Між нами, трудоголіками, кажучи - Наука - dt.ua

Між нами, трудоголіками, кажучи

17 вересня, 2004, 00:00 Роздрукувати Випуск №37, 17 вересня-24 вересня

Добре відомо, що думав автор теорії еволюції про походження людини. Відповідно до іншої теорії, саме праця так скалічила цю нещасну тварину, що вона навіки втратила властивий їй мавпячий образ...

Добре відомо, що думав автор теорії еволюції про походження людини. Відповідно до іншої теорії, саме праця так скалічила цю нещасну тварину, що вона навіки втратила властивий їй мавпячий образ. Нарешті, є третя думка — письменника Войновича. У його романі «Жизнь и необычайные приключения солдата Ивана Чонкина» кінь у результаті завзятої праці все-таки став людиною. Хто ж правий?

Людський досвід найкраще зосереджується в мові. Що ж нам нашіптує про працю та роботу найвипробуваніше знаряддя розуміння світу?

Розпочнемо з давніх греків. У грецькій було два слова, що, власне, й означали «праця», «робота». Це — ponos (пoнос — не переплутайте наголос) і kamatos (кaматос — не плутайте з коматозним станом). Перше — це праця звичайна, друге — праця тяжка. З’ясовується, для стомлених спекотним Егейським морем греків обидва слова, крім прямого значення, відразу ж набували переносного. І те, й інше означає «мука», «страждання», навіть «захворювання». Тобто праця — заняття не тільки не корисне, а навіть шкідливе для здоров’я. Третє слово з робочої бригади — athlos (aтхлос) — звідси атлетика.

Нарешті, є ще в давньогрецькому четверте слово — diakonia (діаконія — звідси відомий православний термін «служка»). Воно означало «прислужувати» і, зрозуміла річ, «працювати».

Як бачимо, для вільних греків у поняття «працювати» вкладалося також нестерпно мучитися, хворіти та прислуговувати іншим. Так би мовити, класична рабська робота. Вибачте за навмисну тавтологію.

І лише значення слова ergon (ергон — згадайте «енергію») — «справа», не пов’язана з муками.

Тепер рушимо за сонцем від класичних греків IV століття до нашої ери до не менш класичних римлян межі тисячоліть. У менш розпещених наступників троянця Енея для передачі ідентичних понять є цілком нейтральне слово «опера», тобто «справа». Та й тут знаходимо деякий наліт витонченої грецької розпещеності. Є два таких терміни — labor (лaбор) і negotium (неготиум). Перше — «робота» — історично просто означає «пологові муки», «мучення»; а друге означає «заняття» і ще «прикрість».

З римлянами та греками зрозуміло. Вони розглядали раба як різновид майна, яке вміє говорити, чиїм призначенням і обов’язком було працювати. Давайте перемістимося в наш час, для чистоти експерименту перевіряючи нашу робочу гіпотезу в тих самих географічних межах.

В італійському є чотири слова в заданому значенні. Перше — німецького походження — bisogno (бизoнньо) схоже на англійське «бізнес», це робота як «необхідність», «потреба».

Всі інші слова — споконвічно латинські.Тут уже болісно знайоме lavoro (лавoро) і ще два не менш цікаві слова. Перше — pena (пена) — має, відповідно до словника, наступні значення: 1) покарання; 2) біль; 3) турбота; 4) праця. Чи не правда, порядок розташування свідчить сам за себе? І, нарешті, слово fatica (фатuка) — «важка праця». Чому ж вона така тяжка? А тому що походить від латинського fatigare — смертельно втомлюватися. Тільки слово opera — «справа» стоїть особняком.

Рухаємося за сонцем далі. У французькому — повністю збережені й навіть збільшені аристократичні переконання далеких предків. За винятком слова oeuvre (йовр) — «робота», що походить від латинського opera — «справа». Це французьке слово ми знаємо як частину запозичення chef-d’oeuvre — «шедевр» — головний твір автора, справа всього життя.

Робота як «потреба» зберігається в німецькому besoigne (безуень). Слово «покарання» (peine — пен) — як і в італійському — через значення «біль» приводить до «праці» та «роботи». Важка праця — labeur (лабьор) — саме тому така важка, що з’явилася на світ завдяки латинському labor і мукам породіллі. Французьке service (сервuс) як «служіння» і «робота» нагадує нам про зв’язок роботи та рабства. Адже латинський корінь цього слова — servus — і є «раб». Безпосереднє ж найменування «роботи» — слово travail (травай) — зберігає застаріле значення «страждання».

Історія цього слова не менш повчальна. У пізній античності, як і в античності середній, у звичаї було піддавати катуванням своїх рабів. За римським законодавством вільних громадян не мали права так карати. Найчастіше рабське покарання — удари батогами чи розтягування на спеціальному пристосуванні, що називалося eculeus (екулеус) — «кобила». До великого шматка дерева прибивали чотири кілки (palus), із боку ця конструкція нагадувала коня. До паль прив’язували за руки та ноги винного. Різновидом цього катування, певне, було катування tripalium, пристосування на трьох кілках. Можна лише уявити, що придумували витончені римські добродії для виховання беззахисного «майна». Від назви цього гуманного інструмента походить слово «trepaliare» (трепальяре) — мучити на трьох кілках, знущатися. У французькій це дало дієслово travailler (травайе) — «працювати» та іменник travail (травай) — «робота». Дуже наочно можна уявити асоціації, що послужили причиною настільки цікавого узагальнення «рабських» занять.

Нарешті, в іспанському також зустрічаємо obra (овра) — «справа» — від латинського opera. І вже добре знайомий аристократичний набір: labor (лaвор) — «праця»; servicio (сервісьо) — «служба» (тобто рабська повинність). І вже до болю знайоме trabajo (травахо) — «робота» (від вищеописаної розваги римської знаті). Що особливо цікаво, — у сучасному іспанському збереглося давнє значення. Trabajo — «страждання», «мука».

Як бачимо, історія настільки важливого поняття спростовує відому марксистську тезу. Навпаки, виснажлива праця те саме що пологові муки, катування, хвороби та інші жахливі неприємності. Працювати — це або «гарувати» (пригадаємо опис другого катування), або «орати», як кінь (пригадаємо опис катування першого).

Єдиним виходом вважаємо поняття «справа», позбавлене болісних асоціацій. Тобто необхідно відчувати різницю між нав’язаним ззовні болісним обов’язком і власним вибором — справою всього життя.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво