ПЕРЕСТРОЮВАНИЙ КЛЮЧ — ЗАХИСТ ВІД ТЕРОРИСТІВ

Експертами відзначено феномен — на виставці CeBIT-2002 серед інших комп’ютерних див фірми різних країн запропонували найнесподіваніші електронні... замки. Думки з приводу того, що послужило поштовхом до замкового буму, розділилися. Одні стверджували: вся справа в «холодному подиху» вересневих подій у США. Інші вважали, що причина в комп’ютерному ринку, що задихається в старих межах і от, мовляв, знайшов нову нішу. У лихоліття завбачливі підприємці виймають із сейфів божевільні технічні проекти і пред’являють світові.

На цій виставці я, на свій подив, виявив, що тільки на українських стендах демонструються зразки замків двох фірм. Тут ми опинилися «у струмені». З одним з розробників, які приїхали до Ганновера, читачі «ДТ» уже знайомі — про творця серії унікальних замків і цілої філософії «перестроюваного ключа», директора Центру таймерних обчислювальних систем Інституту кібернетики НАНУ, доктора технічних наук Віталія Бардаченка газета вже писала.

Віталій Феодосійович люб’язно погодився провести мене величезною виставкою і показати все, чого домоглася світова комп’ютерна індустрія в створенні засобів, що закривають доступ незваним гостям у дім. Український учений без особливого пієтету висловився про такі популярні сьогодні замки, що відкриваються магнітними картками або чипами, — на його думку, вони занадто ненадійні. На кілька хвилин зупинилися біля стенда французької фірми, що пропонує замок, який відкривається, якщо приставити... палець до розпізнавального пристрою. Розумний замок відразу впізнає господаря і не відреагує на палець усіх інших жителів планети. Ще не дуже давно в пресі тільки обговорювалася можливість створення такого замка, і ось будь ласка — уже зроблено.

Проте український професор скептично оцінив і цю систему: «З такими пристроями можна почуватися в безпеці лише в країні, де не бачили справжнього гангстера — справжній бандит не зупиниться перед тим, щоб відрізати палець у господаря (або ж виготовити латексну копію) і відкрити електронний замок. Можливо, ця система і придатна, щоб захистити дітей від користування комп’ютером для пошуку порносайтів або для бабусь, які пишуть одна одній електронні листи і хочуть приховати їх зміст від сусідів. Але для сучасного гангстера це — дитячі іграшки...»

Втім, заради справедливості хочу зазначити: наші кібернетики пішли трохи далі від французьких колег. Може, спрацював невикорінний слов’янський потяг до парапсихології та інших див, проте представлений на виставці український електронний «шифрувальник» визначає ще й акупунктурні точки свого господаря. Так що пересічний гангстер такий кіберзамок не відкриє.

І все ж охоронна система, яку привіз на виставку Віталій Феодосійович, явно вирізнялася з-поміж інших. Ось що про неї розповів сам творець: «У нас виробляється вже чотири типи замків. Причому за всіма технічними параметрами вони кращі, а за ціною дешевші за іноземні у кілька разів. Що приємно — розгорнули продукцію із світовими параметрами на вітчизняних «лежачих» підприємствах. Звісно, ми не можемо конкурувати з провідними фірмами світу — оборот окремих фірм, що виробляють замки, більший за валовий продукт... усієї України. І навряд чи може втішити те, що ВВП Нью-Йорка (я нещодавно прочитав про це і був вражений) утричі більший, ніж усієї Росії. Вихід для країни один — потрібно шукати власну нішу. Я пишаюся, що в нас єдина серійна система з усіх, представлених на українському стенді (втім, крім виробів професора Анатолія Шевченка). Тобто це не просто іграшка, а масовий продукт. Молоді хлопці купили в мене ліцензію і за два роки налагодили виробництво на заводі «Маяк».

Наголошую: це тому, що, на жаль, наша академічна наука не пристосована до боротьби на рівних на міжнародному ринку. Будемо відвертими — лише інтелектуальна власність, що продається, може підняти вченого з колін, зробити шанованою людиною в країні. Тому до Ганновера я приїхав, щоб дати собі чесну оцінку: чого варте те, що я придумав, і як воно виглядає на світовому рівні? У результаті утвердився в думці: я на правильному шляху.

Просуватимемо наші замки на транспортні засоби: кораблі, літаки, поїзди. Замки відкривають нові можливості для боротьби з тероризмом. Приміром, якщо стюардеса відкриває нашим ключем замок на дверях у літаку, то кожен її рух реєструється в «чорному ящику». Водночас повідомлення про її дії надходить на пульт. Якщо такий ключ потрапить до рук гангстерів, він не відчинить їм бажані двері. Крім того, гангстери натраплять на великі проблеми: ключ запише дані про їх маніпуляції, викличе охорону, увімкне сигналізацію і створить ще безліч прикростей для непрошених гостей...

Упевнений, у мого ключа доля склалася. Але у скількох винахідників, учених усе склалося (з різних причинам) не так щасливо! І не випадково — на шляху реального впровадження науки в практику в нас у країні стоять неприродно складні перешкоди... Але це вже зовсім інша історія, що потребує окремої розмови.