НЕ ТЕ СЛОВО ДОСВІД ПЕРЕКЛАДУ ЖИВОЮ МОВОЮ З МОВИ МЕРТВОЇ - Наука - dt.ua

НЕ ТЕ СЛОВО ДОСВІД ПЕРЕКЛАДУ ЖИВОЮ МОВОЮ З МОВИ МЕРТВОЇ

28 лютого, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №8, 28 лютого-7 березня

(Продовження) КОНОТАЦІЯ. «Noscere» (носцере) — латиною «знати». «Nota» (нота) — «знак». Щось відоме, відзначене, позначене...

(Продовження)

КОНОТАЦІЯ. «Noscere» (носцере) — латиною «знати». «Nota» (нота) — «знак». Щось відоме, відзначене, позначене. Мітка, клеймо. Нотаріус (notarius) — той, хто позначає, ставить знаки. Підписувач. (Nota bene! — добре відзнач, виділи, зверни увагу). «Нотація» буквально — «зауваження». Зроблене переконливо і зі значенням. Щоб не хотілося оспорювати і добре запам’яталося. Анотація — ясна річ — примітка. Нотатки, що додаються до чогось.

Отже, що ж означає «конотація»? Префікс «con» — такий же індоєвропейський, як і російське слово «узнавать». Його легко можна впізнати, це російський префікс «со»-. «Con-sensus» = російською «согласие». Тобто «конотація» — це якесь «со-значение», додаткове значення, яке спадає на думку, пригадується. Те, що мається на увазі саме собою. Клубок зв’язків, що спливають у пам’яті з будь-якого приводу. Усе, що може мати значення. Тобто спогад, уявлення, зв’язок із чимось.

КОНСЕНСУС. «Sentio» (сенціо) латиною «почуватися», «відчувати», «розуміти». «Сенс» (sensus) — «почуття», «відчуття», «розуміння». «Сенсуаліст» — прибічник почуттєвого сприйняття. «Con-sentio» — «відчувати одне й те ж», поділяти чуже відчуття чи думку. Погоджуватися з іншим. «Con-sensus» (консенсус) — «однакове почуття», «спільне відчуття», «злагода (согласие)».

Одним із перших політиків, який вжив поняття «консенсус», був римський консул Марк Туллій Цицерон. Йому спала на думку велика ідея «злагоди в суспільстві» усіх станів — необхідний стрижень державної політики. Через дві тисячі років це поняття запозичив наш реформатор — останній генсек СРСР. Цікаво, що один з останніх республіканських консулів, Цицерон, допоміг молодому племіннику великого Цезаря — Октавіану, — який подавав великі надії. Після вбивства знаменитого дядечка владу у законного спадкоємця ось-ось могли забрати, і якби не підтримка Цицерона, то місяць серпень (російською — «август») ми б досі називали секстилієм. Однак невдовзі видатний оратор став заважати молодому імператорові: не хотілося йому ділитися владою. Знаменитий консул, нагороджений почесним титулом «батько батьківщини», був спокійнісінько убитий за розпорядженням прийомного сина Юлія Цезаря імператора Октавіана Августа. На знак вдячності за допомогу та співробітництво. Цікаво, чи читали сучасні політики історію Давнього Риму? Занадто вже схоже вони навчилися чинити, використовуючи одне одного.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво