феміністський рух. Феміністи-чоловіки вважають: багато представників їхньої статі є пригноблювачами жінок, отож необхідно виявити й ліквідувати це гноблення. Виявляйте, ліквідовуйте, лише не чіпайте «ахіллесову п’яту», — відповідають на це багато представниць так званого «поміркованого фемінізму». Чоловічий феміністський рух начебто готовий до збереження окремо взятих привілеїв. Залишається тільки їх визначити та класифікувати. Саме цим дами й зайняті — у міру сил. Правда, поки що процес визначення та класифікації жіночих привілеїв, призначених для збереження й культивування, трохи затягнувся. Тішить лише те, що права завойовувалися ще повільніше.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво