OPERA — ПОЛЮВАННЯ НА НЕЙТРИНО

Поділитися
Учасниками одного з наймасштабніших міжнародних експериментів у галузі фізики стали вчені Інституту сцинтиляційних матеріалів НАНУ (Харків, Україна) і Об’єднаного інституту ядерних досліджень (Дубна, Росія)...

Учасниками одного з наймасштабніших міжнародних експериментів у галузі фізики стали вчені Інституту сцинтиляційних матеріалів НАНУ (Харків, Україна) і Об’єднаного інституту ядерних досліджень (Дубна, Росія).

Це проект OPERA, відповідно до якого нейтрино, отримані з допомогою протонного прискорювача Європейського центру ядерних досліджень (ЦЕРН) у Женеві, реєструватимуться експериментальною установкою в Лабораторії Гран Сассо в Італії. У Страсбурзі проведено успішні випробування одного з базових елементів цього детектора, в основі якого — сцинтилятори, розроблені й вироблені фахівцями Харкова.

Буратіно мікросвіту

Саме слово «нейтрино», що в перекладі з італійської означає «нейтрончик», звучить зменшувально-ласкаво й викликає несерйозні асоціації з «Буратіно». І все-таки щось спільне в них є. Дерев’яний хлопчина був такий легкий, що не зміг потонути в болоті, а маса нейтрино набагато менша, ніж в інших частинок. Нейтрино дуже слабко взаємодіють із речовиною, тому вільно пролітають крізь земну кулю. А Буратіно, як відомо, також вельми спритно проходив крізь усі перепони. І, нарешті, казковий герой спочатку з’являється у вигляді поліна, а потім стає маленькою людиною. Нейтрино також здатне зазнавати дивовижних метаморфоз. Приміром, мюонне нейтрино може саме по собі, без жодного зовнішнього впливу, перетворитися на іншу частинку — тау-нейтрино.

Не дивно, що фундаментальна частинка з ласкавою назвою, передбачена 1931 року В.Паулі, є одним із найбільш невивчених об’єктів мікросвіту. Нобелівський лауреат Віталій Гінзбург, складаючи в різні роки свої знамениті списки наукових проблем, які він вважав на той момент особливо важливими й цікавими, недарма щоразу вносив у них тему «Нейтринна фізика й астрономія. Нейтринні осциляції».

— У фізиків довго не було відповіді навіть на запитання, чи є в нейтрино маса, — традиційними способами її виміряти не вдавалося, — розповідає директор Лабораторії ядерних проблем ОІЯД, доктор фізико-математичних наук Олександр Ольшевський. — Нині майже немає сумнівів, що маса нейтрино все-таки відмінна від нуля, оскільки перетворення одних типів нейтрино на інші, тобто осциляції, можливі лише в тому випадку, якщо маси осцилюючих нейтрино не дорівнюють одна одній, а отже бодай у одного з них маса не дорівнює нулю. Явище осциляції лежить і в основі однієї із загадок Сонця. Вимірюваний потік сонячних нейтрино був набагато менший, ніж диктувала теорія. Лише припустивши, а потім і підтвердивши з допомогою експерименту, що за вісім хвилин польоту від нашого світила до Землі певна частина цих нейтрино встигає зазнати метаморфоз, фізики змогли звести «кінці з кінцями».

Учені сподіваються, що дослідження таємничих перетворень допоможе розкрити багато властивостей цієї фундаментальної частинки, яка має безпосередній стосунок і до інших космічних процесів — розвитку нашого Всесвіту, існування «темної речовини». Є припущення, що сам механізм утворення маси в нейтрино не такий, як в інших частинок. Можливо, нейтрино — вікно в нову фізику?..

Пробували впіймати й дослідити загадкового «Буратіно мікросвіту» у різних міжнародних експериментах. Серед них — європейський проект OPERA. До речі, хоча ця абревіатура розшифровується як Oscillation Project with Emulsion-tRacking Apparatus, торговим знаком проекту є зображення оперного залу.

Спектакль на глибині півтора кілометра

— Борисе Вікторовичу, як саме проводитиметься експеримент? — запитую директора Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України, члена-кореспондента НАНУ Бориса Грінева.

— У ЦЕРН із допомогою пучка протонів у протонному прискорювачі буде сформовано направлений пучок нейтрино, — пояснює Борис Вікторович. — Практично зі швидкістю світла він миттєво пролетить під землею 730 кілометрів до Лабораторії Гран Сассо, пройде крізь детектори й полетить далі. Основне завдання учених — зареєструвати детекторами момент народження тау-лептона. Ця частинка може утворитися лише від тау-нейтрино, які — в тому-то й фокус — від самого початку в пучку з ЦЕРН не містяться. Сам факт появи тау-нейтрино вже означатиме, що за частки секунди шляху відбулася осциляція частинки. Аби виключити вплив космічних променів і витримати чистоту експерименту, Лабораторію розмістили на півторакілометровій глибині — під горою, у бічних залах автомобільного тунелю на дорозі Рим—Терамо.

— Чим є самі детектори?

— Стінки детектора складаються з «цеглин», ті, своєю чергою, — із багатьох шарів фотоемульсій і свинцю. Між «цеглинами» закладається так звана система цілевказівки з різних детекторів-сцинтиляторів для вимірювання параметрів утворюваних продуктів реакції. Нагадаю, сцинтилятори — це середовища, де під дією випромінювання виникають світлові спалахи, так звані сцинтиляції. Автоматика реєструє факт такого спалаху, оцінює, в якій саме з «цеглин» відбулася взаємодія, і її виймають зі стінки. Потім проявляють усі шари фотоемульсії, переглядають їх, вимірюють параметри залишених на них слідів реакції і лише після цього роблять остаточний висновок про подію, котру спостерігали.

— І скільки ж у детекторі закладено таких «цеглин»?

— Загалом у експерименті задіяно 62 стінки з 206336 цеглин, у кожній — 57 шарів фотоемульсії. Перегляд однієї «цеглини» на найсучасніших комп’ютерах і спеціалізованому устаткуванні триватиме десятки годин. А взагалі експериментальна установка — це величезна й складна споруда завбільшки приблизно 10х10x100 метрів, куди входять кілька систем реєстрації для виявлення тау-лептона. Для ловлі нейтрино потрібна велика й густа сіть.

— Що конкретно в цьому експерименті роблять українські й російські вчені?

— Спільно з колегами із Дубни ми виконуємо розрахунки й моделюємо установку, виготовляємо реєструючі елементи системи цілевказівки, збираємо модулі системи, перевіряємо і встановлюємо їх у Гран Сассо. Для експерименту знадобилася нова технологія виготовлення пластмасових сцинтиляторів, розроблена в нашому інституті у дуже стислі терміни. Загальноєвропейський конкурс засвідчив її незаперечну перевагу, і в результаті Інститут сцинтиляційних матеріалів НАНУ отримав це серйозне європейське замовлення.

Але детектори — лише частина глобального проекту OPERA, який є колективною творчістю учених багатьох країн.

— А коли розпочнеться сам експеримент?

— Його запуск передбачається 2007 року. Список усіх країн-учасниць, інститутів та людей можна знайти в Інтернеті за адресою //operaweb.web.cern.ch/operaweb/collaboration/members.shtml.

— OPERA — не перший, але й не останній проект для полювання на нейтрино, — підкреслює директор Лабораторії ядерних проблем ОІЯД, доктор фізико-математичних наук Олександр Ольшевський. — Попереду у фізиків — пошук нейтрино від наднових зірок, вивчення атмосферних нейтринних аномалій, дослідження антинейтрино... Є ще одне надзвичайно цікаве завдання — знайти космічне нейтринне реліктове випромінювання, що несе інформацію про Всесвіт лише через одну секунду після початку його розширення. Для цього потрібні нові експерименти.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі