Наука «під ключ» - Наука - dt.ua

Наука «під ключ»

18 травня, 2012, 13:32 Роздрукувати Випуск №18, 18 травня-25 травня

Міжнародна експертна група дала неупереджену оцінку роботам українських дослідників, виконаним у рамках першої в країні ключової лабораторії.

© Анна Разумцева, photoshare.ru

Цього тижня в Інституті фізіології імені  О.Богомольця НАНУ відбулася знакова подія — міжнародна експертна група дала неупереджену оцінку роботам українських дослідників, виконаним у рамках першої в країні ключової лабораторії. 

Минув рік відтоді, як за підтримки Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України та Державного фонду фундаментальних досліджень стартував пілотний проект під назвою Науково-навчальний центр «Державна ключова лабораторія молекулярної та клітинної біології» (далі — ДКЛ). Унікальність цього проекту полягає в тому, що відбір дослідницьких пропозицій для ДКЛ уперше здійснювала Міжнародна експертна рада — МЕР (нині вона називається Міжнародна консультативна рада — МКР) на чолі з лауреатом Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини Ервіном Неєром. 

Як, напевно, відомо читачам нашого тижневика, ідея відкриття таких лабораторій в Україні нелегко пробивала собі шлях і була ініційована громадською організацією «Український науковий клуб», який об’єднує учених із прогресивним мисленням. Державні ключові лабораторії — це принципово нова для наших реалій модель організації наукових досліджень. Тому цілком зрозумілий суспільний інтерес до цього проекту. Які ж результати діяльності ключової лабораторії за період, що минув з моменту її відкриття? Про це ми вирішили довідатися з перших вуст, звернувшись до учасників пілотного проекту та авторитетних експертів.

Олег КРИШТАЛЬ,
директор Інституту фізіології імені О.Богомольця,
академік НАНУ: 

— Рік тому керівництво Держінформнауки на нашу пропозицію, підтриману президентом НАНУ Патоном, ухвалило новаторське рішення про створення державної ключової лабораторії. Аналоги подібних лабораторій є в багатьох країнах в Америці та Європі. Мережа ключових лабораторій працює в Китаї.

Суть ідеї — створити умови для провідних учених країни в такій важливій галузі науки, як біологія. Сьогодні впевнено можна сказати, що біологія — мати, а швидше навіть дочка, всіх наук, бо всі інші науки (фізика, хімія, математика, кібернетика) об’єдналися нині під егідою біології. У молекулярній біології очікуються величезні звершення. Наше розуміння того, як улаштоване все живе, найближчими десятиліттями пошириться на всю біосферу, і знання стане системним. 

Ми близькі до періоду, коли почнуть утілюватися глобальні теорії, які належать Вернадському, — теорія біосфери, знання про те, що все живе взаємодіє між собою та з усією планетою. Людство повинне взяти на себе організуючу функцію в усьому цьому об’єднанні. Майбутнє вимагає від нас ширшого погляду на речі. 

Люди думають, що молекулярна біологія — це генна інженерія, створення нових організмів тощо. А тим часом питання не в цьому — йдеться про всю екосистему, про те, як людству оптимально взаємодіяти з усією екосистемою. Життя на Землі прагнутиме до того, щоб бути керованим. Людство з його мільярдами людей, які створюють культуру, не може не бути утворюючим фактором для всієї планети. Цей фактор повинен утворити гармонію з усією планетою та всією біосферою. Наука повинна бути готова до цієї невідкладної стратегічної ролі.

В Україні є невелике, порівняно з іншими країнами, наукове співтовариство вчених-
біологів різних напрямів. Вони беруть активну участь у світовій науці. Наші вчені публікуються в міжнародних журналах, мають високі рейтинги, високі рівні цитування. Це дає змогу співпрацювати зі своїми колегами у світі на рівних. Отаку можливість у допустимих у наших умовах межах надають українським ученим ключові лабораторії.

Створено прецедент — ідеться про додаткове до бюджетного фінансування. В Україні досі гроші на науку виділялися та розподілялися бюрократичним способом. А в провідних країнах наука фінансується за змагальним принципом. Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації (ДАНІІ) України ухвалило рішення, згідно з яким гроші на науку в ключовій лабораторії виділятимуться на підставі висновків Міжнародної наглядової ради. До неї входять провідні вчені світу в галузі молекулярної біології та молекулярної фізіології. 

Наглядова рада розглянула результати конкурсу. І в ньому перемогли три інститути Національної академії наук України: Інститут фізіології ім. О.Богомольця, Інститут молекулярної біології та генетики, Інститут клітинної біології (Львів). На три проекти, які базуються на цих трьох інститутах, було виділено кошти. 

Що ж до нашого інституту, то за минулий рік удалося отримати багато нових даних у таких напрямах досліджень, як нейродегенеративні захворювання, хвороби Альцгеймера, Паркінсона. Значний обсяг займають дослідження у сфері боротьби з болем. Для цього необхідно знати механізми болю, які ми досліджуємо. 

Результат цих досліджень — наукові публікації у провідних міжнародних журналах. Кількість таких публікацій, виконаних у рамках ключової лабораторії, обчислюється десятками. Якщо подивитися на ефективність використання тих невеликих коштів, які були виділені на проект, з позиції світової науки, то віддача дуже висока.

Важливо зазначити, що ключова лабораторія — не просто науковий, а науково-навчальний центр, тому у проекті задіяна переважно молодь, аспіранти і навіть студенти, які, ще не маючи диплома, уже отримали можливість відчути смак справжніх наукових досліджень. 

Ганна ЄЛЬСЬКА, директор Інституту молекулярної біології та генетики,
академік НАНУ:

— Ключові лабораторії, як ви розумієте, виникли не на порожньому місці. Вони з’явилися на основі того матеріалу й тих досліджень, які вже були в інституті. І коли подавали цей проект, ми спиралися на результати, які дають нам підстави претендувати на новий грант і рухатися далі. 

Ми отримали грант Фонду фундаментальних досліджень, він дав можливість якоюсь мірою підтримати наших молодих учених і придбати недороге обладнання. Грант — чотири мільйони гривень. Однак якщо врахувати, що новий секвенатор ДНК, який нам дуже потрібен, коштує 12 мільйонів гривень, то цього, звісно, мало. 

За цей рік ми просунулися у вивченні молекулярних механізмів деяких серйозних захворювань, у вивченні тих білків і тих комплексів, які беруть участь у канцерогенезі, нейродегенеративних захворюваннях. Наприклад, у сфері канцерогенезу знайдено певні гени, які можуть бути показниками початку розвитку процесу чи показниками того, до якої стадії дійшов розвиток канцерогенного процесу в організмі. Причому не можна сказати, що канцерогенез викликає якийсь один ген, хоча раніше була така точка зору. Уже зрозуміло, що в цьому задіяна ціла мережа генних змін і мутацій. Нині вже є підходи, які дають змогу знайти ту мішень, на яку потрібно спрямувати потім терапію.

З погляду фундаментальної науки отримано важливі результати щодо кращого розуміння роботи «машини», яка реалізує генетичну інформацію. В організмі інформація записана в гені. Вона передається на рівень матричних РНК, а потім на рівень білка. У всіх цих процесах можуть накопичуватися помилки. І є навіть така теорія, що наше старіння пояснюється нагромадженням безлічі помилок під час життя. Вони можуть спричинити деякі захворювання. Тому визначити, як у точності працює весь механізм, дуже важливо. 

Наші вчені довели, що механізм працює на рівні білка. Зрозуміли, яким чином відбувається усунення помилок. На рівні ДНК вони вивчають процес мутацій, які відбуваються під впливом різних екологічних факторів. Виявити, як вони відбуваються, хто в цьому бере участь, що до цього призводить — це вже дасть в остаточному підсумку фундаментальне розуміння проблеми.

Проблема онкогенезу — одна з найнагальніших проблем медицини. Упродовж останніх 50 років виникають одні гіпотези, інші, вони змінюються, але дійти до повного розуміння того, що відбувається в організмі, як розвивається цей процес, ще не вдається. Тому зусилля вчених нині спрямовані на те, щоб знайти причину; з’ясувати, що є поштовхом; чи є генетична схильність; які мутації можуть призводити до цього; які гени відповідають за несприятливі процеси. У різних людей ці процеси можуть розвиватися по-різному: в одних випадках хіміотерапія приносить якусь користь, а в інших — ні. Чому? 

Нині шукаємо підходи, завдяки яким можна було б «закрити» роботу мутованого онкогена не з допомогою хімічних речовин, а натуральніше — з допомогою зовсім маленьких РНК. 

Звичайно, є великий прогрес у розумінні того, що відбувається. Але ще немає цілісної картини, як задіяні геном, протеом, як задіяна імунна система, як усе це взаємодіє. Цілісної картини ще немає. Поки що збираємо окремі фрагменти, хоча й дуже важливі, — потрібно скласти цілісну картину і на підставі цього розуміння створити лікарські засоби.

Андрій СИБІРНИЙ, директор Інституту клітинної біології, академік НАНУ: 

— Цілий комплекс проблем пов’язаний з тим, щоб визначити, як клітина ідентифікує білки й органели, як розпізнає серед них зіпсовані і як знищує їх. Тож як клітини синтезують білки, відомо дуже добре. Але як клітина утилізує те, що їй не потрібно, відомо дуже погано. А саме в цьому лежить розгадка причини хвороб Альцгеймера, Паркінсона. Вчені з різних боків вивчають цю проблему. Ми, зі свого боку, на дріжджах як на модельній системі вивчаємо гени, що беруть участь у розпізнаванні та деградації білків і органел.

Валерій КУХАР, директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії, академік НАНУ, член МКР:

— Для нашої науки дуже важливо підтримати точки кристалізації там, де наші вчені займають хороші позиції у світовій науці. Необхідно, щоб ці точки викликали кристалізацію в більших масах. Рівень ідей у ключових лабораторіях для українських умов досить високий. Про високий рівень нашої науки свідчить і те, що чимало наших співробітників, які працюють за кордоном, успішно себе проявляють. Їхні публікації доволі часто цитують у світових наукових виданнях.

Експеримент, який нині проводиться у трьох інститутах, ми хочемо поширити на інші галузі науки, що можуть стати центрами прогресу. Маємо чималі успіхи в матеріалознавстві. Особливо в царинах, пов’язаних з наноматеріалами. Є непогані роботи й у галузі хімії, їх досить добре цитують у світі. Тут перспективні роботи також пов’язані з «нано». Це роботи Інституту хімії поверхні, Інституту неорганічної хімії, почасти Інституту фізичної хімії та Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії, який я представляю. Гадаю, що й у галузі фізики в нас непогані результати, особливо в теоретичній фізиці, у радіоастрономії.

— Вам не здається, що ви робите підкоп під традиційну академію?

— Я не революціонер, а швидше еволюціоніст. Гадаю, що й академія повинна еволюціонувати, бо революції призводять тільки до руйнування. А потім на порожньому місці буде важче творити. Як на мене, цілком можна поєднати конкурсне фінансування та конкурсні проекти з базовою наукою. 

Чому я кажу про базову науку? Адже корпуси та іншу інфраструктуру потрібно підтримувати, щоб можна було здійснювати наукову роботу. А тому ми повинні зберегти гідний рівень фінансування, щоб зберегти інфраструктуру, і дедалі більше й більше використовувати конкурсне фінансування за окремими проектами. Тоді зможемо відбирати нові ідеї, нових людей, створювати їм умови на наявній базі. Якщо ж ми зруйнуємо всю систему базового фінансування, то позбавимо вчених можливості проводити дослідження. 

Звичайно, хотілося б бачити набагато більше уваги до науки від держави та бізнесу. НАНУ отримує з бюджету 2,4 млрд. грн. Додайте до них іще мільярд, але тільки на конкурсній основі. І ефект буде вражаючим. Тож у вишівській науці, коли говоримо про дослідницькі університети, маємо йти цим шляхом. У нас є приміщення, лабораторії. Але фінансування вишівської науки мізерне. Його можна поліпшити, виділивши додаткові гроші плюс звільнивши ряд учених від рутинної викладацької роботи. Це той еволюційний шлях, який піде на користь нашій науці.

Про головні висновки та рекомендації Міжнародної консультативної ради (МКР) розповідає член МКР, виконавчий директор ГО «Український науковий клуб», кандидат біологічних наук Наталія ШУЛЬГА:

— Насамперед зазначу, що члени МКР були приємно вражені результатами роботи першої в Україні ключової лабораторії і одностайні в тому, що створення таких лабораторій може змінити традиційний спосіб фінансування та проведення фундаментальних досліджень в Україні. 

Другий важливий момент, на якому наголосила МКР: залучення іноземної експертизи для відбору та оцінки досліджень не є для України чимось винятковим, на сьогодні це глобальний тренд, міжнародна тенденція. Відомо багато прикладів такого підходу — від Британії до Арабських Еміратів. Це дуже важливо для подолання консерватизму в науці. І те, що в Україні зробили таку спробу, відзначено як позитивне зрушення в руслі загальної тенденції.

Третє, на що особливо звернули увагу експерти, стосується, по суті, стратегічного вибору: необхідно визначитися, чи концентрувати фінансування на перспективних напрямах досліджень, на проектах, які можуть привести найближчими роками до конкурентоспроможності в певних наукових галузях, внаслідок чого Україна виглядатиме не гірше, ніж Британія, Франція, Німеччина, — чи нічого не змінювати в організації нашої науки, що неминуче призведе до її подальшого занепаду. А що означає для науковця конкурентоспроможність? Це отримання міжнародного фінансування. 

З цього випливає наступний, четвертий висновок — необхідно забезпечити базове фінансове забезпечення перспективних наукових напрямів, але при цьому стимулювати пошук міжнародного фінансування через встановлення нових закордонних контактів для співпраці. 

— Чи всі роботи в рамках цього проекту здобули високу оцінку міжнародних експертів?

— Найвищу оцінку здобули роботи груп під керівництвом М.Тукала, В.Філоненка (Інститут молекулярної біології і генетики) та П.Бєлана (Інститут фізіології), які були визнані зразковими. Решта отримали чимало зауважень і рекомендацій авторитетних міжнародних експертів, які, безумовно, буде враховано у подальшій роботі. МКР спеціально відзначила високий рівень молодих дослідників.

Незважаючи на надзвичайно щільний графік роботи Міжнародної консультативної ради, її голова — лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (1991 р.), професор Інституту біофізичної хімії ім. Макса Планка Ервін НЕЄР знайшов можливість відповісти на запитання DT.UA.

— Які ваші враження від результатів діяльності першої в Україні ключової лабораторії? Наскільки роботи, котрі виконувалися в рамках цього пілотного проекту, відповідають сучасному рівню наукових досліджень?

Я задоволений відібраними проектами — це розмаїття важливих проблем у біомедичних дослідженнях, з використанням останніх сучасних методів.

Спектр тем, із яких доповідали учасники проекту, досить широкий. Я є експертом лише в частині проектів, пов’язаних переважно з процесами в нейронах, іонних каналах, передачі сигналів. Те, що я почув у перелічених галузях, — це вражаючі результати, найкращі дослідження світового рівня. Інші дослідження, що стосуються більше молекулярної біології та внутріклітинної передачі сигналів, здалися мені також не менш вражаючими. Я обговорю їх зі своїми колегами з Міжнародної консультативної ради. Загалом же, думаю, що цей підхід для об’єднання різних груп, які працюють над різними регуляторними механізмами, є хорошою ідеєю й головним прогресом у дослідженнях в Україні.

— Наскільки нам відомо, у вас була розмова з прем’єр-міністром М.Азаровим. Безперечно, нашим читачам, не байдужим до проблем науки, буде цікаво дізнатися, про що йшлося під час цієї зустрічі.

— Згода прем’єр-міністра на зустріч  і розмову зі мною означає, що він звертає увагу на стан справ у науці. Глава українського уряду високо оцінив нові ініціативи у сфері науки. Я розповів йому про мої попередні відвідини України в рамках традиційної програми обміну між Україною та Німеччиною. Він відзначив співпрацю між лікарнею у Феофанії та медичною клінікою університету Фрайбурга через регулярні обміни і стажування. 

У розмові я зазначив, що необхідно фокусувати увагу на тих дослідницьких напрямах у галузі біомедицини в Україні, які мають міжнародно визнану експертизу. Я також звернув увагу на радість українських колег із приводу розвитку програми Державної ключової лабораторії, яку, проте, затьмарює вкрай прикрий факт, що річне фінансування надійшло дуже пізно, і залишалося лише кілька місяців для того, аби ним скористатися. Це суперечить принципам роботи науки. Адже дослідження потрібно проводити регулярно впродовж року. Гроші, які надає держава, дуже необхідні, проте вони значною мірою знецінюватимуться, якщо надходитимуть запізно. Приємно було дізнатися, що прем’єр-міністр зрозумів специфіку біологічних досліджень і пообіцяв виправити ситуацію з фінансуванням програми Державної ключової лабораторії.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №6, 16 лютого-22 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво