Втрата мізків - Наука - dt.ua

Втрата мізків

15 листопада, 2013, 19:05 Роздрукувати Випуск №42, 15 листопада-22 листопада

Рада молодих учених застерігає докторів наук  і професорів при владі:  зниження вікового цензу молоді призведе до згубних наслідків  

Стратегія розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 р., затверджена Указом президента України від 27 вересня № 532/2013, передбачає "підготовку пропозицій про внесення змін до законів щодо зменшення вікових меж молоді з 35 до 28 років". Тобто до завершення комсомольського віку, як сказали б у недавні часи. Невже в жилах ініціаторів цієї ідеї заграв фантом комсомольської юності?.. 

У зниженні вікового цензу молоді багато експертів убачають намір влади скоротити таким чином витрати на цю категорію населення, щоб закрити діри в державному бюджеті. Ідея, в принципі, зрозуміла, хоча її важко пояснити з позицій загальнолюдської моралі та елементарної логіки. Але у можновладців, очевидно, своя система цінностей — не на собі ж, рідних, заощаджувати, до того ж величезний чиновницький апарат, охоронне військо, полчища силовиків і т.п. потребують дедалі більше коштів на утримання. Звідки їх ще візьмеш?..

Рада молодих учених (РМУ) при Держінформнауки України вважає неприпустимим зниження вікового цензу для наукової молоді. Наслідки такої новації докладно викладені у зверненні РМУ до президента і прем'єр-міністра країни. Її практична реалізація негативно вплине на соціальний стан та розвиток молоді в цілому, і особливо відчутно позначиться на молодих учених. Так, середній вік здобуття ступеня кандидата наук — 28 років. У багатьох випадках, особливо це стосується природничо-наукових напрямів, підготовка кандидатської дисертації потребує значно більше часу, і захиститися вдається вже після 30-ти. Застосування нової норми повністю виведе з розряду молодих учених докторів наук, докторантів, професорів, провідних наукових співробітників, практично повністю виведе доцентів, старших наукових співробітників, а представництво кандидатів наук у списку молодих учених зменшиться більш ніж на 90%. Зниження граничного віку молодого вченого до 28 років автоматично залишить без державної підтримки кваліфікованих спеціалістів і велику частину молодих учених ще до здобуття наукового ступеня.

Обмеження вікового цензу позбавить талановитих дослідників права на отримання премій, грантів і стипендій (президента, Верховної ради, Кабінету міністрів). Крім того, призведе до звуження прав молодих учених віком 28—35 років на участь у програмах пільгового кредитування на придбання чи будівництво житла.

До речі, проблеми з виплатами стипендій президента України та Кабміну "у зв'язку з нестачею бюджетних коштів" виникли ще в серпні. І тільки після звернення до керівництва країни їх виплату відновили. "На жаль, нові іменні стипендії президента і Кабміну для молодих учених не призначаються, — повідомив голова РМУ Юрій Кращенко. — Комітет з Державних премій в галузі науки та техніки не приймає документів, посилаючись на те, що на виплату нових стипендій грошей немає". І, швидше за все, не буде.

Що ж до стипендії Верховної Ради України (30 іменних стипендій на суму 2000 гр. щомісяця для талановитих учених — докторів наук віком до 35 років), то після зниження вікового цензу її нікому буде виплачувати, — у 28 років стати доктором наук майже нереально.

Чи багато вдасться заощадити бюджетних грошей на підтримці талановитих молодих учених після запровадження вікового цензу? Молоді економісти підрахували — 720 тис. грн. Для бюджету і ВВП це мізерна економія, тим часом втрата стимулу для наукової молоді непорівнянна з названою сумою. На думку представників РМУ, стипендії президента і Кабміну "втратять властивість інструменту заохочення саме наукових співробітників, оскільки будуть орієнтовані на більш юну аудиторію, серед якої, можливо, не всі залишаться в науці. Отже, ті 8,4 млн. грн., які виділяються щорічно, а з урахуванням виплат стипендіатам минулого року (стипендія призначається на два роки) сума становитиме 16,8 млн. грн., будуть піддані ризику неефективного використання".

"Намічений у Стратегії тренд стосовно зниження вікового цензу до 28 років молодої людини загалом і молодого вченого зокрема може призвести до того, що Україна, яка задекларувала наміри інтегруватися в європейську спільноту, опиниться в числі країн з несприятливим правовим режимом для розвитку наукової молоді. Як наслідок — такі зміни завдадуть непоправної шкоди іміджу України у світі.

В умовах, коли молодь не відчуває соціальної перспективи та можливості творчої реалізації у своїй державі, такі нововведення сприятимуть виїзду її за кордон у пошуках кращої долі для себе та своєї сім'ї", — з листа голови парламентського Комітету з питань науки та освіти Лілії Гриневич президенту України В.Януковичу.

"Зменшення вікового цензу — злочин, адже тільки після 30 років людина, зокрема молодий учений, більш-менш стає на ноги, — вважає доктор економічних наук, професор Тернопільського національного економічного університету Григорій Монастирський. — Це я можу підтвердити на власному досвіді. До 33 років я працював над двома дисертаціями. Пільговий молодіжний кредит на житло отримав тільки нинішнього року, коли мені вже виповнилося 35. Я за збільшення віку молодого вченого до 40 років, що, до речі, відповідає практиці деяких європейських країн. У більшості серйозних грантів ЄС для молодих учених вік обмежений 40 роками.

Недавно я повернувся з Польщі, де дізнався, що асоціація з ЄС може відкрити для нас структурні фонди на розвиток науки, які планується переорієнтувати у бік України. Дай Боже, щоб наші політики черговий раз не завалили добру справу".

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво