Учені про життя в Сонячній системі

Провідні вчені Європи та США випустили книжку, у дванадцяти розділах якої обговорюють останні дослідження Сонячної системи та можливості існування життя на інших планетах.

Інтерес до походження життя у Всесвіті об’єднав зусилля дев’ятнадцяти учених із різних країн — фізиків, астрономів і кліматологів, які написали книжку (Springer, Germany, Praxis, UK). Один з авторів, Філіп Блондел (Philippe Blondel, of the University of Bath), розповідає про багато відкриттів і, зокрема, про те, де в Сонячній системі знайшли воду, один із найголовніших компонентів життя. Виявилося, що навіть на найближчій до Сонця планеті, спекотному Меркурії, у кратерах є лід. Крім того, рідка вода колись могла бути на Марсі й, може, дотепер ховається під його поверхнею. До того ж рідка вода під шаром льоду може існувати на Юпітері та супутниках Європі, Ганімеді і Каллісто.

Розмірковуючи про населеність Марса, Томас МакКоллом (Thomas McCollom, the Center for Astrobiology at the University of Colorado, USA) говорить, що на Марсі дуже низька температура — мінус 120 градусів Цельсія. Це означає, що води на його поверхні бути не може, але можуть бути «водоносні шари на певній глибині в корі планети». Виявлено також геологічні свідчення того, що вода текла поверхнею в минулому. «Стає дедалі очевиднішим, що сьогодні населене середовище з великим ступенем ймовірності може існувати на Марсі, а в минулому воно могло бути більш різноманітним та насиченим», — пише він.

Автор розділу, присвяченого дослідженням супутників Юпітера, Річард Грінберг (Richard Greenberg, the Department of Planetary Sciences at the University of Arizona, USA) вважає, що дуже важливо «продовжувати безупинні дослідження крижаних супутників». Три крижаних супутники, зауважує він, «ймовірно, з шарами рідкої води, а один із них, Європа, майже напевно має океан під поверхнею». Можливість існування позаземного життя, таким чином, є, але надто товстий шар криги може виявитися перешкодою для розвитку життя, тому що закриє доступ необхідного кисню та сонячного світла.

До книжки ввійшли й дослідження клімату на різних планетах Сонячної системи. Філіп Блондел зауважив, що «коли розібратися, як розвивалися кліматичні умови на таких планетах, як Марс і Венера, то ми зможемо краще зрозуміти зміни клімату на Землі».