ЗРОБЛЕНО З РОЗУМОМ УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ДО СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Про необхідність удосконалення механізмів захисту інтелектуальної власності в Україні говорять дуже багато, але результати поки що далекі від бажаних. Досі не розв’язано проблему захисту авторських прав при використанні аудіовізуальної та програмної продукції. І справа навіть не в торгових санкціях США, вжитих проти України як покарання за «піратство», а в тому, що без створення міцної правової бази Україна не зможе стати повноцінною європейською державою.

Магніт для інвестицій

Бурхливий розвиток інформаційних технологій перетворив інтелектуальну власність в один із найліквідніших товарів. Цей ресурс може, як магніт, притягувати до себе серйозні інвестиції, а широке впровадження нових технологій і просування наукових розробок у виробництво дає потужний поштовх розвитку внутрішніх галузей промисловості. Та й сама собою інтелектуальна власність — дуже цінне джерело доходів. У розвинених країнах це зрозуміли давно, і тепер надійна правова система захисту інтелектуальних активів дозволяє США, Японії та країнам Європи одержувати вагомі економічні дивіденди.

Інтелектуальний потенціал, сконцентрований в Україні, також міг би стати надійною основою відродження вітчизняної економіки. Міг би, але не став. Знадобилися роки, аби крок за кроком створити національну систему захисту інтелектуальної власності. Було сформовано необхідну нормативно-правову базу, закладено основи регулювання відносин у цій сфері: сьогодні чинне законодавство України містить основні положення, пов’язані з одержанням, здійсненням і захистом прав інтелектуальної власності.

Крім того, ведеться робота з гармонізації українського законодавства з міжнародними нормами. Вжиті останнім часом заходи дозволили врахувати вимоги ТРИПС — угоди СОТ про торгові аспекти прав інтелектуальної власності. Внесено зміни в Кримінальний і Митний кодекси України, Кодекс про адміністративні правопорушення, у закони «Про авторське право й суміжні права» та «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм».

Україна приєдналася до угод Світової організації інтелектуальної власності «Про авторське право», «Про виконання й фонограми», до Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення. Нині на розгляді у Верховній Раді перебуває ще кілька законопроектів, спрямованих на приведення норм національного законодавства у відповідність до норм ТРИПС.

Проте поки що говорити про наявність в Україні ефективної системи захисту цих прав не можна.

Диски розбрату

Уже не перший рік український уряд активно бореться з нелегальним виробництвом аудіо- й відеопродукції. Великі надії свого часу покладалися на запровадження ліцензування виробництва, експорту й імпорту дисків для лазерних систем зчитування. Було запроваджено контрольні марки у вигляді голографічних захисних елементів, для контролю над їх видачею і ведення Єдиного реєстру одержувачів створили спеціальну структуру — державне підприємство «Інтелзахист». Одночасно з посиленням юридичної відповідальності за порушення в цій сфері активізувалася робота правоохоронних і контролюючих органів із виявлення порушників. Добити «піратів» були покликані застрашливі акції знищення конфіскованої в нелегальних виробників продукції.

На жаль, гусениці тракторів, що розтрощили тисячі «піратських» компакт-дисків, виявилися ефектним, але неефективним засобом боротьби з порушеннями прав інтелектуальної власності. Замість «піратів» постраждали легальні виробники дисків: два з п’яти наявних в Україні таких підприємств припинили свою діяльність. Виробництво дисків різко знизилося. Нині ліцензії на виробництво дисків і СІД-коди мають підприємства: ПП «Росток-СД» (Київ), ЗАТ «Ноіпрокс» (Львів) і ТОВ «Амітрон», «ЛТД» (Херсон). Ці підприємства переважно випускають CD-R без запису й диски з українським репертуаром. А Україна в компанії з Росією, Литвою і Румунією, як і раніше, має лаври «європейського чемпіона» за рівнем піратства — вважається, що частка підпільно виготовлених аудіозаписів у нас сягає 90% від їх загального виробництва.

Переконавшись у неефективності вжитих українською владою заходів, США застосували проти України досить серйозні торгові санкції. Стимул спрацював: найближчим часом Держдепартамент інтелектуальної власності спільно з Мінекономіки та євроінтеграції планує подати на розгляд парламенту законопроект «Про внесення змін у деякі закони України». Зокрема поправки до закону «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» значно полегшать імпорт в Україну програмного забезпечення. Для цього пропонується виключити ліцензування імпорту дисків і скасувати нанесення спеціальних ідентифікаційних кодів при імпортуванні дисків, а натомість запровадити ліцензування виробництва матриць для виробництва дисків.

Інспектора викликали?

У створенні ефективного механізму захисту об’єктів інтелектуальної власності важливу роль відіграє не тільки протидія виготовленню й розповсюдженню піратської продукції, а й забезпечення жорсткого контролю в цій сфері. Тут Україні також може знадобитися досвід інших країн, де успішно працюють інспектори з питань інтелектуальної власності. Приклад Болгарії підтвердив дієвість такого інституту й необхідність його створення в Україні.

Інститут інспекторів створено у структурі Держдепартаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки. Мета створення нової структури — забезпечення систематичного контролю над виконанням суб’єктами господарювання, незалежно від форм власності, вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, а також у сфері виробництва дисків для лазерних систем зчитування.

Держінспектори одержать значні повноваження — право перевіряти виробників дисків, опечатувати й вилучати продукцію в разі виявлення порушень, призупиняти дію ліцензії виробника, а також ознайомлюватися з документами, що підтверджують дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності. Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, інспектор складає протоколи про виявлені порушення прав інтелектуальної власності, незаконне розповсюдження аудіовізуальної продукції, порушення законодавства у сфері виробництва, імпорту, експорту лазерних дисків.

Контролюючи оборот аудіо, відео- та СD-продукції, держінспектори скрупульозно перевірятимуть торгові точки й вилучатимуть контрафактну продукцію. У центрі їхньої уваги опиняться й ті категорії підприємців, що публічно використовують аудіо- й відеопродукцію, аби привабити клієнтів (супермаркети, кав’ярні, ресторани, бари, кінотеатри, театри, казино, нічні клуби). Показником легальності використання авторського права й суміжних прав тут служить факт сплати авторської винагороди.

За потреби на допомогу «інтелектуальному» інспектору прийдуть співробітники правоохоронних і контролюючих органів (МВС, Держмитслужби тощо). А зусиллями Всеукраїнської асоціації інтелектуальної власності створено загін громадських інспекторів із питань інтелектуальної власності.

Неприпустимі помилки в роботі програми

Не менш актуальна сьогодні в Україні проблема охорони комп’ютерних програм і баз даних. Неправомірне використання комп’ютерних програм, без перебільшення, серйозно загрожує розвитку національної культури й економіки. Заповнений «піратськими» продуктами ринок блокує розвиток легального виробництва програмного забезпечення. У результаті падає інвестиційна привабливість країни, що завдає значних економічних збитків. Так, за оцінками європейських експертів, при нинішньому рівні використання неліцензійного програмного забезпечення (близько 89%) в Україні, втрати ВВП 2000 року становили близько $265 млн., недоодержані податкові надходження — близько $93 млн. Якщо ситуація не зміниться, то 2004 року втрати ВВП становитимуть уже $447 млн., а бюджет недоодержить $165 млн.

Кабмін заходився наводити порядок на ринку програмного забезпечення і створювати ефективну систему охорони програмного продукту як об’єкта авторського права з затвердження (15 травня нинішнього року) Концепції легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням. Документ, зокрема, ставить завдання підвищити ефективність застосування законодавства в цій сфері та створити механізм протидії нелегальному використанню програмного забезпечення.

Перший етап реалізації концепції — легалізація програмного забезпечення в органах державної влади. Тільки після досягнення високого рівня ліцензійної чистоти програмного забезпечення в державних органах можна впливати на решту користувачів. Нині проводиться інвентаризація програмного забезпечення, яке використовується в органах державної влади. Це дозволить встановити обсяги робіт із легалізації — визначити необхідну кількість ліцензій на основі даних про наявність програм. Головний виконавець і організатор цих робіт — Міністерство освіти і науки — планує вже до 01.01.2003 р. систематизувати і провести аналіз одержаної інформації.

Поки суд та діло

Тільки з початку поточного року, за інформацією МВС, перевірено понад 11,5 тис. суб’єктів господарювання, що працюють у сфері інтелектуальної власності. У результаті порушено понад 335 кримінальних справ, із яких 266 — безпосередньо за порушення авторських і суміжних прав. До кримінальної й адміністративної відповідальності притягнуто 3266 чоловік.

Останнім часом різко зросла кількість суперечок у сфері інтелектуальної власності. Сам собою цей факт позитивний: весь світ захищає права інтелектуальної власності в суді. Проте й мінус є: для кваліфікованого вирішення суперечок необхідно, щоб судді мали достатній рівень компетенції, спеціальні знання у сфері промислової власності. А тут в українському правосудді велика прогалина.

Тож багато винахідників і авторів часто не поспішають звертатися до суду, добре розуміючи, що там немає фахівців, спроможних грунтовно розібратися в суті питання. Розв’язання цієї проблеми — у забезпеченні підготовки професіоналів та в стимулюванні суддів до опанування спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності, а також у створенні спеціалізованого Патентного суду, який міг би кваліфіковано розглядати складні технічні питання.

Першим важливим кроком до розбудови національної системи захисту прав інтелектуальної власності стало створення у Вищому господарському суді України, господарських судах АР Крим, областей, міста Києва й Севастополя, апеляційних господарських судах спеціалізованих колегій із розгляду справ, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності. Подальше формування в Україні цивілізованого ринку інтелектуальної власності потребує створення спеціалізованого Патентного суду, який зможе забезпечити ефективне правосуддя у сфері промислової власності.

Таким чином, Україна активно формує ефективний механізм захисту прав інтелектуальної власності відповідно до світових стандартів. Сьогодні ми вже можемо говорити про підготовку необхідних умов для ініціювання нового раунду переговорів з американською стороною про зняття торгових санкцій США з України. А реалізація всього запланованого комплексу заходів зі створення цивілізованої системи інтелектуальної власності дозволить Україні стати гідним членом Світової торгової організації, Європейського Союзу та інших міжнародних структур.