Своїм — усе, чужим — закон? - Наука - dt.ua

Своїм — усе, чужим — закон?

25 січня, 16:40 Роздрукувати Випуск №3, 26 січня-1 лютого

Наукова громадськість б'є на сполох, аби привернути увагу до руйнівних процесів у системі вищої освіти.

© Василь Артюшенко, DT.UA

"Та гранати в нього не тієї системи".

З кінофільму "Біле сонце пустелі"

Роботу МОН з підготовки наукових кадрів профільний комітет ВРУ визнав недостатньою. І заплющив очі на порушення під час обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Стан справ у царині підготовки здобувачів вищої освіти на освітньо-науковому і науковому рівнях — одне з ключових серед низки питань порядку денного засідання парламентського комітету з питань науки і освіти, що відбулося минулого тижня. 

Немає потреби вкотре наводити вражаючі дані про втрати вітчизняного наукового потенціалу, скорочення наукових кадрів, масову еміграцію вчених, особливо молодих, за кордон — про це багато писалося, зокрема й у нашому тижневику. Звернемо увагу лише на вкрай тривожну тенденцію останніх років — різке скорочення прийому до аспірантури науково-дослідних установ. Так, зокрема, загальна чисельність аспірантів установ НАН України зменшилася більш ніж на половину. Якщо 2010 року підготовку наукових кадрів через аспірантуру здійснювали 136 наукових установ НАНУ, то нині тільки 98. Подібна ситуація з аспірантами і докторантами спостерігається й в інших галузевих академіях. 

Причина такого становища не тільки в скороченні прийому до аспірантури і докторантури за державним замовленням. Навіть на бюджетні місця в деяких академічних установах недобір — мало нині охочих іти в науку. Безумовно, величезне значення має соціально-економічний чинник — розмір стипендії аспіранта становить 4425 грн на місяць, докторанта — 5424. 

Як можна сьогодні прожити на ці гроші, не кажучи вже про молоду сім'ю, а до того ж якщо ще винаймати житло? Низький рівень заробітної плати науковців, відсутність соціальних гарантій та можливостей реалізувати свої здібності призводять до відтоку талановитої молоді з вітчизняних наукових установ. 

Двоє вихідців із добре знаного в нас вишу нещодавно розповіли авторам цих рядків, що вже лагодять чемодани. Знайомі з української наукової діаспори допомогли з працевлаштуванням. Молоді люди мають намір із часом здобути за кордоном науковий ступінь. Кажуть, що не хочуть мати справу з нашою атестаційною псевдосистемою та її квазіпорядками. 

Це й не дивно. Наукова громадськість ось уже три роки б'є на сполох, аби привернути увагу до руйнівних процесів у системі вищої освіти. З цією метою навіть запроваджено спеціальну відзнаку "Академічна негідність року", якою "нагороджують" плагіаторів і недоброчесних науковців. У номінації "Посіпака 2018" беззаперечну перемогу здобула Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки України "за прийняття рішень на користь плагіаторів, фальсифікаторів і фабрикаторів".

Тішить те, що не лише наукова громадськість, а й наші державні мужі нарешті звернули увагу на те, що коїться в сфері освіти і науки. На засіданні комітету зазначено, зокрема, що в Україні "досі не створено єдиної системи забезпечення якості підготовки здобувачів вищої освіти на освітньо-науковому та науковому рівнях… Вітчизняна система ліцензування та акредитації виконує лише функцію одного з головних інструментів ручного управління галуззю, а не базової технології стимулювання підвищення якості вищої освіти"; "...не визначені вимоги до дисертаційних робіт та до спеціалізованих вчених рад, які матимуть право приймати їх до захисту". "Минуло чотири роки з часу прийняття Закону України "Про вищу освіту" але Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти так і не розпочало своєї роботи". І т.д. 

Заступник голови парламентського комітету народний депутат Іван Кириленко запропонував "визнати стан реалізації Закону України "Про вищу освіту" в частині забезпечення підготовки здобувачів вищої освіти на освітньо-науковому та науковому рівнях незадовільним". 

З такою оцінкою категорично не погодилися представники МОН. Тоді голова комітету Олександр Співаковський запропонував замінити "незадовільним" на "недостатнім". Це викликало хвилю пожвавлення в залі — мовляв, це за якою такою невідомою досі шкалою оцінювання?

Про те, що під час ухвалення рішень люди орієнтуються на різні шкали, свідчить викладене нижче.

Питання про підсумки конкурсу з обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі — Нацагентство) було внесено до порядку денного засідання профільного комітету ВР вдруге. Як відомо, 27 грудня 2018 р. Розпорядженням КМУ №1063-р за підписом прем'єр-міністра В.Гройсмана затверджено склад новообраного Нацагентства. Затвердження відбулося за відсутності рекомендації комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, який на своєму розширеному засіданні 19 грудня 2018 р. після обговорення пункту третього порядку денного "Про підсумки конкурсу щодо обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти" змінив проект рішення щодо цього питання з "підтримати" на "взяти інформацію до відома". Причиною стала озвучена на засіданні комітету інформація про виявлені грубі порушення законодавства під час проведення конкурсу. Комітет ВР України також ухвалив рішення заслухати з цього приводу Конкурсну комісію з виборів до Нацагентства і Міністерство освіти і науки на своєму наступному засіданні.

Порушення під час виборів до Нацагентства зафіксували громадські спостерігачі. Частково про них уже йшлося в публікації "Таємна змова-2" (№ 47 від 8 грудня 2018 р.). Згодом громадські активісти виявили цілу низку інших несподіванок. До цього їх спонукав інтригуючий пост заступника міністра Юрія Рашкевича у Фейсбуці, розміщений ним одразу після виборів і присвячений, зокрема, його особистому внеску, значущість якого підкреслив капслоком: "ВІДПОВІДАВ за ВСЕ, що стосується створення Агентства". Втім, найцікавішим було закінчення посту заступника міністра: "І наостанок.Одне невеличке неполітичне "угрупування", яке налічує неповні 200 осіб, отримало серйозну фракцію в Агентстві. І усі вони … тримаються разом. … Я вітаю і дякую за роботу вождеві угрупування. З мене належиться" (виділено нами. — Авт.). 

На коментар одного з дописувачів під постом — "Нічого не зрозумів. Можливо, мова про якихось двісті спартанців зі щитами, які борються за щось. Яке це має відношення до нашого Риму? Черговий бюрократичний сленг про бюрократичну боротьбу для вузьких спеців" — пан Рашкевич відповів: "…у Львові поясню. Це чисто корпоративне".

"Цей пост нас просто ошелешив, адже заступник міністра фактично визнав, що до Нацагентства пройшла група осіб, яка пов'язана між собою певними інтересами, — розповіла доктор філософських наук Тетяна Пархоменко. — Під час перевірки цієї інформації з'ясувалося, що випадки, які були озвучені на попередньому засіданні парламентського комітету, становлять лише окремі ланки з ланцюга, на мій погляд, заздалегідь спланованої схеми проведення до агенції певної групи осіб. Спираючись на виявлені факти, можу констатувати, що третина новообраного складу до Нацагентства пройшла з грубими порушеннями законодавства. З цього приводу подано позовну заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва і порушено судову справу.

Украй ганебною є ситуація, коли члени Конкурсної комісії (КК) абсолютно зухвало порушили самою ж нею написане Положення про конкурс щодо обрання членів НАЗЯВО. А саме: після того як відкритим голосуванням одноголосно затвердили список осіб згідно з рейтингом їхніх балів і перейшли до таємного голосування, двох осіб, які були попередньо затверджені і не викликали жодних заперечень, було забалотовано. Ідеться про доктора фізико-математичних наук Володимира Бахрушина і доктора економічних наук Вікторію Микитенко. З пояснень, які було надано (принаймні однією з іноземних представниць у КК), випливало, що було запроваджено абсолютно не передбачений жодним нормативно-правовим документом принцип, який би я назвала "галузь знань "не тієї системи" (згадаймо відомий фільм). Так, стосовно ситуації з Бахрушиним пояснювали, що галузь знань "механічна інженерія" поступається своїм значенням галузі знань "інформаційні технології". Тому замість доктора фізико-математичних наук було проведено кандидата економічних наук (п'ятого економіста в новому складі Нацагентства) Ірину Золотарьову з нижчими, ніж у Бахрушина, балами. І.Золотарьова з 2015 року є колегою пана Рашкевича і пана Лугового по Національній команді експертів з реформування вищої освіти, яка формується на основі рекомендацій МОН. А також входить до групи "тренерів з підготовки експертів із забезпечення якості вищої освіти", з якою, зокрема, за кілька днів до виборів НАЗЯВО проводилися тренінги в Інституті вищої освіти НАПНУ.

Але найцікавіше відбулося з доктором економічних наук В.Микитенко (270 балів), яку без будь-яких пояснень замінили на доктора економічних наук О.Длугопольського з 257 балами і за тією самою галуззю знань "05 Соціальні і поведінкові науки". Можливо, причина в тому, що на відміну від Микитенко, яка представляла НАНУ, Длугопольський належить до того самого "неполітичного "угрупування", а також, разом із Золотарьовою, входить до групи "тренерів з підготовки експертів із забезпечення якості вищої освіти" НАПНУ?"

Членом нового складу Нацагентства обрано проректора з навчально-методичної роботи приватного Європейського університету Андрія Бутенка. Для того щоб провести кандидата історичних наук А.Бутенка в Нацагентство, було фальсифіковано два документи, затверджені самою ж Конкурсною комісією і розміщені на офіційному веб-сайті МОН: Список осіб, що подали документи для участі в конкурсі до НАЗЯВО від 1.11.2018 р., і Список кандидатів у члени НАЗЯВО від 09.11.2018 р. У першому А.Бутенко, який ішов під номером 12, був розписаний до галузі наук "03 Гуманітарні науки". У другому списку цей галузевий статус А.Бутенка (вже під номером 10) було підтверджено, до того ж згідно з нормою пункту 15 Положення про конкурс щодо обрання членів НАЗЯВО, затвердженого постановою КМУ від 29 серпня 2018 р. №703, Бутенка було розподілено до однієї з 11-ти передбачених цим Положенням груп, а саме до групи "приватні ЗВО". 

Але у списку обраних членів Нацагентства, оприлюдненому на офіційному веб-сайті МОН англійською мовою, А.Бутенко (під №19) фігурував уже як Employers (роботодавці). Галузь наук "03 Гуманітарні науки" зникла, як зникла проти його прізвища й попередньо визначена група "приватні ЗВО". Приховано перевівши А.Бутенка з групи "приватні ЗВО" до групи роботодавців, через яку його й провели до складу НАЗЯВО, Конкурсна комісія свідомо порушила норму пп. 5) п.10 Положення, згідно з якою до представників роботодавців висувається така кваліфікаційна вимога, як "досвід фахової роботи не менше п'яти років". У висунутого Всеукраїнським об'єднанням організацій роботодавців "Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України" А.Бутенка, судячи з його біографії, немає не те що
п'яти років, а й місяців роботи ані в агропромисловій сфері, ані в секторі продовольства. Оскільки після закінчення педуніверситету ім. М.Драгоманова А.Бутенко майже одразу почав працювати у приватному Європейському університеті.

Мимоволі виникає запитання: можливо, це неподобство пояснюється близькістю А.Бутенка до того, хто має стояти на сторожі дотримання законодавства в Україні, адже пан Бутенко очолює Координаційну раду молодих юристів при Міністерстві юстиції? 

Громадськість стурбована тим, що обрана в такий спосіб фракція "невеличкого неполітичного "угрупування" (ННУ) в НАЗЯВО разом із представниками НАПНУ і юридичних осіб, прямо залежних від МОН або лояльних до керівництва міністерства, сягає двох третин кількісного складу. Тому решта 5—6 осіб, переважно від НАНУ, в принципі не здатні будуть впливати на ухвалення рішень ані тоді, коли ухвалюватимуть Положення про присудження наукових ступенів, в якому за зразком РФ запроваджуватимуть строк давності для позбавлення наукових ступенів за дисертації з плагіатом, ані тоді, коли постане питання позбавлення наукових ступенів українських високопосадовців та членів їхніх родин. 

До складу Нацагентства ввійшли також особи, які прямо "зав'язані" на МОН. Таким можна вважати ще одного "представника роботодавців" — Анатолія Гармаша, якого рекомендували Всеукраїнське об'єднання обласних організацій роботодавців підприємств металургійного комплексу "Федерація металургів України" і Федерація роботодавців України. Але пан Гармаш перейшов до Федерації роботодавців після Революції Гідності, до якої успішно працював завідувачем сектору МОН на чолі з Д.Табачником, що в очах теперішнього міністра вважається мало не синонімом "агента Кремля". Принаймні мем "людина Табачника" широко використовувався тандемом В'ячеслав Кириленко — Лілія Гриневич для боротьби з попереднім керівництвом НАЗЯВО.

На відміну від "папєрєдніків", А.Гармаш, хоча й перейшов "від гріха подалі" на роботу до Федерації роботодавців, з приходом до МОН Л.Гриневич виявився знову затребуваним міністерством. Так, наказом МОН від 24.05.2016 р. №561 А.Гармаш вводиться до Конкурсної комісії Міністерства освіти і науки України з відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; іншим наказом за підписом Л.Гриневич (від 22.02.2017 р. №282 ) — до складу робочої групи з розроблення проекту Концепції реалізації державної політики щодо підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, а наказом МОН від 14.02.2018 р. №85-а за підписом тієї ж посадової особи — до числа експертів у сфері політики Міністерства освіти і науки України для залучення до роботи конкурсних комісій для проведення конкурсів на зайняття посад фахівців з питань реформ в апараті міністерства. Словом, хоч і "людина Табачника", але "своя".

Настільки "своя", що постмайданне керівництво МОН на 2014 рік підтверджує повноваження А.Гармаша, введеного ще при Табачникові до складу Національної команди експертів з реформування вищої освіти (HERE), де його колегами з 2011 року були майбутні члени Конкурсної комісії Ю.Рашкевич і В.Луговий. Це, мабуть, і дозволило членам КК заплющити очі на те, що в пана Гармаша на момент конкурсу було недостатньо стажу роботи за фахом у Федерації роботодавців.

Неабияку вигадливість виявили члени КК, коли відбирали до складу Нацагентства й інших "своїх" людей. (Деякі факти вже були озвучені на попередньому засіданні Комітету ВРУ). 

"Але найганебнішою є ситуація з обранням студентів, — зазначає Тетяна Пархоменко. — З одинадцяти здобувачів вищої освіти, які брали участь у конкурсі, було обрано двох — Микиту Євстифеєва, який до вступу 2018 року до закладу "Університет КШЕ" закінчив бакалаврат НаУКМА, і Лідію Фесенко, яка також 2018 року закінчила баклаврат Національного педуніверситету ім. М.Драгоманова і вступила до магістратури Національного авіаційного університету. 

М.Євстифеєв і Л.Фесенко є представниками ГО "Українська асоціація студентів" (ГО УАС, до 29 листопада 2016 р. — ВМГО "Українська асоціація студентського самоврядування"): Л.Фесенко — президент УАС, М.Євстифеєв — до травня 2018 р. був радником президента УАС, а з травня 2018-го — віце-президент УАС з питань міжнародного співробітництва. 

Обох зазначених представників ГО УАС наказом МОН від 24.11.2017 р. №1542 за підписом Л.Гриневич було включено до робочої групи з питань підготовки змін до Закону України "Про вищу освіту". Крім того, Л.Фесенко наказом МОН від 25.04.2018 р. №430 за підписом Л.Гриневич введено до складу робочої групи з розроблення Стратегії розвитку громадянської освіти на період до 2022 року та плану заходів щодо її реалізації, а наказом Українського центру оцінювання якості освіти від 18.05.2018 р. №100 — до складу експертної комісії з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються під час прийому до навчальних закладів. (У цей самий час сама Л.Фесенко складала вступні іспити до магістратури НАУ.)

Колега Л.Фесенко і М.Євстифеєва по УАС Аліна Жолудь (керівник секретаріату ГО УАС) є членом Конкурсної комісії з виборів членів НАЗЯВО. Усі троє не просто колеги по роботі, а багаторічні друзі, що підтверджують численні фото в соціальних мережах. 

Крім того, М.Євстифеєв добре знайомий із Гохар Говганнісян (іноземним членом Конкурсної комісії з відбору членів НАЗЯВО), оскільки входив до групи студентів, з якою протягом 2018 року Говганнісян як представник виконкому Європейського союзу студентів неодноразово проводила тренінги. 

Можливо, дружні стосунки з одним членом Конкурсної комісії та особисте знайомство з другим і тісна співпраця з МОН, яке в Комісії представляв пан Рашкевич, пояснюють кількість балів, виставлених КК М.Євстифеєву і Л.Фесенко, котрі, зокрема за критерієм "професійні досягнення", далеко обійшли сотню докторів і кандидатів наук з усіма їхніми науковими ступенями, академічними і вченими званнями, досвідом багаторічної праці в системі вищої освіти, публікаціями в Скопусі і "гіршами"? 

Ще один позов до суду подав голова Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України Микита Андрєєв. "Мій позов про скасування рішення Конкурсної комісії з обрання членів Національного агентства базується на двох причинах, — коментує пан Микита для DT.UA. — Перша, більш системна й загальна, стосується того, що під час обрання членів Національного агентства було порушено частину другу статті 19 ЗУ "Про вищу освіту". Згідно із цією нормою в Національному агентстві одну галузь може представляти лише одна особа, це прописано для забезпечення балансу галузевого представництва. Водночас так сталося, що є галузі, які представлені щонайменше двома особами, зокрема галузь "Публічне управління та адміністрування", тоді як деякі інші важливі галузі не представлені взагалі. Вважаю, що така помилка була допущена не випадково, а для того, щоб до складу членів можна було включити потрібних людей. Для цього Конкурсна комісія спеціально не зазначала галузей знань номінантів з числа представників роботодавців та здобувачів вищої освіти. 

Друга причина — особиста і стосується конфлікту інтересів одного з членів Конкурсної комісії. Річ у тому, що вже другий рік у суді розглядається справа за моїм позовом до органів юстиції. Суть спору в тому, що, на мою думку, яку я обґрунтував суду, група людей подала сфальсифіковані документи для того, щоб перереєструвати громадську організацію "Українська асоціація студентів" з мене на себе. Так от, одна людина з числа цієї групи була членом Конкурсної комісії, інші потім успішно стали членами Агентства. Конфлікт інтересів очевидний. Коли я подавав заяву про конфлікт інтересів до Конкурсної комісії, то, звичайно, не сподівався на якесь розумне рішення, мені потрібна була констатація факту неспроможності Конкурсної комісії дотримуватися принципу верховенства права, щоб потім це можна було передати до суду. Я людина, яка вірить у систему правосуддя, навіть українську, тому вважаю, що тільки суд може визначити, чи було обрання членів Агентства законним. Хоча припускаю, що Міністерство освіти і науки України і члени Національного агентства робитимуть усе і використовуватимуть усі процесуальні прийоми, щоб затягнути розгляд справи, бо вони все прекрасно розуміють".

У зв'язку з викладеним вище в науково-освітянської громадськості виникає запитання до авторів та учасників ганебних виборів: надаючи гранти Україні, ЄС навряд чи виділяє їх на неподобство, вчинене тими, на кого, довіряючись українському МОН, покладалися сподівання на утвердження високих стандартів академічної доброчесності у вищій школі України. 

А втім, заслухавши доповідачів, парламентський комітет більшістю голосів ("проти" — 1) підтримав звіт про підсумки конкурсу щодо обрання членів Нацагентства. Щоправда, з вуст одного депутата прозвучала пропозиція "взяти до уваги". Але на полі, де грають тільки "свої", один — не воїн.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
  • Олег Смірнов Олег Смірнов 26 січня, 22:18 "Конкурсна комісія" працювала-працювала... ___ Ми навіть не встигали слідкувати за руками. згоден 3 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись Олег Смірнов Олег Смірнов 26 січня, 22:38 Процитую звіт (на сайті Херсонського ун-ту): "20-23 листопада Києві в Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України відбувається тренінг для тренерів з підготовки експертів із забезпечення якості вищої освіти. Після проходження тренінгу на базі Інституту вищої освіти залишилося враження про справжнє прагнення топ-посадовців МОН і департаменту вищої освіти здійснити вдосконалення внутрішньої і зовнішньої систем забезпечення якості вищої освіти". --->> Дивний контраст із реальністю. "І по ділам судіть про них..." згоден 2 не згоден 0 Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №11, 23 березня-29 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво