Високий "Горизонт"

Перші підсумки участі українських науковців у Програмі Євросоюзу з наукових досліджень та інновацій: пораділи - засмутились

Найбільш значимою подією для всієї нашої наукової спільноти у 2015 р. стало підписання Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь нашої країни у Рамковій програмі ЄС "Горизонт-2020".

Цей факт засвідчує як новий рівень взаємовідносин України і ЄС у галузі науково-технічного співробітництва, так і міжнародне визнання української науки.

Недавно підбито перші підсумки участі наших науковців у цій транснаціональній програмі. Попри те, що офіційно Україна стала учасником "Горизонту-2020" (H2020) менш як півроку тому (нотифікація Угоди в Брюсселі відбулася 17 серпня), за підсумкам проведених конкурсів, команди українських науковців уже виграли понад 60 проектів на загальну суму майже 7,4 млн євро.

Що це за проекти, кому поталанило перемогти в конкурсах, та які нам світять перспективи у подальших змаганнях за гранти?

Установи Національної академії наук виграли третину (20) із зазначеної кількості проектів (5 - тематично-дослідницькі, 12 - з наукових обмінів і 3 - організаційно-координаційні). Сума фінансування всіх академічних проектів за програмою "Горизонт-2020" становить 2,8 млн євро.

- Звісно, цифри не такі вже вражаючі. Але це тільки початок, - вважає віце-президент НАН України, академік НАНУ Анатолій Загородній. - Програма "Горизонт-2020" - досить широка, проте спрямована значною мірою на підтримку інноваційних розробок. Вона має три пріоритети - передова наука, промислове лідерство та соціальні виклики. При цьому в розділі "Передова наука" передбачено і підтримку передових досліджень кращими індивідуальними групами, і розробку нових технологій, і розвиток інфраструктури (у тому числі електронної).

Розділ "Лідерство у промисловості" передбачає дослідження в галузі ІКТ, нанотехнологій, біотехнологій, нових матеріалів, космосу, доступ до ризикового фінансування, підтримку малих та середніх виробництв. Розділ "Суспільні виклики" по суті являє собою перелік тем, пов'язаних зі сталим розвитком. Таким чином, наші науковці мають досить широкі можливості для участі у програмі.

Дуже важливо, що тепер Україна має право на представництво в комітетах програми та участь у їх роботі. Це дозволить нам бути краще проінформованими про нові конкурси й програми, користуватися науковими базами нарівні з країнами - членами Євросоюзу, бути причетними до формування стратегії та поточної діяльності керівних органів "Горизонту".

Україна вже брала участь у попередніх програмах ЄС із підтримки наукових досліджень, зокрема в 7-й Рамковій програмі, але статус т. зв. "третіх країн" обмежував можливості наших науковців, зокрема щодо участі в деяких конкурсах, наші дослідники не мали права бути координатором проектів у складі міжнародних консорціумів. Втім, за результатами участі в РП-7, Україна посіла шосте місце серед країн такої категорії", - зазначив А. Загородній.

Якими проектами за програмою "Горизонт-2020" може сьогодні похвалитися головна наукова організація України?

Найпомітнішим - як за масштабністю задач, так і за вартістю (400 тис. євро) - є проект ERA-PLANET ("The European Network For Observing Our Changing Planet" - "Європейська мережа для спостереження змін нашої планети"), що спрямований на створення спільного європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі. Цей проект схвалений Єврокомісією у 2015 р. і передбачає фінансування обсягом 11 млн євро на період 2016-2020 рр. для консорціуму, до складу якого входять близько
40 установ. Україну в проекті представляє Інститут космічних досліджень НАНУ-ДКАУ, який має координувати дослідження українських організацій.

На думку фахівців, проект унікальний не лише для України, а й для Європи. Він передбачає синхронну організацію у країнах-учасницях міжнародних конкурсів за тематикою різних прикладних аспектів спостереження Землі, зокрема створення "розумних міст", ефективного використання природних ресурсів, харчової безпеки, відновлюваних джерел енергії тощо. Результатом проекту має стати створення Єдиного європейського простору дослідження Землі, і, таким чином, посилення лідируючої ролі Європи у виконанні робочого плану GEO на 2015-2025 рр.

Для довідки. GEO (Group of Earth Observation), до складу якої входять понад 100 країн та більш як 50 авторитетних міжнародних організацій, зокрема міжнародна метеорологічна організація WMO, Європейське космічне агентство ESA та ін. З 2004 р. діяльність провідних світових наукових центрів та установ у сфері спостереження Землі відбувається в межах робочих планів та ініціатив GEO. Діяльність цієї міжнародної групи спрямована на створення глобальної системи спостереження Землі GEOSS на основі спільного застосування даних дистанційних, наземних спостережень та результатів моделювання для розв'язання прикладних задач у таких галузях як енергетика, зміни клімату, біорізноманіття, харчова безпека, моніторинг водних ресурсів, повітря тощо.

"Як учасник проекту, Україна має шанс стати реальним членом європейської наукової спільноти і започаткувати проведення конкурсів наукових проектів за правилами Євросоюзу. Для цього нам необхідно гармонізувати механізми координації науки з європейськими країнами, - каже академік А.Загородній. - Національна академія наук України уже здійснює конкретні кроки в цьому напрямі".

Ще один цікавий проект програми Н2020, що виконується з участю Інституту магнетизму НАН та МОН України, має досить магічну назву - MagiC. У його рамках проводяться дослідження у новій галузі електроніки під назвою магноніка. Ця галузь вивчає спінові хвилі, зокрема в цьому проекті - динаміку їх поширення, спосіб передачі інформації з мінімальними витратами енергії, фактори, які на це впливають. Партнерами проекту є вчені з Англії (університет м. Ексетер), Польщі (університет ім. А. Міцкевича, Познань) та інших країн. Упродовж 2015 р. (а саме стільки вже триває цей проект) в Інституті магнетизму дослідницьку роботу в рамках проекту спільно з українськими науковцями проводили аспіранти з університету м. Ексетер, два професори з університету А.Міцкевича та аспірантка з Іспанії. До роботи залучалися також аспіранти і студенти старших курсів фізико-математичного факультету НТУУ "КПІ". За результатами досліджень підготовлено статті для публікації в закордонних наукових виданнях.

На надзвичайно цікаві пошуки на стику наук спрямований проект AMMODIT. Ідеться, зокрема, про розробку математичних методів для аналізу енцефалограм і кардіограм; моделювання процесів у кровоносній системі та результатів операцій на серці. Крім академічних установ (Інститут математики, Інститут гідромеханіки), у проекті беруть участь два провідних університети - КНУ ім. Т. Шевченка та НТУУ "КПІ". Головним координатором проекту є Університет м. Любек (Німеччина), ще один закордонний партнер - Політехнічний університет м. Мілан (Італія).

"Зараз у нас уже виконуються три проекти, що фінансуються за програмою "Горизонт-2020", - розповів керівник НКП при НТУУ "КПІ", доктор технічних наук Сергій Шукаєв. - Один із них має назву UKRAINE і спрямований на співробітництво України в імплементації до європейської системи супутникової навігації. Цей проект дуже інноваційний по суті. Європа розробляє свою космічну навігаційну систему. Оскільки ж Україна - частина Європи, то, безумовно, цей проект для нас цікавий, адже ми також матимемо можливість використовувати європейську систему EGNОS.

Проект, у якому наш університет співпрацює з Державним космічним агентством та Національним авіаційним університетом, передбачає застосування інноваційних рішень у різних галузях, зокрема в авіації, на транспорті, наприклад при перевезенні небезпечних вантажів, у сфері послуг.

Крім того, маємо ще два проекти з програми наукової мобільності. Один із них - у галузі математики, а другий - нанотехнології. Європа недаремно витрачає величезні кошти на мобільність науковців. Проекти з наукової мобільності є не лише в "Горизонті", а і в інших європейських програмах, зокрема "Еразмус", РП7. І хочу зазначити, що ми маємо приклади, коли освітні проекти, в яких брали участь наші молоді науковці, потім переростали в наукові".

Головний куратор програми "Горизонт-2020" в Україні - Міністерство освіти і науки. Ми звернулися до заступника міністра професора Максима Стріхи з проханням прокоментувати перші результати наших науковців у боротьбі за єврогранти.

- Те, що українські команди, які входять до міжнародних консорціумів, отримали понад 60 позитивних рішень і Україна отримала на реалізацію проектів суму, яка перевищує 7,3 млн євро, є підставою для оптимізму. Якщо утримаємо цей темп, то з лишком повернемо кошти, які маємо заплатити як членські внески, і ще й будемо у виграші. В якому виграші - це, звісно, залежатиме від інтенсивності нашої праці.

А наразі можна зробити такі проміжні висновки.

Перше. Як я вже сказав, гроші, витрачені за участь у програмі H2020, ми повернемо.

Друге. У нас є великі внутрішні резерви. Вони полягають насамперед у посиленні інноваційної складової тих проектів, у яких ми беремо участь.

Проекти установ НАНУ - це понад 2,8 млн євро. Решта грантових коштів припадає на інші організації , університети, малий та середній бізнес. Мусимо пам'ятати: H2020 має дуже великий інноваційний сегмент. І, мабуть, найбільшою проблемою для України сьогодні є успішність (неуспішність. - Авт.) цього сегмента. До речі, у програмі "Горизонт" на цей сегмент закладено суму порядку
18 млрд євро.

Третє, що дуже важливо, - університети, фактично, не поступаються Національній академії наук у боротьбі за гранти.

Географія учасників "Горизонту" дуже широка. Від Києва до Мелітополя і від Красноармійська до Ужгорода науковці активно борються за гранти. У цьому сенсі університети динамічніші. Академічні вчені, за висловом одного з експертів, більшою мірою "важкі й консервативні". Сподіваюся, що ця ситуація змінюватиметься. Проблема академічних установ у тому, що вони спочатку примірялися до сегмента "Горизонту-2020", який називається excellent science (досконала наука). Це невеличкий сегмент, де йдеться про суто фундаментальну науку. Але там ідеться, фактично, про результати переднобелівського рівня, як мінімум. Звісно, там дуже велика конкуренція, і далеко не всі колективи з провідних європейських наукових центрів можуть мати шанс на перемогу. І тому, я думаю, в НАН теж має відбутися переусвідомлення, і наголос буде перенесено саме на участь у проектах прикладного спрямування.

Ми робимо все для того, щоб активізувати участь у програмі H2020. Розгорнули мережу національних контактних пунктів на базі університетів, академічних інститутів та інших відомств, у яких консультують з усіх питань участі в цій програмі, проводяться тренінги, семінари. Інтерес до "Горизонту" невпинно зростає. Українська наука перетнула дуже важливу межу - зараз вона, фактично, є учасником Європейського дослідницького простору (ЄДП) - European Research Area (ERA). Причому це не абстрактне, а цілком конкретне юридичне поняття, яке пишеться з великої літери. І це має привести до великих змін щодо самої української науки. Думаю, настане час, і цілком природно першими в табелі про ранги в нас будуть не ті, хто має великий іконостас вітчизняних відзнак і титулів, а люди, найбільш успішні в боротьбі за європейські гранти.

Звісно, не можна все зводити тільки до цього. Зрозуміло, є певні напрями, котрі ми маємо всіляко підтримувати і плекати, як, наприклад, українська філологія, мистецтвознавство та інші гуманітарні сфери. Ніхто не має права дорікнути, що вони не мають європейських грантів. Але коли йдеться, скажімо, про фізику, математику, біологію та інші природничі дисципліни, то тут мають бути міжнародно визнані критерії ефективності.

МОН, використовуючи механізми нашої участі в ЄДП, ініціювало проект незалежного зовнішнього аудиту української науки. Сформульовано три групи питань. У нас працювала робоча група, яка збирала пропозиції з приводу того, що ми хочемо почути від експертів. З'ясувалося, що ми не такі вже й оригінальні, себто ми хочемо почути від європейських експертів приблизно те, що раніше хотіли почути, скажімо, болгари, іспанці. Отже, ми хочемо зрозуміти, що в нас відбувається з науковою системою взагалі, наскільки ефективні чинні механізми, що потрібно вдосконалити, аби вони працювали краще, як удосконалити процес оцінювання результатів, проведення конкурсів тощо. Ще дуже важливо - які сектори вітчизняної науки, виходячи з теперішнього нашого потенціалу, кон'юнктури світового наукового пошуку, які напрями досліджень найбільш перспективні. Це дуже цікава річ. Бо не секрет, що ми часом більш консервативні в пошукові нових напрямів, ніж західні вчені. Тобто якщо на Заході напрям вичерпується і люди переорієнтовуються на щось нове й перспективне, то в нас дуже часто як окремі науковці, так і цілі наукові колективи продовжують працювати над тими науковими напрямами, які в основному майже вичерпані. Тому нам дуже цікаво отримати погляд із-зовні - що з того, що ми робимо, по-справжньому цікаве для світової науки.

- Коли плануєте провести такий аудит?

- Найближчим часом. Процес розпочнеться в січні.

- А коли можна сподіватися на результат?

- У червні отримаємо кінцевий документ, який може стати підставою для прийняття обґрунтованих рішень. Нині точиться багато розмов про оптимізацію в науці, але робити це слід на підставі незалежних експертних оцінок. Щоб не вихлюпнути з водою дитя, як це часто буває. Безумовно, не беруся абсолютизувати те, що ми отримаємо. Але що до цього треба буде поставитися з найвищою увагою - це правда.

Нам потрібно мати кваліфікованих людей, які здатні працювати у комітетах H2020, ефективно відстоювати наші інтереси. Зараз міністерство підготувало проект урядової постанови про створення координаційної ради (КР), тобто всі наші зацікавлені відомства будуть об'єднані КР, яку очолюватиме міністр освіти і науки. До неї входитимуть представники НАНУ, Мінекономіки, НКАУ, інших організацій та компаній - всі, хто потенційно зацікавлений брати участь у H2020. Ця рада, окрім іншого, муситиме допомогти заповнити вакансії у комітетах. Відповідні пропозиції вже є від університетів, НАН. Ось-ось ця постанова має бути прийнята, і тоді ми за відкритою конкурсною процедурою призначимо наших представників у цих комітетах.

Звісно, нам дуже потрібно динамізуватися. Щоб усі сектори нашої науки виходили на постійний діалог із суспільством. Думаю, якби цей діалог відбувався, то не склалася б така бюджетна ситуація, як наприкінці нинішнього року. Вина за відсутність зазначеного діалогу лежить не тільки на владі. Вона лежить і на пасивності наших учених, маю на увазі насамперед науковців керівних рівнів. Позиція: а)держава повинна нас фінансувати; б) держава не повинна нас питати, на що витрачаються гроші, - програшна. Зараз потрібно чітко пояснювати, що гроші витрачаються на те-то й те-то. Тим більше що в тієї ж НАН є дуже багато прикладів, аби це переконливо показати.

В умовах бюджетної скрути вчені повинні мати дуже переконливі аргументи і для влади, і для суспільства, що, попри всі труднощі, наука мусить бути тією сферою, де в останню чергу можна щось скорочувати, бо наука - це і основа прогресу, і обороноздатність, і національна безпека, загалом - це майбутнє держави. Тепер цей діалог важливий як ніколи.