На рік до пінгвінів - Наука - dt.ua

На рік до пінгвінів

5 квітня, 16:53 Роздрукувати Випуск №13, 6 квітня-12 квітня

Україна дедалі інтенсивніше досліджує Антарктиду.

© НАНЦ

Вивчення Антарктиди — не забаганка української влади, а важливі у глобальному вимірі дослідження, що дають реальний доступ до невичерпного джерела прісної води, морських біоресурсів та корисних копалин. 

Це посилює престиж України на міжнародній арені й відкриває перспективу брати участь у розподілі антарктичних багатств.

Станція "Академік Вернадський" уперше оновлюється відтоді, як Україна отримала її 23 роки тому. В її модернізацію вже вкладено майже 35 млн грн. А це означає, що вона стає більш привабливою і комфортною для спільних досліджень із науковцями різних країн світу. 

Нова, вже 24-та, Українська антарктична експедиція (УАЕ) вирізняється професійним складом, який було сформовано на відкритому конкурсі без гендерних обмежень. У результаті після тривалої перерви до неї ввійшли дві жінки. Дванадцяти сміливцям доведеться провести серед льодовиків і пінгвінів цілий рік, щоб продовжувати неперервні дослідження атмосфери, океану й надр, а ще — ремонтувати станцію і встановлювати нове обладнання.

антарктида экспедиция
Герман Богапов

Завдяки відбору на відкритому конкурсі до експедиції потрапило четверо новачків, а середній вік учасників значно помолодшав: найстаршому члену УАЕ 47 років, наймолодшому — 27. Усіх їх відбирали відповідно до завдань, які потрібно буде вирішувати на станції "Академік Вернадський". Ідеться про дослідження за напрямами "Метеорологія", "Геофізика" і "Біологія". 

Якщо розтануть льодовики… 

Неперервні дослідження та вивчення погодних процесів ведуться з 1947 року, відколи їх започаткували ще британські дослідники, адже, як відомо, Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію "Фарадей" 1996 року, яку згодом перейменували на "Академік Вернадський". У нинішній експедиції вітчизняні науковці продовжать дослідження змін клімату, їхній вплив на льодовики і накопичення снігу в регіоні. Крім того, вони вивчатимуть стан та динаміку "озонової дірки", зміни рівня моря, його солоності та температури. Ці завдання вирішуватимуть Олександр Зулас (Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів), який вирушає в експедицію вже уп'яте, Сергій Разумний (Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського), технік-метеоролог метеостанції Чорнобиль, який їде вдруге, і Тарас Білий (Інститут геофізики ім. Субботіна НАН України), який полярні простори побачить уперше.

"Ми знімаємо різні показники, які потім стікаються до єдиного центру, беремо проби води та опадів. Як озонометрист я займаюся проблемами глобального потепління, спостерігаю за озоновим шаром. Як океанолог маю свій проект — вивчаю товщу води, течії: льодовики тануть, і ми намагаємося навчитися передбачати, якими будуть нові течії, що з'являються у зв'язку із цим, і як танення льодовиків вплине на інші течії. Усе це дуже важлива інформація і для метеорологічних досліджень, і для судноплавства", — розповідає Олександр Зулас.

Прогноз космічної погоди від полярників 

Геофізики вивчатимуть так звану космічну погоду: сонячну активність, магнітні бурі, велетенські грози у верхній тропосфері, а також стан навколоземної плазми. Крім того, вони відбиратимуть зразки гірських порід для подальших досліджень, вивчатимуть стан льодовиків. Цим займатимуться Євген Бріллінг з Інституту геофізики ім. Субботіна НАН України (режимна геофізична станція "Нижнє Селище", що в Нижньому Селищі Хустського району, Закарпаття), який вирушає в Антарктиду вдруге, і Богдан Гаврилюк з Радіоастрономічного інституту НАН України (Харків), для якого на станції це вже буде восьмий (!) рік.

антарктида вернадский_3
НАНЦ

"Моє завдання як геофізика — працювати з апаратурою, продовжувати вимірювання, що ведуться постійно. Потрібно дуже коректно й правильно отримувати дані, які потім оброблятимуть у нашому інституті; вчасно проводити ремонтні роботи антен та всієї інфраструктури, і робити це через суворі погодні умови доводиться часто, — розповідає Б.Гаврилюк. — Під час нинішньої експедиції я займатимусь модернізацією інфраструктури наших наукових комплексів. Раніше я вже починав це робити, а тепер маю завершити роботу. Надалі розвиватимем і інші напрями, тож завдання, яких у мене і так багато, із часом тільки додаватимуться".

"У фізиці космосу є багато міжнародних проектів, зокрема з досліджень іоносфери, озонового шару. За результатами досліджень усіх антарктичних станцій формується карта "озонової дірки" над планетою. За цією картою робимо висновки, збільшується чи зменшується озоновий шар і які це матиме наслідки. Аналогічно досліджуємо магнітне поле, що має велике значення для дослідження магнітосфери, для супутників, зв'язку та електроніки, — розповідає керівник 24-ї УАЕ Ігор Дикий. — Тобто, українські вчені долучаються до глобальних досліджень, що проводяться на всіх антарктичних станціях. А за їхніми результатами буде зроблено висновки, що мають значення для всього людства".

Які вони — антарктичні флора і фауна? 

І, нарешті, — біологічні дослідження, адже цьому сприяє й саме місце розташування станції. Це досить сприятлива зона на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Тут не такі жорсткі умови, як біля самого Південного полюса, де лише вічні льоди. 

Якщо подивитися на карту Антарктиди, то з першого погляду здається, що це морський курорт. Насправді так воно і є, але всього два місяці на рік, коли розмерзається море і можна дістатися на станцію на кораблі. До речі, саме сюди заходять туристичні лайнери. Усі інші місяці тут фактично зима, але температура не опускається нижче мінус 30.

антарктида вернадский_7
НАНЦ

"Станція "Академік Вернадський" не має наднизьких температур. Її не можна асоціювати з Південним полюсом. Якщо раніше мінімальна температура була й мінус 40, то тепер унаслідок глобального потепління — мінімум мінус 30. Але це не применшує екстриму, бо наша станція як корабель, який цілий рік в океані, — каже керівник експедиції. — Власне, вона екстремальна вітрами, штормами, вологістю, сильними снігопадами. І тому там не потрібні мегатеплі речі. Спорядження має бути таким, як на кораблях в умовах відкритої води. Роботу ж ми виконуємо в основному в океані і дістаємося континенту на човнах. Тож увесь одяг має бути водостійким і захищеним від сильного вітру, адже там його пориви — понад 20 метрів за секунду (до речі, вперше весь комплект члена експедиції виготовили вітчизняні виробники. — Г.Б.). Додатково беремо маски із захистом від ультрафіолету, бо через зменшення озонового шару маємо потужне ультрафіолетове випромінювання, яке вражає сітківку і може призводити до захворювань очей". 

Українські біологи вивчатимуть склад антарктичних ґрунтів і досліджуватимуть антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби), флору (зокрема єдині квіти Антарктиди — колобантус і десшампсію, антарктичні мохи та лишайники).  Звичайно ж, досліджуватимуть і популяції пінгвінів дженту й аделі, щоб аналізувати стан запасів криля у Південному океані. Це дуже важливий напрям, адже маємо знати, наскільки ще вистачить цих ракоподібних, яких людство широко використовує як їжу й для інших потреб. Вивчатимуть також гніздування домініканських мартинів і поморників, проводитимуть фотоідентифікацію китів та косаток.

антарктида вернадский_4
НАНЦ

До речі, про важливість цього напряму говорить той факт, що керівником 24-ї УАЕ обрано Ігоря Дикого — доцента кафедри зоології Львівського національного університету ім. Івана Франка, який має великий досвід зимування в Антарктиді, — він вирушив утретє. А ще один біолог, Оксана Савенко, працює саме в Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ) і вже перебуває на станції у складі сезонного загону, тобто пробуде в Антарктиді набагато довше, ніж рік.

"Ми зосередимося на ресурсній ролі, тобто дослідженні запасів криля, для чого вивчатимем колонії пінгвінів, тюленів, китів як споживачів криля. Отримані дані ми передаємо у міжнародну організацію, яка розраховує квоти на вилов криля. Крім того, будемо досліджувати ДНК тварин, які можуть траплятися в океані, але ще не описані", — додає Ігор Дикий. 

Вахту передати — вахту прийняти 

Перед відправленням 24-ї Української антарктичної експедиції з її учасниками зустрівся митрополит Київський і всієї України Епіфаній, який у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі звершив молебень за щасливу подорож та успішну працю 12-ти українських полярників в Антарктиді, подарував учасникам Книги Священного Писання Старого і Нового Заповітів в українському перекладі, ікону святителя Миколая Чудотворця, а також копію Томоса, яка зберігатиметься на станції "Академік Вернадський" в капличці святого рівноапостольного князя Володимира.

антарктида вернадский_6
НАНЦ

Тож побажаймо всім учасникам експедиції успіхів у дослідженнях білого континенту та міцного антарктичного здоров'я! 

"Я в цьому не сумніваюся, по-іншому просто не може бути!", — запевнила лікар УАЕ Наталія Бабій, торакальний хірург 17-ї київської лікарні, яка врятувала життя багатьом пораненим під час Революції Гідності. 

Життя станції та членів експедиції впродовж тривалої зимівлі забезпечуватимуть також системний механік Антон Омельченко, дизеліст-електрик Андрій Голубенко, системний адміністратор зв'язку Олександр Квятковський і кухар Богдан Паламарчук.

А ще разом з експедицією вирушив і керівник НАНЦ Євген Дикий, який нарешті познайомиться з "Академіком Вернадським", на місці проконтролює перебіг досліджень, оснащення та ремонту станції і повернеться до Києва разом із сезонним загоном.

Усі вони вже досягли білого континенту. На станції їх гостинно зустріли 11 учасників попередньої, 23-ї, Української антарктичної експедиції, які готуються передати вахту, і 26 членів сезонного загону науковців, що проводять дослідження, поки триває коротке антарктичне літо.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво