Пам’ятник ученому й учителю - Наука - dt.ua

Пам’ятник ученому й учителю

24 червня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №24, 24 червня-1 липня

До 100-річчя з дня народження академіка Левка Івановича Медведя в Інституті екогігієни і токсикології було відкрито пам’ятник...

До 100-річчя з дня народження академіка Левка Івановича Медведя в Інституті екогігієни і токсикології було відкрито пам’ятник.

До ювілею видатного українського вченого друзі, соратники, учні Левка Івановича підготували й видали книжку спогадів. Серед авторів такі відомі імена, як академіки Сергій Комісаренко, Юрій Кундієв, Олена Лук’янова, Дмитро Чеботарьов, Анатолій Романенко. Добрим словом у книжці згадали вченого понад шістдесят чоловік. Більшість із них — фахівці, що працюють у галузі гігієни, токсикології, організації охорони здоров’я, практикуючі клініцисти, дослідники в галузі фундаментальних медико-біологічних наук.

Народився Левко Іванович 1905 року в селі Чорна Гребля Гайсинського повіту Кам’янець-Подільської губернії в селянській родині. 1927 року закінчив Вінницький хімфармінститут. Уже в роки навчання у Медведя проявилася здатність до наукової й організаторської роботи. У 1930-му його призначають директором міжрайонного головного аптечного управління України, а потім завідуючим Вінницьким міськздороввідділом. При цьому він не переривав наукову й викладацьку діяльність. Із відзнакою закінчив Київський медінститут. 1936 року його призначають першим заступником наркома охорони здоров’я УРСР.
У 1941-му закінчив курс аспірантури й завершив дисертацію на ступінь кандидата медичних наук, захистити яку перешкодила війна. У тому ж грізному 41-му очолив 1-й Київський медінститут. Під керівництвом Л.Медведя колектив інституту брав участь у будівництві оборонних споруджень на підступах до Києва. Пізніше Левко Іванович організував евакуацію з Києва на схід 1-го й 2-го медінститутів, інститутів харчування, гігієни праці та вдосконалення лікарів.

Відразу після визволення Києва від фашистів Л.Медведь із групою викладачів повернувся в столицю й у грудні 1943-го в Київському медінституті вже відновилися заняття.

У 1947—1952 р. Левко Іванович — міністр охорони здоров’я УРСР. Далі — відповідальна робота на чолі різноманітних підрозділів системи охорони здоров’я, наукові дослідження, дипломатичні місії. До останніх днів життя Л.Медведь очолював Інститут екогігієни і токсикології.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво