«НевідомА УкраїнА»: старт із сюрпризом - Наука - dt.ua

«НевідомА УкраїнА»: старт із сюрпризом

3 листопада, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №42, 3 листопада-10 листопада

Інтрига чатувала вже на вході до обсерваторії — дівчата, загадково всміхаючись, вручали посвідчення учасника «Польоту до «Невідомої України» з підписом українського космонавта Леоніда Каденюка...

Леонід Каденюк — знакова постать на презентації проекту
Леонід Каденюк — знакова постать на презентації проекту

Інтрига чатувала вже на вході до обсерваторії — дівчата, загадково всміхаючись, вручали посвідчення учасника «Польоту до «Невідомої України» з підписом українського космонавта Леоніда Каденюка. Більше того, Леонід Костянтинович разом із науковцями, студентами, журналістами також узяв участь у «Польоті…» Оскільки ж музично-театралізоване дійство зі старт-сюрпризом (а може, то був не феєрверк, а зорепад?!) відбувалося на історичному місці — майданчику спостережень зі знаменитим старовинним телескопом, відчуття приналежності до безмежжя космосу, його величі й таємничості було гарантоване кожному.

Так яскраво і винахідливо минулої п’ятниці у Київській астрономічній обсерваторії відбулася презентація першої книжки серії «Невідома Україна» — «Київське вікно у Всесвіт» ( Інформаційно-аналітична агенція «Наш час». Київ — 2006). Започатковуючи цей книжковий проект виданням про історію першої і найдавнішої української обсерваторії, його ініціатори, безумовно, не прогадали. І, можливо, саме космічна тематика наштовхнула їх на оригінальну презентацію книжки та власне проекту.

Так хочеться наблизитись до зірок
Так хочеться наблизитись до зірок

Мабуть, нині мало хто, навіть із киян, знає, що в самому центрі столиці є дивовижне місце, з якого київські вчені відчиняють вікно у Всесвіт. Київська астрономічна обсерваторія відома у світі завдяки працям Сергія Всехсвятського, який передбачив існування кілець у Сатурна, а також в інших великих планет. До комети, відкритої професором київської обсерваторії Климом Чурюмовим, Європейське космічне агентство направило торік дослідницький апарат. Тут, за рішенням Міжнародного астрономічного союзу, складають каталоги яскравих зірок, вивчають астероїди, досліджують сонячну активність та структуру Всесвіту.

Книжка «Київське вікно у Всесвіт», написана науковцями-подвижниками Лілією Казанцевою та Віталієм Кислюком, розповідає про астрономічні уявлення наших пращурів, зародження телескопічної астрономії і виникнення перших астрономічних обсерваторій у Європі та на території України, про відкриття й дослідження, а також про незвичайні сторінки життя вчених, які вірно служили музі астрономії.

У виданні дібрано цікаві маловідомі факти не лише зі сфери астрономічної науки, а й, зокрема, такі, що свідчать про високий культурно-освітній рівень українців. Цитата: «У середньовічній та тогочасній Європі не було жодного поважного університету, де б не навчалися українські студенти, а їхні любов та схильність до наук швидко принесли нашим землякам визнання вченого світу. Першими з відомих сьогодні українських докторів богослов’я та філософії стали у Сорбонні 1463 р. Бенедикт Сервіус та Іван Тинкевич з Києва. А перший український доктор медицини Юрій Дрогобич (Котермак) читав у найстарішому в Європі Болонському університеті лекції з астрономії у 1478 —1482 рр. та у 1481 р. був обраний його ректором».

Про те, як народилася ідея науково-популярної серії «Невідома Україна», та про задуми на майбутнє розповідає генеральний директор інформаційно-аналітичної агенції «Наш час» Тетяна Харламова:

— Після проголошення незалежності України більшість наших громадян, які народилися за часів колишнього СРСР, опинилися в ролі прибульців, котрі про історію, культуру та видатних людей своєї країни мають дуже приблизне уявлення. Цілі сторінки, а то й розділи надзвичайно яскравої і самобутньої культури були викреслені з історії України колишніми імперськими режимами. На жаль, «білі плями» в суспільній свідомості залишаються й досі, у нас немає широкомасштабних і доступних інформаційних проектів. Це дуже прикро, адже ми живемо в унікальній країні, якій є чим пишатися. Не треба навіть придумувати якихось романтичних міфів про нашу прадавню історію, бо ми справді живемо на багатій культурою і цивілізацією землі. Це й наштовхнуло нас на думку зробити серію «Невідома Україна». І мушу сказати, що вже за рік роботи над нею відкрилися такі сторінки історії, науки і культури, що ми були просто вражені.

Інший чинник, який спонукав нас започаткувати цей проект, — ганебна руйнація надбань науки і культури попередніх поколінь, що спостерігається сьогодні. Лише два факти. Неподалік столиці України, за 50 — 60 кілометрів від Києва, екскаваторами знімають шари родючого ґрунту й вивозять його на намивні береги Дніпра, для газонів котеджних містечок і маєтків новоявлених багатіїв. У цьому ґрунті — унікальні артефакти трипільської культури! Трипільські протоміста — найдавніші поселення світу, недосліджені й нерозкопані, зникають із обличчя нашої землі. Тільки у жовтні нинішнього року археологи за три дні роботи експедиції видобули з ковшів екскаваторів, зупинених зусиллями організацій із охорони пам’яток, 15 шедеврів старовинного мистецтва.

Інша сумна історія сталася два роки тому, коли під забудову сучасними хмарочосами ледь не віддали територію Київської астрономічної обсерваторії. Тільки завдяки небайдужим людям та журналістам пам’ятку науки вдалося зберегти. Але немає впевненості, що завтра не знайдеться ще якийсь зухвалий ділок, який захоче провернути операцію з нерухомістю в центрі столиці, і тоді унікальна пам’ятка науки, історії, культури та екології зникне з карти України.

Нас неодноразово запитували: «А чи не боїтеся, що ваш проект стане провальним?»

Я так не вважаю. Якщо видавати якісну літературу, то її купуватимуть. Наша інформаційно-аналітична агенція, перш ніж узятися за такий проект, ретельно вивчала ринок. До речі, в Росії так звані мильні опери, детективи у рейтингу купівельного попиту посідають уже восьме-дев’яте місця, тоді як на перше вийшла мемуаристика, на друге — документалістика, і при цьому зростає попит на науково-популярну літературу. У нас також, як свідчать опитування, людей дедалі більше цікавить інтелектуальна література.

У серії «Невідома Україна» ми торкнемося гострих питань вітчизняної культури й історії, які цікавлять сучасного читача — людину мислячу, налаштовану на пізнання невідомого. До проекту включено, зокрема, такі видання: «Першоджерела: давні цивілізації України», «Шляхами трипільського світу», «Кіммерійці», «Льодовики, мамонти та первісні люди: Україна 1 млн. — 300 тис. років тому», «Міфоісторичні герої України», «Храми України», «Українське бароко: відоме і невідоме», «Крила: історія української авіації», «Світ української науки: забуті імена», «Штучні світи: українська кібернетика», «Парсуна: політична історія в творах портретистів», «Забута мрія: історія української космонавтики» та ін.

Хочеться сподіватися, що наступні видання цієї науково-популярної серії виходитимуть значно більшими накладами. Надто ж якщо, як і обіцяють ініціатори проекту, книжки будуть написані яскравими авторами, цікаво й захоплююче. Прикметно, що на презентації можна було побачити багато молодих облич. Юнакам і дівчатам, очевидно, небайдуже, в якій країні вони живуть, отож на іх інтереси і запити насамперед і мають орієнтуватися автори та видавці «Невідомої України».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво