НЕ ЗАМИЛЮВАТИ СУСПІЛЬСТВУ ОЧІ З ПРИВОДУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - Наука - dt.ua

НЕ ЗАМИЛЮВАТИ СУСПІЛЬСТВУ ОЧІ З ПРИВОДУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

12 липня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №26, 12 липня-19 липня

30 років під егідою Всесвітньої організації інтелектуальної власності у Женеві проходить Міжнародна виставка винаходів, нових технологій та продукції...

30 років під егідою Всесвітньої організації інтелектуальної власності у Женеві проходить Міжнародна виставка винаходів, нових технологій та продукції. У травні нинішнього року Україна вперше брала в ній участь. Експонентами були четверо українських винахідників — переможців Всеукраїнських конкурсів 2000 та 2001 років на кращий винахід. Усі четверо отримали високі нагороди (золоту, срібну і дві бронзові медалі). Факт настільки промовистий, що коментарі начебто зайві, але це досягнення поставило перед тими, хто займається проблемами інтелектуальної власності в нашій країни, безліч запитань. Відповісти на них треба негайно.

Нині у світі діють понад 4 млн. патентів на винаходи і більше 20 млн. товарних знаків. В Україні на початок нинішнього року були чинними 15589 деклараційних патентів на винаходи, 8332 патенти на винаходи і 21020 свідоцтв на знаки товарів і послуг. Проте від цих показників істотно відстає кількість зареєстрованих ліцензійних договорів та договорів про передачу прав власності щодо зазначених об’єктів інтелектуальної власності, яка за майже десятирічний період функціонування патентної системи склала лише 2534 і свідчить про дуже повільний розвиток українського ринку інтелектуальної власності.

Без перебільшення — українська експозиція в Женеві за науковою місткістю переважала більшість виставлених там експонатів: лікарський препарат «Ербісол» (патент України №26274); апарат «Екзоскелетон» (патенти України №№26806, 26810), що може використовуватися і як своєрідний тренажер, і з лікувальною метою; «Спосіб термообробки монокристалів вольфрамату кадмію» (патент України №16664), завдяки якому розроблено низку приладів для контролю рівня радіоактивного опромінення. Поштовх зроблено — світ побачив потужний винахідницький потенціал України.

Але скільки наших талантів, особливо у регіонах, ще не можуть заявити про себе і пробитися на ринок. Найбільш підприємливі самі шукають шляхи впровадження винаходів.

Наприклад, учасник виставки, автор лікарського препарату «Ербісол» Олександр Ніколаєнко разом з іншими науковцями започаткував невеличке підприємство, де почав випускати свій препарат, щоб прорекламувати його ефективність і донести до споживачів.

А розробка науковця Олександра Ліщука? Це — принципово новий силовий агрегат (пневмодвигун), який може працювати як на пальному (зовнішнє згоряння), так і без пального (на стиснутому повітрі). Агрегат величиною в межах 250 мм х 300 мм х 250 мм. Як запевняє розробник, агрегат, «залежно від тиску, може розвивати потужність від 40 до 300 к.с., і при цьому його коефіцієнт корисної дії утричі вищий, ніж у двигуна внутрішнього згоряння, оскільки за багатьма технічними характеристиками він перевищує останнього».

За кордоном, зрозумівши переваги винаходу, виявили до нього жвавий інтерес. Це ще один урок, винесений з виставки у Женеві. Адже тут зустрілися дві ідентичні за технічними рішеннями моделі: одна запатентована у США іноземною особою, а друга — Олександра Ліщука. Перше, що впадає у вічі при порівнянні: іноземний експонат вирізняється використанням сучасних технологій виготовлення, а український — виготовлений кустарним способом. Відрадно, що діючою моделлю був саме наш виріб.

Це втішно, але ж цього замало!

Прогнозується ситуація, за якої може трапитися так, що, налагодивши врешті-решт виробництво вищезгаданого «силового апарату Ліщука», Україна не зможе його вільно продавати на світовому ринку, наприклад у США, оскільки на це доведеться брати дозвіл (ліцензію) у власника американського патенту. Швидше за все, за немалі кошти, якщо цей дозвіл ще дадуть…

Щоб запобігти таким ситуаціям, в Україні вкрай необхідно запровадити механізм сприяння патентуванню вітчизняних об’єктів інтелектуальної власності в іноземних державах, оскільки зараз через відсутність власних валютних коштів резиденти не займаються патентуванням за кордоном. І тому низький рівень експорту високотехнологічної наукомісткої продукції є одним із результатів цього.

На фото: винахідник
Олександр Ліщук

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво