Доктор Екс(перт) Олена Щербань та дисертаційний керамгейт - Наука - dt.ua

Як у Львові зґвалтували науку

15 червня, 16:42 Роздрукувати

У "доктора Пі" з'явилася достойна послідовниця — "доктор Екс (перт)".

© Олена Щербань / Facebook

Хвиля дисерґейтів, пов'язаних зі скандальними захистами дисертацій, останніми роками прокотилася Україною. Проте резонансні публікації у ЗМІ щодо наукових праць відомих персон виявилися "невинними непорозуміннями", порівняно з псевдонауковим шабашем, ганебно-комедійно розіграним 5 червня цього року у Львові. 

Там спеціалізована вчена рада двох академічних наукових установ — Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України — завзято ґвалтувала нормативно-правові документи, що визначають обов'язкові в країні вимоги до атестації наукових кадрів, а заодно й українську академічну керамологію.

Цілком ігноруючи відповідну постанову Кабінету міністрів України, нормативні накази Міністерства освіти і науки України, нехтуючи законодавчими принципами академічної доброчесності, рада ухвалила рішення про присудження наукового ступеня доктора історичних наук зі спеціальності "етнологія" скандально відомій самозваній "експертці з етнології та етнографії", докторанту й викладачу кафедри музеєзнавства та пам'яткознавства Харківської державної академії культури О. Щербань за аматорську дисертацію "Еволюція традицій використання глиняного посуду в народній культурі харчування українців Наддніпрянщини другої половини ХІХ — початку ХХІ століття". При цьому присутні члени ради були поінформовані, що дисертація містить академічний плагіат, самоплагіат, фабрикацію, фальсифікацію; замість обов'язкових мінімальних 15 авторських аркушів основного тексту її обсяг становить лише 11,97; з 20-ти мінімально необхідних публікацій у наукових фахових виданнях України та інших держав має лише 8, у тому числі жодної з обов'язкових чотирьох — у наукових періодичних виданнях інших держав; частина статей фальсифікована, а частина виявилася фейковими, тобто взагалі неіснуючими; упродовж 2012—2017 рр. авторка зі своїми клонованими псевдонауковими статтями постійно фігурувала в номінації "Керамґандж" (публікації з нікчемними керамологічними сюжетами) щорічних Національних конкурсів публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні.

Дисертантка особливо відома масованим поширенням в українських ЗМІ фальшивої інформації про свої наукові звершення: проголосила себе членом ученої ради академічної наукової установи, членом неіснуючої національної творчої спілки, головою неіснуючого осередку майстрів народної творчості, співавтором колективних монографій, автором наукових проектів та фальшивих польових експедицій, а ще — "науковцем-маркетологом", "експерткою з етнографії та етнології", "провідним популяризатором традиційної культури Полтавщини та Слобожанщини", "провідним популяризатором українських традицій Полтавщини, Харківщини та Сумщини", "провідним популяризатором-експертом традиційної культури Полтавщини, Харківщини та Сумщини, творів українського традиційного мистецтва та народного побуту", "експертом із народної обрядової, гончарської та гастрономічної культури українців", а також — "експертом-консультантом у сфері розвитку сільського зеленого туризму в Україні", "популяризатором гастрономічної культури всієї Лівобережної України". Нарешті, 
25 травня 2016 р. оголосила себе єдиним експертом з обрядової культури всіх сущих українців з містично-патріотичним меседжем: "Заповнюю прогалини українським контентом"!

Три офіційних опоненти надали фальшовані висновки про наукову й практичну цінність дисертації, про кількість і обсяг публікацій та про повноту опублікованих матеріалів. Рішення про присудження наукового ступеня було безсоромно прийняте за відсутності кворуму, підкиданням в урну для таємного голосування бюлетенів за відсутніх членів ради.

Резонансний фарс став яскравим прикладом групового ("вченого") ґвалтування "Етичного кодексу ученого України", ухваленого загальними зборами Національної академії наук України 15 квітня 2009 р., покликаного до життя потребою суспільства "бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їх досліджень".

Нагадаю лише кілька цинічно зігнорованих принципів кодексу: "обов'язок ученого протидіяти… присудженню наукових ступенів і звань за роботи, які не відповідають досягненням світової науки або виконані з порушенням норм етики, зокрема рішуче викривати плагіат та інші форми порушень авторського права…; активно протидіяти псевдонауковій діяльності, виступати проти розповсюдження в суспільстві її поглядів і рекомендацій…; учений має забезпечувати бездоганну чесність та прозорість на всіх cтадіях наукового дослідження і вважати неприпустимими прояви шахрайства, зокрема фабрикування та фальшування даних, піратства та плагіату…; всі, хто брав творчу участь у роботі, мають бути зазначеними як автори; учений не повинен повторювати свої наукові публікації з метою збільшення їх кількості…; учений повинен бути максимально об'єктивним в оцінці власних досягнень. Преса, радіо та телебачення можуть бути використані для пропаганди наукових досягнень, але не власної особи…; учений несе персональну відповідальність за чесну й об'єктивну оцінку кандидатських та докторських дисертацій. Виступаючи в ролі опонента при захисті дисертаційних робіт, вчений має бути неупередженим…; учений, який порушує Етичний кодекс, несе моральну відповідальність перед науковим співтовариством та суспільством" (див.: https://www.znu.edu.ua/etychnyj-kodex-uchenogo-Ukrajiny.pdf). Як випливає з цього переліку, О. Щербань разом з ученими, причетними до її захисту, своєю псевдонауковою діяльністю порушили всі ці основоположні принципи "Етичного кодексу ученого України".

Фактично, дисертація й опублікована на її основі монографія О.Щербань дискредитують сучасну українську академічну етнологію, і насамперед керамологію. Вони постали своєрідними підручниками з керамґанджу й псевдонаукової творчості, не тільки спробою антинаукової провокації, а й виявом наукової корупції, коли вчені з ім'ям заплющують очі на нікчемність начебто наукової праці. Водночас це й певне випробування для сучасних учених на спроможність обстоювати наукові ідеали та принципи.

Отже, у пріснопам'ятного львівського "доктора Пі" з'явилася достойна послідовниця — "доктор Екс (перт)".

Здається, маски знято: відомі імена тих "нових" учених, які активно долучилися до лобіювання та поширення псевдонауки в Україні. Невідомо тільки, як реагуватиме Міністерство освіти і науки України, й особисто міністр Лілія Гриневич, на успішно апробовану у Львові цинічну маніпуляційну технологію клонування псевдодокторів-етнологів та відвертого ігнорування чинного законодавства. Але про це дізнаємося вже невдовзі, коли з'явиться атестаційний вердикт цього центрального державного органу в справі атестації наукових кадрів.

P.S. Гнітюче відео і вражаючі документи про практичний досвід застосування науки фальшування дивіться ТУТ: http://ceramological-defect.com.ua/archives/388; https://www.facebook.com/ceramological.defect

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 4
  • Вячеслав Братішко Вячеслав Братішко 19 червня, 09:59 Оскільки в статті відсутні підтвердження наведених звинувачень вважатимемо, що редакція шановного видання відповідає за їх неголословність. Наскільки я зрозумів, обвинувач був колись науковим керівником обвинувачуваної. Тобто брав безпосередню участь у формуванні цієї вченої. Як тут щодо конфлікту інтересів та етики? Чи це просто редакторська політика - сприяти допопуляризації української науки? Ну дійсно, це і модно і, на жаль, не безпідставно... згоден 3 не згоден 3 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись Олег Смірнов Олег Смірнов 21 червня, 22:21 Формат газетної статті не дозволяє давати розлогі коментарі та детальний аналіз матеріалів дисертації. Звісна річ, що буде багато емоційності. Але в тексті статті є посилання, де можна знайти офіційні відгуки як автора статті, так і доктора історичних наук К. Рахно. Також відповідні матеріали розміщено на сайті http://false-science.ucoz.ua/news/keramichna_istorija_oleni_shherban/2018-06-21-57 згоден 3 не згоден 3 Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №28, 21 липня-10 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво