НАУКА В ТІНІ ВИБОРІВ - Наука - dt.ua

НАУКА В ТІНІ ВИБОРІВ

12 квітня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №14, 12 квітня-19 квітня

У Харкові в другій половині березня відбувся обласний форум «Освіта, наука, виробництво — шляхи інтеграції»...

У Харкові в другій половині березня відбувся обласний форум «Освіта, наука, виробництво — шляхи інтеграції». Він був організований облдержадміністрацією, радою ректорів Харківського вузівського центру. У його роботі взяли участь делегації кількох областей України, а також Бєлгородської області Росії, представники вищих навчальних закладів, наукових організацій і підприємств, галузевих управлінь області, спілки промисловців і підприємців, асоціації молодих учених і науковців Харкова. У рамках форуму працювала виставка і перша обласна конференція молодих учених.

Харківська область традиційно відома як науковий і вузівський центр з величезним потенціалом. Як зазначено в каталозі виставки, у 216 наукових установах і 83 вищих навчальних закладах I—IV рівнів акредитації працює майже 32 тисячі наукових працівників, серед яких 97 академіків і членів-кореспондентів Національної і галузевих академій України. 8 із 41 об’єкта, які є національним надбанням України, розміщуються в наукових установах міста. За результатами 2001 року, наукові досягнення харків’ян відзначені державними преміями України в галузі науки і техніки. Такі цифри. Проте...

Медичні аналогії

Свою публікацію дворічної давнини про виставку-ярмарок «Наука Харківщини-2000» я почала з казки про Буратіно. В одному з епізодів доктор Сова і фельдшерка Жаба ставлять діагноз дерев’яному чоловічку.

Сова приклала вухо до грудей Буратіно.

— Пацієнт скоріше мертвий, ніж живий, — прошепотіла вона.

Жаба пом’яла лапою Буратіно і прошамкотіла:

— Пацієнт скоріше живий, ніж мертвий...

Минуло два роки. У моєму рідному місті відкрилася виставка «Наука Харківщини-2002». Виходить, пацієнт усе-таки ще живий. Але, на думку фахівців, стагнація триває. Згортається міжгалузева наукова кооперація. Майже повністю припинене інформаційне обслуговування науки. Винахід, як і раніше, не є товаром.

Принагідно зазначу, що медичні аналогії на теми української науки спадають на думку не лише мені.

— Якщо порівняти інформацію в науці з кровообігом, то наша вітчизняна «кровоносна система» потребує грунтовного прочищення й модернізації, — пише ректор Харківського технічного університету радіоелектроніки Михайло Бондаренко у своїй статті «Освіта — наука — виробництво», опублікованій в науковому інформаційному журналі «Новый коллегиум».

— Якби мені довелося виступити в ролі лікаря, я б «прописала» українській науці спеціальну білково-вітамінну дієту у вигляді фінансування пріоритетних конкурентоспроможних тем, інтенсивні фізичні вправи для омолодження кадрів, а також біг на свіжому повітрі, тобто активне співробітництво з ученими інших країн, — сказала в інтерв’ю співробітниця Інституту соціального здоров’я (США, Гарвард), українка з походження, Лаура Кубзанськи.

— Без періодичних «ін’єкцій» молодих фахівців у наукового колективу неминуче починають виявлятися ознаки розвитку старості, свого роду «склеротичні явища», — вважають заступники голови Північно-Східного наукового центру Павло Бубенко і Костянтин Прядкін.

Картинки з виставки

І все-таки, як показала виставка, вчені працюють навіть у цих умовах. За офіційними даними, на ній було виставлено близько 2000 експонатів від 70 учасників, відбулося дев’ять презентацій навчально-науково-виробничих комплексів міста. Назву лише деяких із майже півтора десятка переможців конкурсів наукових і науково-прикладних робіт, які одержали дипломи I ступеня.

Валентин Петрович Черних (Національна фармацевтична академія України) — автор циклу монографій з хімії біологічно активних сполук, що призначені як для студентів фармацевтичних вузів і факультетів, так і для фахівців. У ній викладені дані про найважливіші природні сполуки, описана будова багатьох лікарських препаратів.

Іван Андрійович Божинський (ТОВ «Харківгаз») відзначений за працю «Регіональна автоматизована система управління об’єктами газопостачання області», що була виконана разом з фахівцями Харківського технічного університету радіоелектроніки. Ця система дає можливість вирішувати всі основні завдання, пов’язані з управлінням газопостачання регіону — від експлуатації й обслуговування газопроводів і газового устаткування — до реконструкції газової мережі, диспетчерського управління, попередження і локалізації аварійних ситуацій.

Володимир Михайлович Іващенко (науково-виробниче підприємство «Sinta») нагороджений за цикл робіт з упровадження УльтраАлмазів. Так називаються композиційні електрохімічні покриття на основі золота й срібла з використанням ультрадисперсних алмазів, призначених для нанесення на годинники, ювелірні й інші вироби, а також на контактні деталі в електро-, радіо- й електронній промисловості. Завдяки підвищеній твердості, стійкості до зношування і корозії покриттів їхня товщина може бути зменшена у 8—10 разів порівняно з традиційними технологіями.

Анатолій Вікторович Смоляков (НДІ проблем фізичного моделювання при Національному аерокосмічному університеті ім. М.Жуковського «ХАІ») відзначений за розробку комплексу «Бекас», який призначений для вирішення широкого кола цивільних завдань, пов’язаних з цілодобовим повітряним спостереженням. Його основу становлять мобільні і прості в експлуатації безпілотні літальні апарати багаторазового використання, що оснащені відеоапаратурою для цілодобового спостереження й управляються з Землі. Відеоінформація з борту разом із телеметричною інформацією про основні параметри польоту і стан бортових систем передається по радіолінії в реальному масштабі часу на станцію управління, де відображається і реєструється засобами станції. Літальний апарат має радіус дії 60 км при роботі в реальному масштабі часу. Комплекс використовується автономно і не потребує спеціальної інфраструктури.

Володимир Іванович Бабушкін (Харківський технічний університет будівництва й архітектури) відзначений за роботу «Мікробіологічна корозія мереж і споруд водовідводу і захист від неї». Для міського господарства це надзвичайно актуальна проблема, оскільки фахівцям доводиться постійно боротися з корозією залізобетонних конструкцій, мереж і споруд систем водовідводу, що транспортують стічні води.

Юрій Євгенович Колупаєв (Харківський державний аграрний університет імені Докучаєва) був представлений у номінації «Роботи молодих учених» монографією «Стрессовые реакции растений». У книзі аналізуються й оцінюються різноманітні зміни на молекулярно-клітинному рівні, що відбуваються в рослинах у результаті стресу. Особлива увага приділяється тимчасовій динаміці розвитку цих процесів і пошуку причинно-наслідкових зв’язків між ними.

Це справді чудові роботи. І робили їх чудові фахівці. Але деякі речі говорять самі за себе. Я оглядала виставку разом з відомим у Харкові ученим, героєм однієї з моїх статей. І ми обоє відзначили ту сумну обставину, що нинішня експозиція виглядала ще біднішою за попередню і була розгорнута в меншому помешканні, ніж два роки тому.

Відвідувачів було менше, ніж минулого разу, коли виставка була розташована в центрі міста. А основне — представлені були здебільшого вузи. Трохи підприємств. А ось НДІ можна було порахувати по пальцях.

Чому? Через вельми просту причину — немає грошей. Варто зауважити, що два роки тому НДІ все-таки були представлені, тоді їхні оргвнески і витрати на експозиційні площі були «розкидані» по вузах. Цього разу так зробити не вдалося, науково-дослідні інститути з науки «випали», хоча виставка і відбувалася за офіційної підтримки виборчого блоку «За єдину Україну!».

Телебачення приділило вченим мінімум часу. Газети якщо і згадали про виставку, то лише мимохідь, у статтях, присвячених приїзду лідера партії «За єдину Україну!». І хоча на виставці з каталогами, буклетами й іншим матеріалом, що роздавали, була дещо напружена ситуація, та дорогою до Національної фармацевтичної академії, де розташовувалася виставка, політичні «комівояжери» вручили мені цілий стос барвистих рекламних буклетів і газет учасників виборчих перегонів.

Стратегія зцілення

Схоже, проте, що інстинкт самозбереження спонукав нашого «пацієнта» звернутися до методів самозцілення і навіть спроб підказати лікарям якісь стратегії лікування.

Зокрема, у рамках форуму відбувся «круглий стіл» «Інтеграція освіти, науки і виробництва: сучасний стан, перспективи розвитку». Він був організований Харківською обласною держадміністрацією, радою ректорів Харківського вузівського центру, Північно-Східним центром НАН і МОН України і Харківського обласного відділення Українського союзу промисловців та підприємців.

Якщо виставку можна було назвати парадною частиною форуму, то на «круглому столі» присутні говорили здебільшого про наболілі проблеми і методи їхнього розв’язання, а також ті «точки зростання», що могли б розвитися в нові гілки дерева харківської науки. За результатами обговорення учасники «круглого столу» внесли пропозиції.

Отже, харків’яни пропонують:

організувати в 2002 році розробку Державної цільової програми «Інтеграція вищої освіти і науки» на 2003—2007 роки, передбачити в державному і регіональних бюджетах відповідні кошти на її фінансування;

розглянути питання про створення спеціалізованого центрального органу управління науково-технічним та інноваційним розвитком держави, підпорядкованого Кабінету міністрів України (такий центр міг би мати форму держкомітету з питань науково-технічного й інноваційного розвитку);

забезпечити цільову фінансову підтримку вузів Харкова, що виступають у ролі лідерів інтеграційних процесів у галузях промисловості, агропромислового комплексу, транспорту, зв’язку, міського господарства, будівництва, соціальної сфери і культури;

впровадити в практику прийому вузами студентів на спеціальності, що відповідають пріоритетним напрямам фундаментальних досліджень, систему прийому «вільних слухачів» в обсязі 10—20% від квоти держзамовлення, за умови перегляду результатів конкурсного зарахування в студенти за підсумками успішності по закінченні першого курсу.

Хто такий Барабашов?

Ці та інші ідеї відродження харківської науки в тій або іншій формі, з більшою або меншою мірою оптимізму нині обговорюються в нашому місті на різних рівнях. На «круглому столі» нинішнього форуму вони просто найчіткіше сформульовані і найточніше адресовані.

Мегаполіс не хоче перетворюватися на провінцію! У тому числі наукову. Харків намагається опиратися. Він шукає можливості змінити ситуацію на краще, і в цьому пошуку, потрібно віддати належне, бере участь і керівництво області. Очевидно, саме той, хто цей «рух опору» зуміє очолити і спрямувати його енергію в потрібне русло, і стане справжнім лідером Харкова.

Як відомо, життя часто ставить перед людьми якісь застережні знаки. Для Харкова таким знаком є той факт, що станція метро імені Барабашова для переважної більшості як харків’ян, так і приїжджих, асоціюється, на жаль, аж ніяк не з видатним ученим, академіком, астрономом, а з розташованим тут торговищем, величезним речовим ринком, кажуть, найбільшим в Україні...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво