НАУКА-2001: ЗНОВУ В БЮДЖЕТНИХ АУТСАЙДЕРАХ - Наука - dt.ua

НАУКА-2001: ЗНОВУ В БЮДЖЕТНИХ АУТСАЙДЕРАХ

24 листопада, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №46, 24 листопада-1 грудня

Як і попередніми роками, 2001-го наука фінансуватиметься за сумновідомим залишковим принципом. На фундаментальні дослідження та сприяння науково-технічному прогресу передбачено лише близько 0,34% ВВП...

Як і попередніми роками, 2001-го наука фінансуватиметься за сумновідомим залишковим принципом. На фундаментальні дослідження та сприяння науково-технічному прогресу передбачено лише близько 0,34% ВВП. Хоча, відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», ця сума повинна бути не меншою 1,7% ВВП (для порівняння: відносний показник бюджетних витрат за тією ж статтею в Росії майже вдвічі, а в розвинених країнах — у 10—15 разів вищий). Темпи зменшення асигнувань на одну з основ економічного зростання держави в Україні останніми роками в 1,5—2,8 раза перевищували темпи скорочення самого ВВП і фактичних обсягів держбюджету. Про все це йшлося на засіданні прес-клубу ринкових реформ.

Навіть заплановані на 2001-й 0,34% ВВП не є, так би мовити, суто науковими. Сюди приплюсували також витрати, що безпосередньо науки не стосуються. Приміром, ту ж таки Національну космічну програму («Так, генерування та розробка нових ідей у цій сфері — справа вчених, але аж ніяк не виготовлення необхід-ного устаткування і т.п.», — підкреслив голова Української федерації вчених, народний депутат України, академік НАНУ Володимир Семиноженко, який взяв участь у прес- конференції). Отже, «чистій» науці доведеться задовольнятися меншим ніж 0,3% ВВП. Тобто рецепт приготування бюджетного «пирога» не змінився: виокремили всі соціальні виплати, а крихти, що залишилися, «кинули» на науку, створення високих технологій тощо.

Почасти компенсує «батьківську турботу» держави про розвиток науки закон «Про технопарки». Однак і тут не все так гладко, як хотілося б. Для того, щоб ці технопарки запрацювали, зрозуміло, потрібний початковий капітал. А розраховувати на нього (і, отже, на те, що закон почне втілюватися в життя) можна лише тоді, коли в державі буде чітка диференціація за типами банків, зокрема коли визначать фінансові установи, що працюють на інновації.

— Спеціальний режим інвестиційної діяльності вдало розвивається лише в окремих ре-гіонах України, — переконаний народний депутат України Петро Порошенко, який також був присутній на зустрічі з журналістами. — Менше половини наших вільних економічних зон працюють по-справжньому ефективно. І дуже багато питань пов’язано з тим, чи обгрунтоване взагалі надання їм пільг. Потрібно дуже уважно й критично оцінювати всі без винятку проекти. Оскільки помилкове рішення про надання спеціального статусу і податкових пільг згодом може призвести до дуже плачевних результатів. Насамперед повинні стимулюватися імпортозамінні технології (у тому числі наукомісткі), спроможні забезпечити поліпшення платіжного балансу, створення нових робочих місць. Лише тоді, після закінчення терміну податкових пільг, можемо розраховувати на збільшення надходжень до держбюджету. Все це дуже складні проблеми, над вирішенням яких слід серйозно попрацювати. Тому я підтримую рішення ВР не розглядати поки що пропозицій про створення нових вільних економіч-них зон та ініціативу уряду про «згортання» існуючих, які протягом двох-трьох років не реалізували раніше заявлених проектів.

Учасники прес-конференції приділили належну увагу і питанням, що стосуються сфери освіти. Наступного року наші багатостраждальні «сіячі доброго, вічного...» нарешті зможуть розраховувати на підвищення окладів. Вони зростуть на 40—50%. (Втім, якщо врахувати, що середньомісячний заробіток українського вчителя становить 137 грн., дякувати урядові за «бать-ківську» турботу язик не повертається). Найближчим часом Кабмін зобов’язаний подати на розгляд ВР чіткий графік: коли він візьме на себе зобов’язання забезпечити виконання всіх законодавчих вимог щодо фінансового забезпечення працівників освіти (йдеться не лише про зарплати, а й доплати за кількість пропрацьованих років, класне керівництво і т.п.).

Що ж до молоді, то її, на думку Володимира Семиноженка, найбільше нині турбує питання справедливої доступності вищої освіти. Фінансування навчання у вузі не повинно бути «головним болем» батьків студента. Молодь готова сама розв’язувати це питання з допомогою поступового повернення боргу державі після отримання вищої освіти. Тому заплановані в бюджеті-2001 5 млн. грн. на кредитування студентів — справжній нонсенс, злочинно мізерна сума. Окрім того, кредитування повинно відбуватися виходячи не з формального рівня статку сім’ї, а з рівня знань студента та його бажання гризти граніт науки. На думку В.Семиноженка, замість п’яти мільйонів на кредитування навчання у вузах варто закласти в бюджеті суму як мінімум 70—80 млн. грн. І держава згодом зобов’язана розробити нормативні та законодавчі акти, які забезпечуватимуть безвідсоткове повернення студентських позик.

— Ми внесли пропозицію: поруч із прямим бюджетним кредитуванням, передбачити 2001 р. кошти для погашення банківської ставки по кредитах на вищу освіту, — сказав Володимир Петрович. — Навіщо це потрібно? Річ у тім, що, виділивши, скажімо, 70 мільйонів на погашення відсоткової ставки по молодіжному житловому будівництву й отриманню вищої освіти, зможемо залучити з цією метою вдесятеро більше коштів банківських установ. А в них гроші є: у банківській сфері сьогодні є близько 4,5 млрд. гривень, якими не користуються. І оскільки студенти не в змозі надати належних гарантій, що кредит буде повернутий, це повинна зробити держава. Виділивши з бюджету 50—70 млн., зможемо залучити до кредитування вищої освіти та молодіжного житлового будівництва десь 500—700 млн. «банківських» грошей. А така сума здатна розв’язати освітні проблеми значної частини населення.

— Держава повинна чітко визначитися з пріоритетами, — підсумував Петро Порошенко. — Поки що український уряд до них не зараховує фінансування фундаментальної науки та інноваційних змін. І коли ми кажемо, що приймаємо зараз найсоціальніший бюджет за всі роки незалежності, поруч із позитивом — збільшенням пенсій, зарплат учителям, ученим, працівникам охорони здоров’я та культури — маємо й негатив: зменшуємо капітальні вкладення в науку, обмежуємо фінансування її, а також інноваційних технологій. Однак я вірю: це тимчасові явища. І якщо збережемо політичну стабільність, продовжимо конструктивний діалог між законодавчою та виконавчою гілками влади, примножимо ті позитивні тенденції, які маємо сьогодні (збільшення обсягів вітчизняного виробництва і кількості робочих місць, зростання надходжень до держбюджету), то бюджет-2002 буде побудований на новій податковій базі. Вона дасть можливість збільшити його дохідну частину й зарахувати до розряду пріоритетів саме фінансування науки та інноваційних технологій.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво