Не міняймо ракету на віз - Наука - dt.ua

Не міняймо ракету на віз

12 грудня, 2008, 12:58 Роздрукувати Випуск №47, 12 грудня-19 грудня

В умовах кризи саме час подумати про те, про що ми не подбали, коли в державі були вільні кошти від продажу сировини, металу, зерна, тобто про структурну перебудову промисловості...

В умовах кризи саме час подумати про те, про що ми не подбали, коли в державі були вільні кошти від продажу сировини, металу, зерна, тобто про структурну перебудову промисловості. Щоб Україна могла виробляти таку продукцію, яка користувалася б попитом і в тяжкі часи. «Найрозумніше, — говорить професор Володимир Остаф’єв, — для модернізації підприємств використовувати насамперед вітчизняні досягнення в галузі нових технологій. Приміром, у надточному приладобудуванні в нас є унікальні розробки».

Ще в повоєнні роки, коли столиця України лежала в руїнах, у Кремлі ухвалили рішення зробити Київ центром радянського приладобудування. І рішення це виконали. На київських пагорбах побудували кілька новітніх першокласних підприємств, оснащених за останнім словом техніки. Підготовлено висококваліфіковані кадри робітників, техніків, інженерів. З’явилася мережа наукових установ, які спеціалізувалися на розробці й удосконаленні найрізноманітніших високоточних приладів. Щоправда, переважну більшість розробок у Радянському Союзі в часи холодної війни виконували на замовлення військових відомств. Тому більшість таких київських підприємств та НДІ мали кодові імена номерних поштових скриньок.

Останніми роками в ЗМІ стільки йшлося про біди нашої науки, про непоправні втрати й глибоку інноваційну кризу, що саме час запитати: а чи є реальні досягнення, з якими можна виходити на світовий ринок? На щастя, є. Результати, отримані у надточному мініатюрному приладобудуванні, не так давно дозволили українським ученим взяти участь у створенні найвидатнішого проекту сучасної науки — колайдера на зустрічних пучках у ЦЕРНі. Потенціал харківських учених, які працювали над створенням прискорювача, викликав захоплення в європейських колег.

Не менше вражають можливості багатьох інших українських учених, інженерів, технологів. Приміром, в оптико-електронному й надточному приладобудуванні досягнення співробітників кафедри виробництва приладів Національного технічного університету України здобули широке визнання у світі. Оптико-лазерний пристрій, створений завідувачем кафедри професором Григорієм Тимчиком для обробки надточних деталей, електромагнітні пристрої к.т.н. Володимира Скицюка дають змогу обробляти деталі на верстатах із ЧПУ з точністю до часток мікрометра. А всього у співробітників кафедри — понад 150 патентів на винаходи в галузі нових технологій. Причому 27 із них зареєстровано в провідних зарубіжних країнах. Торік було запатентовано робототехнічний комплекс для нано- та мікротехнологій, який дозволяє переміщати його на відстані, що вимірюються нанометрами. На кафедрі розроблено принципово нові технології для головних підприємств ракетно-космічного комплексу країни: ВО «Пів­денмаш» (Дніпропетровськ), «Арсенал» і Київський радіозавод (Київ).

«Цього року кафедра, — розповів її засновник, професор Володимир Остаф’єв, — відзначила свій 40-річний ювілей. За ці роки вона налагодила співробітництво з головними технологами світу. Її співробітники вели спільні роботи з університетами: Каліфорнійським (Берклі), Токійським, Вотерлу (Канада), Дортмундським (Німеччина), Сан-Мун (Південна Корея), Сіті (Гонконг) та провідними навчальними закладами низки інших країн.

Досягнення вчених не залишилися непоміченими серед колег. Засновника кафедри проф. В.Остаф’єва було обрано дійсним членом найпрестижнішої у світі організації технологів — СІРП (зі штаб-квартирою в Парижі), яка об’єднує технологів провідних університетів, НДІ й найвідоміших фірм («Боїнг», «Дженерал Електрик», «Міцубісі», «Сіменс» тощо). Міжнародне визнання відкрило чималі перспективи, зокрема воно дає змогу отримувати інформацію про новітні технології, вести підготовку технологів у Національному технічному університеті, спираючись на світовий досвід. Міжнародна популярність приваблює сюди студентів з усього світу. Тут готують технологів найвищої кваліфікації для Польщі, Чехії, В’єтнаму, Росії, КНР, низки інших країн.

Досягнення кафедри в галузі автоматизації приладобудування дозволили відкрити при університеті НДІ перспективних технологій. У цього науково-дослідного інституту є очевидна перевага: він має можливість залучати до роботи найталановитіших студентів і випускників ВНЗ. Тепер вони, не їдучи працювати за кордон, можуть реалізувати себе на батьківщині.

Але міжнародне визнання — не привід для визнання в себе в країні. Ефективне використання всіх цих досягнень, розробка нових технологій упираються в згортання приладобудування в Україні. Дивує, що замість підтримки в підготовці технологів вищої кваліфікації ВАК України ухвалив рішення... про закриття спеціальності «Технологія приладобудування».

Міністерству освіти і науки варто було б переглянути своє ставлення до підготовки фахівців, виходячи не з нинішньої кризи приладобудування, а з фахового розуміння світових тенденцій у створенні нових технологій і перспектив української промисловості на цьому напрямі. Не вічно ж нам бути експортерами низькоякісного металу на міжнародний ринок!

Напрям, який так ефективно розвивається на кафедрі, відкриває зовсім інші обрії перед українською економікою. Пригадай­мо, що саме ця наукомістка й високоефективна галузь колись дозволила Японії стати однією з найрозвиненіших і найбагатших країн світу й розвинути на її основі інші галузі промисловості — насамперед судно- та автобудування.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво