Про космос без знака оклику - Наука - dt.ua

Про космос без знака оклику

4 серпня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №30, 4 серпня-19 серпня

Сьогодні ракетно-космічна промисловість України — одна з небагатьох наукомістких галузей, рівень якої відповідає світовому...

Сьогодні ракетно-космічна промисловість України — одна з небагатьох наукомістких галузей, рівень якої відповідає світовому. Роботи за міжнародними проектами — то є експорт не руди, брухту та сировини, це експорт продукту високих технологій.

КБЮ — це головна організація, яка розробляє науково обгрунтовані технічні завдання на створення двигунів, системи керування, наземного комплексу інших систем, аналізує та контролює їхні характеристики. КБЮ розробляє ракетні комплекси, космічні апарати, власні твердопаливні й рідинні двигуни. Один із них, до речі, Європейське космічне агентство вибрало для нової ракети «Вега».

Реалізується українсько-бразильський проект зі створення носія «Циклон-4» із новим третім ступенем і наземним комплексом для запуску з космодрому Алькантара.

Ракетно-космічні комплекси — це дуже складні багаторівневі системи. Будь-яка відмова кожного вузла, підсистем, елементів конструкції загрожує аварією.

Для забезпечення пускових послуг, розробки нових проектів носіїв, супутників у КБЮ разом із науковими інститутами розв’язується комплекс наукових проблем з аеродинаміки, тепломасообміну, міцності, балістики, динаміки та ін. 2005 року отримано 25 патентів України.

На конгресах з астронавтики — міжнародних форумах вищого рівня — з інтересом сприймаються доповіді вчених КБЮ. Приміром, доповідь В.Шнякіна та ін. про новий двигун із багаторазовим (десятки разів) вмиканням; доповідь С.Конюхова, Н.Слюняєва про використання ракет для захисту Землі від астероїдів; повідомлення А.Шептуна про визначення орбіт супутників за результатами вимірів із одного пункту тощо.

Торік віце-президентом Міжнародної академії астронавтики (МАА) обрано академіка Національної академії наук України С.Конюхова. МАА — неурядова наукова організація, створена 1960 року, до якої входять 1220 чоловік із 65 країн. Зокрема українські вчені Б.Патон, В.Горбулін, Є.Кордюм, В.Корепанов, В.Прісняков та інші (всього 21 чоловік). Обрання віце-президентом українського вченого — це визнання наукового внеску в астронавтику як особисто С.Конюхова, так і всіх українських учених.

Команда молодих учених КБЮ, до якої входять О.Амельченко, Є.Глушач, А.Гордієнко, на престижному Міжнародному конкурсі «Політ у майбутнє» імені Роберта Хайлайна (американського письменника-фантаста) завоювала перший приз у 2005-му році. Другими були англійці й росіяни. Три треті місця зайняли колективи авторів із Дніпропетровська, Самари й Омська.

Усе це позитив. Але є, на жаль, і проблеми.

Зміна поколінь. Останні роки КБЮ приймає на роботу по дві-три сотні молодих фахівців. 2005 року, наприклад, 233 людини. Сьогодні у КБ третина співробітників молодше 35 років. Усім молодим працівникам виплачуються щомісячні надбавки. КБ самотужки споруджує житлові будинки, де виділяються квартири молодим під довгострокову позику. Але забезпечити квартирами всю молодь, аби закріпити їх у КБ, немає можливості. Потрібна допомога держави.

Фінансування. Бюджет NASA (агентство США) на 2005 рік становив 16 млрд. 200 млн. дол., ESA (Європейське космічне агентство) — 4 млрд. 450 млн., Росії — 838 млн. В Україні на галузь виділено 10 млн. дол. Щоправда, у Концепції нової космічної програми передбачено збільшити фінансування. Чекатимемо...

У концепції зазначено також, що передбачається додаткове залучення коштів поза програмою (кошти інвесторів, кредити), які спрямовуватимуться на окремі цільові проекти.

На жаль, нові українські підприємці, м’яко кажучи, не поспішають, на відміну від західних, інвестувати в космічні проекти. А от, приміром, американський мільярдер із Лас-Вегаса Роберт Бігелоу, котрий має готельний бізнес, вирішив створити в космосі готелі для туристів. Його компанія розробила проект надувних модулів, із яких буде створено споруду для проживання людей на орбіті. Перший такий модуль-супутник «Генезис-1» виведено на орбіту нашою ракетою-носієм «Дніпро» 12 липня нинішнього року.

Будемо реалістичні — Україна не зможе бути попереду всієї планети, але зберегти та розвивати свій сегмент у міжнародному космічному ринку ми просто зобов’язані.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво