Про справжні й несправжні рейтинги, цитат-індекси і наукове самолюбство - Наука - dt.ua

Про справжні й несправжні рейтинги, цитат-індекси і наукове самолюбство

4 серпня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №30, 4 серпня-19 серпня

Стаття академіка К.Ситника «Треба створювати нову академію» (№28, 2006 рік) викликала великий, переважно позитивний, резонанс серед читачів тижневика...

Стаття академіка К.Ситника «Треба створювати нову академію» (№28, 2006 рік) викликала великий, переважно позитивний, резонанс серед читачів тижневика. Проте відділ науки вирішив опублікувати лише деякі і досить критичні листи з численної пошти, адже тільки інший погляд на проблему дозволяє знайти ключ до її розв’язання. Думки читачів не лише поглиблюють тему, а й дають уявлення про досить типові комплекси, притаманні деяким представникам сторін, що сперечаються, які заважають їм зрозуміти одне одного.

«Дорогий акад. Ситнику, — пише Олександр ГОМЕЛЬСЬКИЙ. — У вашій статті є неправдиве твердження: «Слід зазначити, що нині в Україні немає жодного журналу з ІФ вище 0,1». Так от, відповідно до 2005 JCR Science Edition, сьогодні в Україні видаються чотири журнали з імпакт-фактором вище 0,1, а саме:

1) INTERNATIONAL APPLIED MECHANICS — 1,740 (Інститут механіки НАНУ ім. С.Тимошенка);

2) EXPERIMENTAL ONCOLOGY — 0,752 (Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології НАНУ ім. Р.Кавецького);

3) MATERIALS SCIENCE — 0,165 (в українському варіанті «Фізико-хімічна механіка матеріалів», Фізико-механічний інститут НАНУ ім. Г.Карпенка, Львів);

4) POWDER METALLURGY AND METAL CERAMICS — 0,147 (в українському варіанті «Порошкова металургія», Інститут проблем матеріалознавства НАНУ ім. Францевича).

Тобто українських журналів з ІФ вище 0,1 мізерно мало (що загалом підтверджує основну думку вашої статті), але все-таки фактичну інформацію бажано не спотворювати».

А ось рядки вже з іншого листа: «Імпакт-фактор харківського журналу «Фізика низьких температур» (за інформацією Американського інституту фізики) 2005 року сягнув величини 0,769 і поступається, якщо не помиляюся, лише одному-двом російським журналам — УФН і «Письма в ЖЭТФ», — пише академік НАНУ Вадим ЛОКТЄВ. — Тому інформація К.Ситника про те, що в НАНУ (і в Україні загалом) немає жодного журналу з імпакт-фактором більше 0,1, м’яко кажучи, неправда, яка, втім, дуже подобається співробітникам відділу науки «ДТ», котрі смакують будь-які подібні дані. Не знаю, яким є стан справ у ботаніці, яка, можливо, і малася на увазі, але, безумовно, є ще журнали з фактором більше 0,1. Хоча, справді, лише в ОФА є такий журнал, за який не соромно. Проте справа у принципі і достовірності інформації, яку одержує читач. Окрім того, треба знати, що імпакт-фактори біожурналів (як, між іншим, і цитат-індекси біологів) у середньому в три-чотири рази вищі, ніж у фізиків і математиків. Тому журнал із імпакт-фактором 1 у фізиці настільки ж престижний, як такий самий журнал у біології з ІФ 3—4, а фізик із цитат-індексом 1000 еквівалентний біологу з 3000—4000. З огляду на це, рейтинги наших видатних біологів не надто відрізнятимуться від тих-таки фізиків і математиків. Недарма в Росії і США існує фізична топ-ліга 1000, куди заносяться всі, хто має цитат-індекс понад 1000.

Та наш журнал, очевидно, глибоко засекречений, оскільки навіть академік К.Ситник, не кажучи вже про наукових журналістів, не підозрює про його існування. Я готовий повідомити йому про імпакт-фактор ФНТ, якщо цього не зробить редакція, але в мене немає адреси його електронної пошти, а його телефон мовчить — літо.

Я б також вважав за необхідне, аби відповідна поправка з’явилася у тижневику, оскільки не видно, щоб «реформи», про які так докладно і часто пише «ДТ», змогли б уплинути (у кращий бік, звісно) на імпакт-фактори українських журналів».

P. S. «ДТ» вже більш як десять років висвітлює ситуацію із цитат-індексами й імпакт-факторами в НАНУ, а також ту роботу, яку веде на цій ниві член-кореспондент В’ячеслав Петров. Втішно зазначити, що, незважаючи на різку протидію спочатку цій ініціативі тижневика, нині ті інструменти об’єктивного виміру особистого рейтингу вченого і наукового журналу входять у життя української академії. Уточнення даних, наданих академіком К.Ситником, відразу кількома читачами саме й є підтвердженням такого поліпшення ситуації.

З огляду на це, трохи дивує спроба академіка В.Локтєва ввести коефіцієнт «перерахунку» досягнень фізиків і біологів, яка применшує досягнення останніх. Тим більше, що сьогодні саме біологія є визнаним лідером наукового прогресу. В Україні працюють два видатних нейрофізіологи зі світовими іменами — академіки Платон Костюк і Олег Кришталь. Їх високий рейтинг у світі підтверджує цитат-індекс, що перевищує 3000. Такий показник цілком відповідає рівню цитування робіт учених, які одержують Нобелівську премію. У Відділенні фізики й астрономії, мабуть, тільки цитат-індекс астрофізика члена-кореспондента Юрія Ізотова зашкалює за тисячу. В академії є й інші достойні фізики, у яких цитат-індекс наближається до тисячі. Це також досить вагомо і заслуговує на всіляку повагу. Хоча у світі є фізики, котрі мають індекс, що перевищує 12000...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво