У мейнстрімі високих енергій - Наука - dt.ua

У мейнстрімі високих енергій

31 травня, 17:02 Роздрукувати Випуск №20, 1 червня-7 червня

Молода вчена з України прославила Швейцарію.

© cds.cern.ch

Новина про нагородження премією Європейського фізичного товариства Лесі Щуцької, уродженки Вінниці, викликала резонанс у наукових колах. 

Про престижну нагороду повідомив сайт Федеральної політехнічної школи Лозанни (Швейцарія), в якій Л.Щуцька керує лабораторією фізики високих енергій, новину поширили деякі ЗМІ. Відзнаку молодій дослідниці вручили "за видатний внесок в експериментальну діяльність в галузі фізики елементарних часток". Два роки тому вона виграла грант від European Research Council для проведення досліджень із використанням можливостей Великого адронного колайдера.

При тому, що в повідомленні Лесю Щуцьку називають всесвітньо відомою вченою, у рідній країні її ім'я мало кому відоме навіть у професійному середовищі. Втім, і не дивно. Після успішного закінчення спеціалізованої школи у Вінниці дівчина поступила в МФТІ, а звідти її науковий шлях, як і багатьох наших молодих талантів, проліг у західному напрямку. 

Радник делегатів України в Науковій раді ЦЕРН (Європейській організації з ядерних досліджень) Максим Титов, він же — співробітник Комісаріату атомної енергії Франції (CEA Saclay), керівник однієї з колаборацій у ЦЕРН, стисло прокоментував для DT.UA досягнення Л.Щуцької. 

Так, особливо він зазначив, що молода вчена очолювала декілька робочих груп упродовж п'яти років в одній із двох колаборацій CMS, яка виявила бозон Хіггса, і була співавтором відкриття. Її дослідження були сфокусовані на пошуку так званих суперсиметричних частинок, які можуть пролити світло на природу темної матерії у Всесвіті. Пошуки загадкового "чогось" тривають. Ці роботи дуже важливі, оскільки дозволяють поглибити знання про Всесвіт.

Кілька місяців тому Леся Щуцька одержала професорську позицію в університеті Лозанни. Це дуже престижна посада, вважає М.Титов.

Приєднання України до ЦЕРН як асоційованого члена поклало початок новій ері співробітництва між українським науковим співтовариством і світовим центром ядерних досліджень. Перед ученими, особливо молодими й амбіційними, відкрилися можливості брати участь у проектах, стати штатними співробітниками ЦЕРН. Серед перших українців, що одержали після здобуття нашою країною статусу асоційованого члена ЦЕРН посаду у святая святих фізиків усього світу, стала хімік Дар'я Тернова. Про те, як вона потрапила в ЦЕРН і якими дослідженнями займається, можна довідатися з публікації "Тут запросто можна зустріти світові уми, які обідають із тобою в одній їдальні" (DT.UA, № 49—50, 2017 р.)

На думку М.Титова, приєднання до ЦЕРН позначило перспективу вибору технологічного розвитку країни й освіти молоді. Участь в освітніх програмах відкриває перед студентами унікальну можливість доторкнутися до сучасних фізики й технологій.

Українські вчені й науково-виробничі комплекси на рівні з зарубіжними конкурентами беруть участь у тендерах ЦЕРН і одержують замовлення на високотехнологічне обладнання. Незмінний попит мають харківські сцинтилятори для проведення експериментів, мікрокабелі, виготовлені за унікальною технологією.

У рамках програми французько-українського співробітництва в галузі науки й освіти вже понад десять років існує  освітній проект школи  фізики високих енергій.

"Цього року знову відбудеться Французько-українська транс'європейська школа з фізики високих енергій на озері Світязь у Волинській області. Школа має міжнародний статус, але звичайно половина її учасників — українські студенти, — зазначив М.Титов. — Проводяться також зимові школи. Цього року така школа — з фізики високих енергій і медичної фізики — відбулася в Харкові". 

Чого можна очікувати в найближчому майбутньому у фізиці високих енергій, які проекти будуть після  Великого адронного колайдера? 

"Кожні шість-сім років  наукове співтовариство проводить процес, що має назву "Оновлення європейської стратегії в галузі фізики елементарних частинок". Триває він півтора роки,  за цей   час найбільші центри з фізики частинок і всі ключові країни напрацьовують пріоритети і стратегію на найближчу перспективу (2020–
2026 рр.)  у контексті  глобальних проектів в нашій галузі. У травні в Гранаді відбувся симпозіум, на якому обговорювалися різні стратегічні проекти, які можуть здійснюватися вслід за Великим адронним колайдером,  — розповів М.Титов. —  Серед них обговорювався проект створення міжнародного лінійного колайдера (ILC) у Японії. 

У березні 2019 р. японський уряд уперше офіційно висловив зацікавленість у цьому проекті, що сприяло поглибленню двосторонніх консультацій між Японією й Сполученими Штатами Америки, Францією й Німеччиною. Очікується, що уряд Японії може оголосити про рішення побудувати цей колайдер на своїй території протягом одного-двох років. Якщо це станеться, то у світі з'явиться друга глобальна лабораторія фізики високих енергій — своєрідний міні-ЦЕРН. 

Своєю чергою ЦЕРН задумується про свій майбутнє після БАК і починає попереднє обговорення нового 100-кілометрового кругового колайдера (FCC), який буде в чотири рази довшим за БАК і дозволить збільшити енергію зіткнення протонів більш ніж у чотири рази. Це дуже амбіційний проект із технологічного погляду, який може коштувати десятки мільярдів доларів. Такі проекти, як ILC і FCC, потребують обговорення й схвалення не тільки на науковому, а й на політичному рівнях". 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво