ЛОВЦІ МАГНІТНИХ ХВИЛЬ - Наука - dt.ua

ЛОВЦІ МАГНІТНИХ ХВИЛЬ

5 квітня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №13, 5 квітня-12 квітня

Останнім часом у ЗМІ з’явилися повідомлення про зміни магнітного поля Землі. Зокрема деякі росій...

Останнім часом у ЗМІ з’явилися повідомлення про зміни магнітного поля Землі. Зокрема деякі російські інформаційні джерела, посилаючись на спостереження учених з Росії та Канади, стверджують, що північний геомагнітний полюс нашої планети зміщується нині зі швидкістю близько 40 км на рік, тоді як ще три десятиліття тому цей процес був значно повільнішим — не більше 10 км на рік. Чим викликана така міграція? На думку провідного фахівця Російського центрального воєнно-технічного інституту Є.Шаламберидзе, найімовірнішою причиною зміщення магнітних полюсів є те, що Сонячна система проходить «певну зону галактичного простору і зазнає геомагнітного впливу з боку інших космічних систем» (аналогічне зміщення відбулося і на інших планетах Сонячної системи). В результаті такого впливу на нашій планеті виникають «надмірні хвильові процеси». Так, «Земля через свої розломи і т. зв. геомагнітні точки скидає в космос надлишок своєї енергії, що не може не впливати як на погоду, так і на самопочуття людей». Крім того, процеси, що виникають під час таких викидів енергії, впливають на швидкість обертання Землі. За спостереженнями фахівців названого інституту, приблизно кожні два тижні ця швидкість трохи сповільнюється, а наступних два тижні — збільшується.

За прогнозами деяких учених, нашу планету очікує небезпечний період. І те, що її постійно «лихоманить» (візьмімо хоча б кліматичні аномалії, землетруси, збільшення кількості аварій та катастроф), є, на їхню думку, провісником ще масштабніших подій. При цьому не виключається можливість навіть інверсії полюсів, що загрожує планетарною катастрофою.

Вся ця тривожна інформація спонукала нас звернутися до фахівців, покликаних «тримати руку на пульсі» Землі. «Те, що магнітний полюс нашої планети зміщується, — не новина», — не здивувався моєму запитанню завідувач відділу геомагнетизму Інституту геофізики ім. С.Суботіна Національної академії наук України доктор геологічних наук Михайло ОРЛЮК.

— А те, що відбувається це начебто набагато швидше, ніж раніше?

— Слід зазначити, що магнітне поле Землі — диполь, вісь якого складає з віссю обертання Землі кут 11 градусів. Тому геомагнітний полюс ніби рухається по конусу навколо географічного полюса і на поверхні Землі є не точкою, а овалом розміром близько 80 км. З часом цей овал зміщується. Але щоб він почав так швидко зміщуватися… Підтвердження в наукових джерелах така інформація не має. Найбільш авторитетними у цьому плані можуть бути канадські дослідження, тому що там є спеціальна служба полюса з геомагнітною обсерваторією, яка стежить за змінами магнітного поля і його Північним полюсом. Тому цим дослідженням можна вірити. Однак на сайті цієї служби мені не траплялася інформація, про яку ви сказали спочатку. У наукових виданнях також. Хоча про тенденцію збільшення швидкості зміщення магнітного полюса у наукових колах відомо, і виявили її ті ж таки канадці. Зокрема, 1994 року Північний магнітний полюс перебував у пункті з координатами 78,3017° північної широти і 104° західної довготи. Упродовж майже всього ХХ століття він переміщувався із середньою швидкістю близько 10 км у північному — північно-західному напрямку. Наприкінці століття його швидкість збільшилась до 15 км, а на сьогодні — ще більше. Якщо переміщення Північного магнітного полюса триватиме й далі в тому ж напрямку, то 2004 року він залишить територію Канади. Але Ларрі Ньюітт, член Геологічної комісії Канади, попереджає, що його прогноз може і не справдитися.

— Про що свідчить це зміщення?

— Про те, що останнім часом інтенсивніше відбуваються процеси в рідкому ядрі Землі. Хоча, на мою думку, чогось незвичайного в цьому немає. Протягом геологічного розвитку Землі спостерігалися періоди інтенсифікації геологічних процесів і періоди спокою. На мою думку, вони пов’язані з космічними факторами. Так, вплив потужних гравітаційних і магнітних полів викликає збудження процесів у зовнішньому ядрі нашої планети, що, своєю чергою, посилює інтенсивність вулканічної діяльності, землетрусів та інших природних процесів, у тому числі призводить до зміщення «геомагнітного центру». (До речі, «геомагнітний центр» зсунутий на 342 км від геометричного центру обертання Землі.) В окремі епохи ці процеси були набагато потужнішими.

— Українські вчені беруть участь у міжнародних програмах геомагнітних досліджень?

— На жаль, ні. Причина сумно відома — фінансові труднощі. Три наші магнітні обсерваторії — Димерська, Одеська і Львівська — досі працюють на застарілому обладнанні, записуючи магнітограми на фотопапір, тоді як світ перейшов на цифрові технології. Існує всесвітня мережа INTERMAGNET, що дозволяє дослідникам з різних країн обмінюватися інформацією, однак вони діляться нею тільки з тими, хто працює в такому режимі. Звичайно, ми маємо контакти і співпрацюємо з ученими з різних країн, у тому числі з росіянами. У нашого північного сусіди є лише одна обсерваторія (в Іркутську), яка відповідає міжнародним стандартам. Єдина на весь СНД. Незабаром, уже нинішнього року, Україна також матиме сучасну інтермагнітівську обсерваторію. Сучасне устаткування для неї обіцяють поставити наші французькі колеги.

— Михайле Івановичу, нещодавно ваш інститут почав працювати над дуже цікавою і перспективною проблемою, а саме: вивченням механізму впливу геомагнітного поля на живі організми. Що такий вплив існує, наука не заперечує. Але як це відбувається? Чому одні люди хворобливо реагують на магнітні бурі, а інші почуваються цілком нормально?

— Достеменно відомо, що геомагнітне поле впливає на все живе, у тому числі на людину. Адже недаремно вважається, що магнітосфера Землі — своєрідний щит, який захищає біосферу від прямого впливу космічного випромінювання. Зменшення або відсутність геомагнітного екологічного поля призвели б до суттєвих змін органічного світу. Ми перебуваємо в речовинно-польовому середовищі, і наші життєдіяльні ритми (як організму в цілому, так і окремих органів) сформовані під впливом процесів цього середовища, зокрема магнітного поля. В результаті різномасштабних магнітних зйомок та безперервних спостережень нам вдалося створити карту магнітного поля території України на період 1950 — 2000 роки. Завдяки копітким дослідженням та аналізу фактичних даних ми дійшли висновку, що нормальне магнітне поле для території України за 50 років істотно збільшилося — в середньому на 1200 нТл (нанотесл), порівняно з загальною інтенсивністю. Зокрема, якщо для південного заходу та півдня України 1950 року воно характеризувалося величинами 47000 нТл, а для північного сходу та півночі — 49300 нТл, то у 2000 році, — відповідно, величинами 48200 нТл і 50500 нТл. (див. карту). І хоча вже мало б піти на зменшення, цього не відбувається, навпаки, його напруженість продовжує збільшуватися.

— Як ви гадаєте, з чим це пов’язано?

— Очевидно, з глибинними земними процесами.

— Зміни магнітного фону якимось чином впливають на живі організми?

— Вважається, що планета Земля за рахунок неоднорідності геологічних структур та процесів у різних її оболонках продукує постійну, квазізмінну та змінну частину геомагнітного поля, що є вихідними для буття та розвитку всього живого. У свою чергу, будь-який біологічний об’єкт, зокрема людина, є носієм, приймачем та передавачем магнітного поля. Відповідно до цього, дослідження механізмів взаємовпливу зовнішніх геофізичних чинників та біологічних об’єктів може грунтуватися на вивченні якісних та кількісних співвідношень між їхніми фізичними полями. Аналіз магнітного екологічного поля Землі та біоритмів живих істот і екосистем свідчить про те, що в їх спектрах наявні аномалії з однаковими довжинами хвиль, але з істотно відмінними амплітудами. Так, спектру пульсацій геомагнітного поля до 1 секунди відповідає спектр ритмів центральної нервової системи та скорочень серця, а спектру пульсацій до 200 секунд відповідають спектри періодів дихання, кровообігу та артеріального тиску. Пульсаціям і варіаціям магнітного поля з періодами одна-дві години відповідають періоди активності та секреції гормонів.

Геомагнітне поле (ГП) може впливати на електромагнітне поле організму в цілому та окремі його органи у короткохвильовому діапазоні завдяки наявності в їх спектрах коливань з однаковими або близькими довжинами хвиль. У цьому ми вбачаємо перший механізм впливу ГП на все живе. Другий механізм полягає у пристосуванні до довготривалих змін ГП шляхом ускладнення й удосконалення структурної організації живих систем, що з часом закріплюється в їхній генетичній структурі. Слід зазначити, що перший механізм реалізується безпосередньо на індивідах, а другий — на популяціях, екосистемах та ін.

Експериментально доведено, що як в інтенсивних магнітних полях, які у кілька разів сильніші за сучасне ГП, так і в слабких (близьких до нуля) живі організми почуваються дискомфортно і довго існувати не можуть. Зокрема, в умовах гіпогеомагнітного поля (ГП ослаблене в 100000 разів) відбувається порушення процесу внутріклітинної регенерації, що призводить до атрофії клітин і, зрештою, до смерті. Я вважаю, що екологічна норма квазізмінної частини геомагнітного екологічного поля перебуває в межах 30000 — 70000 нТл. Ці загальні норми для гармонійного розвитку біосистем потребують конкретизації для окремих індивідів. Але це може бути успішно вирішено лише за тісної співпраці з біологами та медиками.

— А в яких «геомагнітних умовах» людина почувається найкомфортніше?

— Можна припустити, що найбільш гармонійним для людини є те геомагнітне середовище, в якому вона народилася і жила в дитинстві. Більше того, неодмінно слід зважати і на змінну компоненту ГП на момент народження людини, а саме: з’явилася вона на світ під час спокійного чи збуреного геомагнітного поля. Напевне, в подальшому індивід по-різному реагуватиме на зміну геомагнітного середовища, зокрема на магнітні бурі.

— Тобто можливо, що людина, яка народилася у спокійному геомагнітному середовищі, погано переноситиме магнітні збурення, а тому, хто народився під час бурі, і шторм не страшний?

— Загалом так. Однак у кожному конкретному випадку треба враховувати, в якому місці людина народилася, дивитися магнітограми, і тільки тоді вже можна визначити, яке геомагнітне поле буде для неї особисто гармонійним, інакше кажучи — екологічним.

— Цікаво, де це можна визначити?

— Поки що цим ніхто не займається. Відділ геомагнетизму нашого інституту лише останнім часом почав вивчати геомагнітне поле як екологічний фактор. Це надзвичайно цікавий напрям досліджень — геомагнітна екологія. Приміром, існують ще не проаналізовані з точки зору розвитку органічного світу, а також суспільства варіації магнітного поля — з періодами 50 — 70, 500 — 600, 7000 — 8000 років.

— Магнітними бурями, точніше — їх прогнозами в Україні також ніхто не займається?

— Для цього у нас немає належної спостережної і дослідницької бази. Зазвичай ми користуємося прогнозами Американського центру навколишнього середовища (Space Environment Center) та Канадської геологічної служби, які мають розгалужену мережу сонячних і магнітних обсерваторій. На основі спостережень за головним світилом вони роблять довготермінові прогнози геомагнітної активності. Як правило, змінна частина магнітного поля зумовлена процесами на Сонці. Тому якщо в певному місці виникло сильне збурення його поверхні, яке зумовило магнітну бурю на Землі, то можна прогнозувати, що через 27 днів (період обертання Сонця навколо своєї осі) на Землі знову буде магнітна буря. В Україні також запатентовано метод ранньої фіксації збуреності на Сонці, що дозволяє робити короткотермінові прогнози — за 2—3 доби до їх виникнення на Землі. Його автор — професор Лев Миколайович Курочка з астрономічної обсерваторії Київського університету ім. Т.Шевченка — куди тільки не звертався зі своєю оригінальною розробкою, однак ні в Академії наук, ні в державних інстанціях вона нікого не зацікавила. Хоча для її практичної реалізації потрібно всього лише кількасот умовних одиниць.

— Відомо, що існують місця, які люди здавна намагаються обминати десятою дорогою. Це так звані аномальні, чи то пак геопатогенні зони.

— Що стосується геомагнітної складової, то в Україні, як можна побачити на карті, значних аномалій не виявлено. У ряді регіонів України (Кривий Ріг, деякі пункти Вінницької, Одеської та ін. областей) існують локальні аномалії (у кілька сот метрів) з надзвичайно високою інтенсивністю магнітного поля. Звичайно, проживання на таких територіях для людини може становити певний ризик, якщо вона з дитинства не адаптувалася до своєрідних умов.

Ми стежимо лише за геомагнітними полями, за іншими (гравітаційне, теплове та ін.) моніторинг майже не ведеться. Водночас відомо, що звукові коливання певної частоти дуже небезпечні для людини. Можливо, є й електромагнітні коливання, яких ми не відчуваємо, а проте вони чинять на нас небажаний вплив. Тому треба фіксувати весь спектр геофізичних параметрів і вивчати, як вони впливають на людину. Зараз у нас ці роботи ведуться розрізнено, спорадично. Гадаю, на базі Димерської геомагнітної обсерваторії необхідно створити комплексну геофізичну обсерваторію, де б проводилися заміри всього розмаїття геофізичних параметрів довкілля.

Що стосується магнітного поля, то не треба його боятися, адже це фактор нашого навколишнього середовища, якому ми завдячуємо своїм існуванням. Треба вивчати механізми його впливу на людину, на все живе і навчитися пристосовуватися до його змін. Адаптаційні можливості у нас приховані величезні. До речі, в епоху, коли народився Ісус Христос, напруженість геомагнітного поля була в півтора рази вища від тієї, що спостерігається нині в Україні.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво