Українська наука інтегрується у світовий простір - Наука - dt.ua

Українська наука інтегрується у світовий простір

27 жовтня, 2017, 18:07 Роздрукувати Випуск №40, 28 жовтня-3 листопада

Понад 100 установ по всій країні отримали доступ до Scopus та Web of Science.

Кількість нових наукових публікацій у світі зростає дуже динамічно. Тож, аби залишатися на вістрі розуміння сучасних тенденцій розвитку науки, важливо мати доступ до спеціалізованих інформаційних ресурсів. 

Таких ресурсів існує чимало. 

Серед них є безкоштовні, зокрема ResearchGate, Arxiv.org. Це переважно електронні архіви того, що автори вважають за потрібне в них завантажити. Відтак, самі автори й несуть відповідальність за зміст і наукову якість інформаційних матеріалів, які, фактично, не перевіряються за жодними критеріями.

Інша група ресурсів — суто комерційні (Scopus, Web of Science, Springer, EBSCO та інші), які встановлюють певний рівень вимог до наукових видань, що хочуть індексуватись у таких базах. Це, зокрема, і обов'язкове рецензування наукових публікацій, що істотно підвищує рівень довіри до такої інформації.

Наукова спільнота не перестає дискутувати, чи варто публікуватись у комерційних виданнях, даючи видавцям заробляти на цьому, чи робити свої досягнення максимально публічними через відкриті системи. Тим часом, поки дискусії тривають, навряд чи можна знайти поважний закордонний університет, у якому б відмовилися від передплати на найпопулярніші комерційні бази даних.

Натомість в Україні досі лише одиниці з найбільших ВНЗ могли дозволити собі таку передплату власним коштом. Нинішнього року МОН вирішило змінити цю ситуацію і фінансово підтримати централізовану передплату, щоби дати змогу якомога більшій кількості наших учених користуватися такими базами даних. 

Найпопулярніші в науковому світі — Web of Science та Scopus, які стали не просто базами наукових видань і публікацій, а й інформаційними платформами з багатьма додатковими корисними аналітичними сервісами. Ми чітко розуміли, що доступ до таких ресурсів повинен бути в кожному університеті, адже важко говорити про якість вищої освіти, якщо ти користуєшся застарілою чи сумнівною інформацією. 

Міністерство освіти і науки України зробило все можливе, аби віднайти бюджетні кошти для забезпечення такого доступу. Ці кошти було використано максимально ефективно: підключалися до баз через Державну науково-технічну бібліотеку, що дозволило, як гуртовому покупцеві, здешевити вартість передплати, в розрахунку на один університет.

Завдяки пільговим умовам, виділених грошей вистачило на передплату доступу для 68 установ до Scopus і для 64 установ — до Web of Science.

Обираючи саме ці бази даних, ми виходили з того, що вітчизняним науковцям необхідний якісний ресурс для пошуку та аналізу інформації, вони мають знати ці бази і прагнути публікуватися у визнаних виданнях.

Крім того, користуючись такими ресурсами, студенти з першого курсу мусять усвідомлювати, що наукові здобутки мають бути публічними та якісними, а плагіат і лженаука — це шлях до публічної ганьби.

Як же міністерство розподілило доступ до ресурсів? Ми виходили з необхідності охопити доступом максимальну кількість науковців (студентів, аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників), зацікавлених у такому інструменті. 

Критеріїв відбору було тільки три:

— кількість наукових та науково-педагогічних працівників (характеризує масштаб вищого навчального закладу);

— обсяг залучених фінансових ресурсів на наукові дослідження та розробки (найбільш узагальнено характеризує активність і мотивацію до наукової діяльності колективу закладу);

— кількість наукових публікацій у Scopus та Web of Science (певною мірою характеризує якість наукових результатів у зрозумілому для світового наукового товариства форматі).

Сума балів, отриманих за цими критеріями, визначала загальний рейтинг вищого навчального закладу на шкалі з максимальною оцінкою 30 балів. Тим закладам, які отримали 15 балів і більше (а таких було 29), надано доступ до обох баз даних, 74 ВНЗ отримали доступ до однієї з двох баз.

Крім того, щоб максимально розширити аудиторію користувачів, ми встановили особливу додаткову умову. Установа, котра отримала доступ, зобов'язана надавати його в комп'ютерних залах своїх бібліотек усім бажаючим — незалежно від того, які установи та заклади вони представляють.

Таким чином, якщо два виші в одному місті отримали доступ до різних баз даних, вчені цього міста, фактично, матимуть доступ до обох ресурсів. У результаті, в кожному обласному центрі, а також у таких містах як Маріуполь, Кривий Ріг, Кременчук, Мелітополь, є доступ до обох баз даних.

Важливо й те, що установи не просто отримали доступ до наукометричних ресурсів. Обидві компанії-видавці Elsevier (Scopus) та Clarivate Analytics (Web of Science), на прохання міністерства, погодилися проводити в Києві та регіонах семінари і тренінги з питань підвищення публікаційної активності науковців, написання якісних наукових статей, пошуку наукових видань для публікацій, планування наукової кар'єри. Окремо ці компанії проведуть роботу з упорядкування профілів українських вищих навчальних закладів та наукових установ, що дозволить певною мірою підвищити їхні рейтинги та видимість на світовій науковій карті.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
  • Sergei Sharapov Sergei Sharapov 28 жовтня, 15:57 Новина дійсно гарна. Але на Заході кожний великий університет дає своїм співробітникам доступ до Scopus та Web of Science. Тобто по західним міркам, масштаб цієї перемоги подібний до героїчної розповіді про те, що до будинку подається електрика та вода. Звісно, в наших реаліях і це вже добре. згоден 3 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво