А грошики — не плакали?.. - Соціум - dt.ua

А грошики — не плакали?..

18 лютого, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №6, 18 лютого-25 лютого

Шок — перше, що відчули, напевно, абсолютно всі, хто побачив моторошні кадри наслідків цунамі в Південно-Східній Азії...

Шок — перше, що відчули, напевно, абсолютно всі, хто побачив моторошні кадри наслідків цунамі в Південно-Східній Азії. Можу лише припустити, якими в той момент були відчуття людей, що вирішили провести новорічні свята в тому самому Таїланді. І на руках у яких були авіаквитки, скажімо, на 28 чи 29 грудня 2004 року... Зрозуміти тих, хто нізащо не погодився б летіти на тамтешні курорти, можна. І нехай мільйон разів доводять, що, приміром, Патайя зовсім не постраждала і взагалі стихія обминула її стороною. Хто в такі моменти, побачивши вражаючі телекадри, думатиме про географію?..

Сьогодні вітчизняні туроператори згадують про ті дні, як про, м’яко кажучи, дуже важкі. Кінець грудня став справжнім тестом на міцність для наших турбізнесменів. І, крім інших, поставив дуже серйозне запитання: чи може турист, який відмовився від поїздки в настільки «гарячий» регіон, розраховувати на повернення сплачених грошей?

Однозначно відповісти на нього дуже непросто. І ось чому. Наприклад, на самому Пхукеті лише чотири готелі, котрі найбільше постраждали від стихії, оголосили про те, що стовідсотково повернуть гроші за бронювання номерів і ануляції. Інші готелі як запрошували, так і продовжують запрошувати відпочиваючих. (Заради справедливості слід зазначити, що після 26 грудня жодний український туроператор не відправив туди людей.) Тому про будь-які повернення їхні власники й чути не бажають. Наші ж турфірми опинилися між двох вогнів: з одного боку, ніхто не хоче образ і невдоволення з боку клієнтів, з іншого — отримані від них гроші вже давно пішли до закордонних партнерів. Тому в таких випадках наші турбізнесмени намагаються досягти консенсусу з туристами. Наприклад, пропонують перенести поїздку на пізніший термін.

Коли ж людина наполягає на поверненні грошей, стаття 907 Цивільного кодексу України передбачає: якщо докази впливу стихійного лиха на регіон відсутні, але турист відмовляється від подорожі через якісь побоювання, міркувань щодо його небезпеки, він зможе отримати свої гроші назад. Природно, не в повному обсязі, а відшкодувавши туроператору чи турагенту витрати на підготовку туру. Це — близько десяти-п’ятнадцяти відсотків від вартості туру.

За ідеєю, турист може повністю отримати свої гроші назад, якщо з’ясується, що відправитися він мав у самісінький епіцентр «гарячих» подій. Але от у чому заковика — необхідність довести (причому офіційно завіреними документами, виданими відповідними органами постраждалої країни) наявність подібних форс-мажорних обставин лягає на плечі людини, яка відмовилася від поїздки. Зібрати ж згадану документацію туристу, за словами керівника Центру підтримки туризму Ігоря Приянчука, буде, м’яко кажучи, непросто.

Є в даній ситуації ще одна дуже «обтяжлива» й парадоксальна обставина. Статтею 17 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено: виробник (виконавець, продавець) звільняється від відповідальності, якщо доведе, що збиток завданий унаслідок дії нездоланної сили. Приміром, того самого цунамі. Тобто, якщо турфірма з допомогою висновку відповідного державного органу країни, де сталося лихо, або належних актів про введення надзвичайного становища тощо доведе неможливість виконання взятих на себе зобов’язань через форс-мажорні обставини, розраховувати туристу на будь-які повернення немає сенсу. І навряд чи можна назвати розрадою для нього той факт, що лише суд має право встановити наявність цього самого форс-мажору...

Стихія не оповіщає про свій «візит» заздалегідь. Тому, хочемо ми того чи ні, форс-мажори, на жаль, неминучі. Отже, потрібно навчитися виходити із ситуації з найменшими втратами. Як для турбізнесменів, так і для їхніх клієнтів. Цій актуальній темі й було присвячене засідання «круглого столу», організованого Держтурадміністрацією України та Національною туристичною організацією. Зокрема, глава асоціації туроператорів України, президент ЗАТ «Гамалія» Ігор Голубаха вважає, що саме час турбізнесменам зустрітися з членами Ліги страхових організацій України та впритул зайнятися розробкою доповнень до існуючих у нас умов добровільного страхування. Водночас Ігор Анатолійович підкреслює: любителі подорожей мають розуміти — будь-які ризики страховиків породжують додаткові витрати туристів. Спрогнозувати сьогодні, у скільки оцінять страховики ризики, пов’язані з відмовами від поїздки, скажімо, через природні катаклізми, складно. Та вводити такі види добровільного страхування необхідно, оскільки це вирішує безліч питань, переконаний пан Голубаха.

Солідарний із главою асоціації туроператорів України й начальник управління медичного та особистого страхування страхової групи «ТАС» Сергій Нечитайло. Щоправда, він уточнив: подібний вид страхування дуже дорогий. Адже коли катаклізм трапляється в якійсь країні або її частині, від поїздки туди відмовляються сотні, тисячі, а то й десятки тисяч людей. До того ж для розробки подібної програми не вистачить сил і ресурсів жодної наймогутнішої страхової компанії. Ризики масової відмови від поїздок мають страхувати кілька організацій, а точніше — створений ними страховий пул.

Директор турфірми «MIBS» Олена Гетьманцева акцентувала увагу на тому, що форс-мажорні обставини можуть дуже сильно вдарити по кишені вітчизняних турбізнесменів. У випадку, якщо суд визнає, що турфірма має відшкодувати туристу гроші, вона згодом не зможе звернутися з аналогічною вимогою до тих самих власників зарубіжних готелів. Оскільки, скажімо, із Кубою чи Єгиптом в України існують договори про правову допомогу, а от із Таїландом і низкою інших туристично-зорінтованих держав вони відсутні. І на одну лише легалізацію належним чином оформленої позовної заяви потрібно витратити кілька місяців. Та й в цілому не уникнути проблем зі збором усіх необхідних доказів і їхнього відповідного оформлення. Тому до вирішення питання, на думку пані Гетьманцевої, мають підключитися і Мін’юст, і МЗС. Щоб у недалекому майбутньому вищезгадані договори були укладені принаймні з усіма найпопулярнішими туристичними державами.

Поки дійде до діла, нам із вами, потенційним туристам, не варто зневажати найелементарнішими «правилами виживання»: якщо звертатися до турфірми, то солідної, і обов’язково (!) укладати з нею договір про надання послуг. Це — зовсім не бюрократична формальність, а дуже серйозний документ. Тільки він (!) є доказом для того самого суду, що у вас із турфірмою «щось було». Ну й підставою для можливих «аліментів», зрозуміло...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво