Спецназ науки - Наука - dt.ua

"Спецназ" науки

1 лютого, 2013, 19:15 Роздрукувати Випуск №4, 1 лютого-8 лютого

Ключові лабораторії мають стати свого роду силами спеціального призначення, які гарантуватимуть світовий рівень досліджень на тих напрямах, на яких українські вчені мають високі досягнення.

Олег Кришталь (праворуч) і Богдан Гаврилишин на презентації наукового кафе

Ексклюзивне інтерв'ю президента Українського наукового клубу, академіка НАН України Олега Кришталя з нагоди п'ятиріччя УНК і відкриття наукового кафе 

Тут усе нестандартне й символічне — химерні архітектурні форми, в яких відображено шляхи й перипетії наукового пошуку, стіни і стеля обклеєні сторінками публікацій зі Science та Nature (звісно, оцифрованими, справжні видання за кілька років поспіль розміщені на полицях — бери, читай), столики у формі бензойних кілець і навіть підлога науково-інформативна — на ній зображено складні нейронні зв'язки. "Ми втілили багато наукових ідей у цей простір, щоб він був інформативним і надихаючим, особливо для тих, хто тільки мріє займатися наукою або робить у ній перші кроки, — зазначила під час презентації наукового кафе виконавчий директор УНК Наталія Шульга. — Тут у невимушеній обстановці можна посидіти за чашкою кави або чаю, послухати цікавих людей, поспілкуватися з колегами, взяти участь у науковій дискусії". 

Після офіційної частини презентації наукового кафе відбулася розмова журналіста DT.UA з президентом Українського наукового клубу, академіком НАН України, директором Інституту фізіології ім. О.Богомольця НАНУ Олегом КРИШТАЛЕМ

— Олеже Олександровичу, не всім зрозуміла ідея наукового клубу. Тим більше що УНК, на відміну від інших клубів, має свій формат.

—Ця організація, що об'єднує прогресивно мислячих учених, виконує, я б так сказав, роль спікера за науку в рамках громадянського суспільства. Така роль особливо важлива в умовах, коли громадянське суспільство в Україні залишається головним гарантом подальшого руху шляхом демократії. Наука в незалежній Україні не мала адекватної підтримки за будь-якої влади. Можу сказати, що діалог з нинішньою владою певною мірою навіть продуктивніший, ніж із попередньою. Члени нашого клубу брали активну участь у підготовці деяких законів, які стосуються науки і науково-технічної діяльності. Нам вдалося домогтися позитивного рішення у питанні створення першої в Україні ключової лабораторії. Незалежно від того, як складеться її доля (а на цей момент вона не видається райдужною), ми змогли створити критично важливий прецедент. Уперше в історії країни гроші українських платників податків, асигновані на науку, були розподілені не волею вітчизняної бюрократії, а на підставі рекомендацій міжнародної наглядової ради. 

Ми планували, що з відкриттям цієї лабораторії розпочнеться значна реформа в українській науці, про яку багато років говорять, але справа стоїть на місці. Ця реформа полягала б у створенні мережі ключових лабораторій, як ті, що працюють, наприклад, у Китаї, забезпечуючи проривне зростання китайської науки. Така мережа має охопити ті галузі науки, в яких українські спеціалісти можуть бути конкурентоспроможними на світовому рівні. У результаті в рамках досить об'ємної системи вітчизняної науки ми отримаємо, так би мовити, "сили спеціального призначення" з гарантовано світовим рівнем завдяки системі міжнародної оцінки. Ми не винаходили велосипед, така практика поширена в усьому світі. Я брав і беру участь у роботі наглядових рад у різних країнах і тому не з чуток знаю, як розподіляються величезні фінансові ресурси на наукові дослідження. 

— Ви говорите про мережу ключових лабораторій, але поки що можете похвалитися тільки однією...

— Нинішнього року Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України — саме цьому урядовому органу ми зобов'язані створенням ключової лабораторії — планує відкрити другу ключову лабораторію. Однак при цьому спостерігається сумний процес — клонування лабораторій відбувається не методом збільшення фінансування, а методом його розподілу. 

— Тобто грошей на дослідження нинішнього року ви отримаєте удвічі менше?

— Значно менше. І в підсумку не зможемо виконати в повному обсязі свої плани з проекту, що, звісно, нас дуже хвилює. Взагалі, про ефективне фінансування говорити не доводиться. Лабораторія, яка на папері існує два роки, фінансується фактично трохи більше року, отримавши перші гроші наприкінці 2011-го. Торік було краще: отримали фінансування двома траншами, перший із них — наприкінці першого півріччя, завдяки прямому втручанню прем'єр-міністра. При цьому доводиться долати велетенські бюрократичні перепони, пов'язані з витрачанням цих коштів. У країнах Заходу фінансування зазвичай виділяється на початку року, що дає можливість використати отримані гроші найбільш розумно. Ми ж, бідна країна, в якій гроші за визначенням важать значно більше, оскільки їх значно менше, — до того ж ще й неефективно використовуємо фінанси. Цю потворну ситуацію треба виправляти.

— Проте, незважаючи на всі ці труднощі, роботи, виконані в ключовій лабораторії, здобули високу оцінку міжнародних експертів.

— Торік у травні Міжнародна консультативна рада на чолі з лауреатом Нобелівської премії Ервіном Неєром дала неупереджену оцінку роботам наших дослідників, виконаним у першій в Україні ключовій лабораторії. Ми переконалися (і багатьох переконали): ключові лабораторії — перспективний шлях організації наукових досліджень. Але це аж ніяк не означає, що він безальтернативний і що ми хочемо замінити ключовими лабораторіями чи то академічну, чи то університетську науку. Повторюю: ключові лабораторії мають стати свого роду силами спеціального призначення, які гарантуватимуть світовий рівень досліджень на тих напрямах, на яких українські вчені мають високі досягнення.

— Не тільки в біології, а й в інших галузях науки? До речі, були докори, мовляв, за
всією цією затією стоять два інститути, влаштували такий собі міжсобойчик...

— Відкриймо Інтернет і подивімося, хто бере участь у ключовій лабораторії молекулярної і клітинної біології. Це мінімум 90 відсотків українських вчених-біологів, які мають високий міжнародний рейтинг. Практично всі інтелектуальні сили країни у, мабуть, найважливішій на сьогодні галузі науки зібрані воєдино. То який же це міжсобойчик? При цьому йдеться про досить скромне фінансування — на два інститути мільйон доларів на рік. Для порівняння: один "нормально успішний" учений в Америці отримує еквівалентну суму на дослідницьку працю. 

Переконливим результатом роботи ключової лабораторії служать публікації у провідних наукових міжнародних журналах: їх уже вийшло 52.

— Від ваших колег почула, що стан справ із фінансуванням ключової лабораторії нинішнього року викликає запитання, на які немає відповідей. 

—Як людині, котра стояла біля витоків ідеї створення державних ключових лабораторій в Україні і доклала чимало зусиль до реалізації зазначеної ініціативи, мені, відверто кажучи, прикро. І все ж я щасливий, що створено прецедент і в Україні побачили, як працює система, коли приводним механізмом у ній слугує змагальний, а не бюрократичний принцип. 

— Якось ви сказали, що для підтримання української науки на сучасному рівні необхідно мати не менше десяти ключових лабораторій у різних природничо-наукових напрямах. Поки що діє тільки одна, та й то погрожують урізати фінансування. Хоча, наскільки мені відомо, торік під час зустрічі з Нобелівським лауреатом Е.Неєром прем'єр-міністр М.Азаров обіцяв підтримку розвиткові ключових лабораторій і перспективних наукових розробок. А нещодавно прем'єр вибухнув критикою на вчених за відсутність проривних розробок. 

— Що стосується проривних розробок у галузі інновацій, то Україна як держава і як суспільство до цього не дозріла. Хоч би скільки старалися ми як учені перетворити свої наукові ідеї на проривні розробки, у цій країні в нас нічого не вийде.

— Чому?

—Це запитання я недавно поставив відомому економісту О.Пасхаверу. Знаєте, що відповів Олександр Йосипович?

— Думку авторитетного експерта, безперечно, цікаво буде почути багатьом, зокрема тим, хто докоряє вченим за відсутність проривних розробок.

—Як відомо, все пізнається в порівнянні.Наприклад, прибутковість у ресторанному бізнесі, скажімо, у Нью-Йорку — кілька відсотків на рік. А якого швидкого прибутку можна чекати від інновацій? Ну, скажімо, для початку 30 % — і то якщо розробка вже зовсім проривна. Тим часом заняття політикою в Україні дає сотні відсотків!!! Доти, доки влада залишатиметься найприбутковішим бізнесом, інновації в цій країні не мають жодної перспективи. 

Знаєте, коли я це почув, у мене якось навіть відлягло від серця. Бо іноді навідували грішні думки про те, що, відкривши свого часу два з трьох головних рецепторів болю, я нічого від своїх наукових відкриттів не отримав. І ось Олександр Йосипович ніби відпустив мені гріхи… (Сміється).

— Те, що в нас немає ніякого "переходу на інноваційний шлях розвитку", переконливо викладено у брошурі "Наука України. Цифри, факти і проблеми", підготовленій за наукового керівництва заслуженого економіста України Олександра Мазура. (З нею можна ознайомитися на сайті НАНУ). Вам як директору академічного інституту добре відоме нинішнє становище з фінансуванням науки. "Затягнувши паски", як того вимагають творці бюджету, НАНУ не має коштів навіть на виплату зарплати, не кажучи вже про фінансування інноваційних розробок, придбання сучасного обладнання та приладів. НДІ переходять на неповний робочий день (або тиждень), відправляють науковців у відпустки за власний рахунок. Аналогічна ситуація в інших державних академіях. І знову мусуються чутки про те, що, мовляв, а чи виправдана така кількість бюджетних академій...

—Моя особиста думка: не виправдана. Але, щоб скорочення було справедливим, на користь науці й суспільству, саме суспільство має до цього дозріти. Я вже казав, що з боку політичної складової нашого громадянського суспільства наука не має адекватної підтримки. Тому й науковий клуб було створено — для захисту інтересів науки і вчених. А тепер запитаймо себе: хто проводитиме скорочення? У нас хіба проводяться реформи? Президент погрожує всіх міністрів розігнати, бо реформи не йдуть. А не йдуть тому, що чиновникам це не вигідно. Хто вам сказав, що вони їх хотіли проводити?.. Наше суспільство не дозріло до реформ навіть у менш чутливих галузях, ніж наука. Ось коли дозріє, тоді можна буде говорити і про скорочення, і про реальні реформи. А поки що ми мусимо берегти те, що в нас є, як священну корову. 

— І без реформ чисельність дослідників за два останні десятиліття зменшилася втричі. За таким показником як насиченість науковими кадрами Україна сьогодні відстає від багатьох країн — на 1000 чол. економічно активного населення у нас припадає 6 науковців, тоді як у Фінляндії — 15,4, Японії — 11, США — 9,7, Південній Кореї — 9,5, Франції — 9,3, у Росії — 6,7.

—Щоб мати мінімальну критичну масу науки світового рівня в Україні (це навіть необхідніше в сучасному світі, ніж, скажімо, мати бронетанкові війська), потрібно створити 10—12 повноцінних ключових лабораторій. Для цього необхідно 10—12 мільйонів доларів на рік. Це мізер навіть для нашої небагатої держави. Причому вирішити питання можна нікого не скорочуючи й не виганяючи, не створюючи жодних соціальних проблем.

У зв'язку з цим хочу звернутися до наших олігархів: шановні панове, допоможіть українській науці! Створімо інтелектуальні сили спеціального реагування. Оскільки, перефразовуючи відомий афоризм на армійську тему, хто не годує свою науку, платить чужим ученим. І платитимемо вдесятеро і в стократ більше. Інакше, коли наша країна раптом виявить, що інновації — це вигідно, нікому вже буде ними займатися. Ми будемо на той момент країною третього світу.

Пан Іванішвілі у часи правління Саакашвілі багато років був потужним спонсором академії наук Грузії. Між іншим, сигнал політикам: Іванішвілі виграв вибори!

Панове олігархи, вас обвинувачують у тому, що ви не пов'язуєте своє майбутнє з державою Україна. Про це сурмлять ЗМІ. У вас є шанс змінити думку про себе. Скинувшись по 10—12 млн дол. на науку, ви можете довести суспільству і всьому світові, що не байдужі до майбутнього України і що ваша діяльність у цій країні має раціональне начало для суспільства, а не тільки для вас особисто. 

— Про залучення у сферу науки та інновацій коштів приватного капіталу заявлено в контексті розпорядження Кабміну "Про затвердження плану заходів на період до 2017 року щодо реалізації Концепції реформування системи фінансування та управління науковою і науково-технічною діяльністю". Однак механізму для цього, наприклад у вигляді пільг при оподаткуванні або якихось преференцій, поки що не створено. А іншої мотивації у наших багатіїв вкладати гроші в науку немає.

— Наскільки я знаю, закон про доброчинну діяльність нещодавно підписаний президентом. Однак, на моє переконання, у разі прояву доброї волі заможних людей на підтримку сучасної науки, політичний імпакт-фактор від такого рішення був би для них незрівнянно вищим, ніж, приміром, компенсація частини витрат у сфері доброчинної діяльності. 

— Білл Гейтс став знаменитістю завдяки своїм інноваційним ідеям і доброчинності. Хочете сказати, що наші мільярдери теж мають шанс вписати свої імена в рейтинги не тільки найбагатших, а й знаменитих людей?

—Саме це я й хочу сказати, лише з одним уточненням. Про шанс говорять, коли є ймовірність успіху або неуспіху. А у сфері наукової доброчинності успіх просто забезпечений: вкладення грошей інспектують найкращі уми, включно з Нобелівськими лауреатами. Гроші працюють на людство, — і ми бачимо на прикладах, як це цінується світовою спільнотою. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 6
  • Наталія Шульга Наталія Шульга 11 лютого, 16:07 Щира подяка всім, хто поздоровив УНК з маленьким ювілеєм - 5-літтям роботи на теренах України. Наукове кафе розташоване за офіційною адресою УНК - провулое Чеслава Бєлінського 5 в м. Києві. Ми планували роботу Наукового кафе подібно тому, як функціонують подібні установи в усьому світі. http://www.cafescientifique.org/ . Раз на тиждень - п'ятниця - це клубний день для членів клубу і друзів/партнерів. Один раз на місяць ми будемо мати запрошеного лектора з різних галузей знань. Якщо зацікавлення буде зростати, ми будемо мати лекції щотижня. Простір також буде використовуватися партнерами УНК за домовленністю, оскільки помешкання належить УНК і не є публічним рестораном чи комерційним закладом харчування. За якийсь час календар подій з'явиться на сайті УНК - nauka.in.ua Головне, що це перша така ініціатива в Україні і ми віримо, що вона буде "проклонована" так само успішно, як і інші ініціативи УНК за останні 5 років. Щиро, Наталія Шульга Виконавчий директор УНК згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво