Технопарки подають сигнали SOS - Наука - dt.ua

Технопарки подають сигнали SOS

11 листопада, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №44, 11 листопада-18 листопада

Про критичне становище з українськими технопарками, які давали в бюджет великі надходження у вигляді податків і обіцяли в найближчому майбутньому ще більші перспективи, «ДТ» уже писало (№ 43, 2005 р.)...

Про критичне становище з українськими технопарками, які давали в бюджет великі надходження у вигляді податків і обіцяли в найближчому майбутньому ще більші перспективи, «ДТ» уже писало (№ 43, 2005 р.). Однак відтоді становище лише погіршилося. До редакції надійшло звернення академіка Б.Патона і членів президії НАН України до депутатів Верховної Ради. У ньому йдеться про негативні наслідки відсутності в країні політики стимулювання науково-технічного розвитку. Нижче наводяться найважливіші моменти, на які вчені звертають увагу керівництва країни.

«Державна політика стимулювання науково-технічного розвитку була заблокована Законом України про державний бюджет на 2005 рік. Були призупинені на невизначений час уже прийняті у встановленому законом порядку всі інноваційні проекти технологічних парків, які затверджені Верховною Радою.

На практиці кризові явища в політиці та економіці витиснули науку та інноваційну діяльність із кола державних пріоритетів, їхня підтримка з боку держави послідовно і неухильно зменшувалася, а у випадку з технопарками була зовсім припинена.

Відсутність позитивного ставлення до долі наукових результатів призвела до посилення негативних явищ у сфері діяльності НАН України, коли розпадається зв’язок поколінь у науці, вона неухильно старіє і дуже скоро може настати час, коли критична маса негативних чинників досягне такого рівня, при якому ці процеси стануть незворотними. Після цього Україна приречена перетворитися на сировинний придаток розвинених держав, джерело дешевої робочої сили й місце розміщення екологічно шкідливих виробництв.

З іншого боку, розробка високопродуктивних і енергозберігаючих технологій, виробництво на їхній основі високотехнологічних товарів і послуг, вихід із ними на світові ринки, розширення міжнародної інтеграції в цій галузі стали для більшості промислово розвинених країн Західної Європи, США, Японії та країн Південно-Східної Азії стратегією економічного зростання і, по суті, сформували нову модель економічного розвитку.

В Україні є все необхідне для проведення повноцінної інноваційної політики — незавантажені промислові потужності, наявність великої кількості перспективних інноваційних розробок, і головне — висококваліфіковані кадри, готові їх реалізувати. Як показала практика діяльності технологічних парків, сприятливі умови інноваційної діяльності дозволяють залучати позабюджетні інвестиції, власні кошти підприємств, комерційних структур тощо. Важливо й те, що це дозволяє залучити ті кошти, які при інших умовах були б використані на споживання, відсунуті, так би мовити, у тінь.

Тому дуже важливо, щоб прийнятий п’ятого жовтня 2005 року в першому читанні проект закону про внесення змін у Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» (щодо субсидування) (№7248), ви розглянули в другому читанні й у цілому...

Просимо вас відкинути всі політичні протиріччя й одностайно прийняти позитивне рішення з цього питання».

Оглядач «ДТ» звернувся до представників різноманітних депутатських фракцій із проханням прокоментувати своє ставлення до цього законопроекту.

Ігор ЮХНОВСЬКИЙ:

— Комітет із питань науки та освіти ВР розглянув у другому читанні поданий мною законопроект про роботу технологічних парків. Мені здається, що на відміну від інших законів, ми його дуже докладно розглянули разом із міністрами фінансів і економіки, і навіть майже узгодили, на предмет того, які мають бути пільги для проектів, реалізованих у технопарках. Домовилися про те, що ці проекти звільняються від ввізного мита на устаткування та інструменти, які одержують для технопарку. А щодо податку на додану вартість на ввезені інструменти, устаткування і матеріали, які не виробляються в Україні, дають податковий кредит на 365 днів. За цей термін вони мають бути встановлені й почати працювати.

Що ж до пільг щодо продукції технопарків, то вона на п’ять років (від початку включення проекту в технопарк) звільняється від податку на додану вартість та від податку на прибуток. Надається можливість зарахувати ці кошти на спеціальні рахунки й використовувати їх для розвитку та інноваційного розширення технопарку. Крім того, створюється державна програма, відповідно до якої з бюджету виділятимуться кошти для надання їм кредитів на закупівлю устаткування.

У зв’язку з претензіями, які часто висловлюють з приводу якихось порушень, хочу підкреслити ось який момент: не технопарк і не його учасники отримують пільги, їх одержує проект. І тут доречно зазначити, що на його реалізацію подати заявку може будь-який автор. Тільки в тому випадку, коли проект приймають, він автоматично стає учасником технопарку.

Павло МОВЧАН: — При тому інтелектуальному потенціалі, який мала Україна, при її освітніх можливостях, у нашої країни був єдиний вірний шлях розвитку — підтримка технопарків. Та ми ним, на жаль, не скористалися. А цей шлях дозволив би залучити до роботи навіть тих фахівців, які через якісь причини раніше виїхали з України. Так, у такій великій справі можуть бути порушення, але це не привід сидіти, склавши руки.

Леонід КРАВЧУК: — У мене немає жодних сумнівів, що технопарки — справа перспективна. Вони дають можливість зосередити інтелектуальні й фінансові ресурси на конкретних, перспективних напрямах. Законопроект треба підтримати, та ось коли Верховна Рада зможе повернутися до цього питання, сказати важко, адже нині в неї багато інших першорядних проблем.

Віталій МАЙКО: — Вважаю, що питання з технопарками має бути вирішене позитивно й у найкоротший термін. Це вагомий важіль у розвитку новітньої техніки в усьому світі. Чому ж Україна має будувати перешкоди на шляху розвитку нових технологій?

Станіслав ДОВГИЙ:

— Ми потрапили в дуже складну ситуацію. Якби ми не скасували дію технопарків, ВЕЗ і ТПР, то ніяких особливих санкцій проти України не було б. Отже, нині начебто потрібно відновити чинність закону... Проте якщо ми нині почнемо відновлювати те, що нещодавно скасували, то як виглядатимемо в очах інвесторів?..

Потрібно знаходити рішення, щоб крок за кроком відновити втрачені позиції. Найбільша складність сьогодні в тому, щоб відновити порушені гарантії держави.

На політраді при президенті я це питання порушив і Віктор Андрійович запропонував найближчим часом зібрати керівників підприємств-інвесторів, які працюють в Україні. Після детальної перевірки та обговорення на політраді становище тут виглядає зовсім в іншому світлі — більш як третина інвесторів повністю виконували свої зобов’язання і не можна ніякими розумними доказами пояснити, чому була припинена чинність закону для технопарків, ВЕЗ і ТПР. Тому необхідно створити урядову комісію чи комісію Ради національної безпеки України, щоб якнайшвидше припинити штрафні санкції.

Важливо також врахувати, що сьогодні у світі з різних причин для України склалася унікальна ситуація — вперше інвестори готові будувати в нас високотехнологічні заводи. На цю тему вже проведено переговори з найбільшими світовими компаніями. Східноєвропейська робоча група з оборотом у десятки мільярдів доларів готова прийти до нашої країни. Крім того, реальний масштабний інтерес виявляють японські та інші компанії.

Варто врахувати й те, що світова кон’юнктура мінлива. І навіть ті пропозиції, які є сьогодні, можуть від нас легко піти. Компанії-інвестори нині вичікують, визначаючи, де їм краще будувати, наприклад, у Китаї чи в Україні? У кожній із цих країн є свої переваги й недоліки: якщо розташувати завод у Китаї, то європейські компанії програють на транспортних витратах і часі доставки, що досягає 30 діб. Із заводів, розташованих в Україні, вироби можна доставити за три-п’ять днів, проте в нас оформлення документів через бюрократичні перепони й невизначеність законів «з’їсть» усі переваги. Такий стан речей може призвести інвесторів до висновку, що краще мати справу з далеким, але прогнозованим Китаєм.

Президент уважно вислухав ці докази і розпорядився організувати зустріч міністра фінансів, міністра економіки з керівниками компаній та розрубити, нарешті, цей гордієв вузол. Отже, є надія, що найближчим часом ми зможемо гарантувати інвесторам нормальні умови для роботи. Потрібно прийняти політичне рішення та узгодити позиції бюджетного комітету ВР, Міністерства фінансів, Міністерства економіки. Отже, сьогодні всі надії — на рішення президента.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво