ЛИЦАРІ НАУКИ 11 ЧЕРВНЯ 2003 РОКУ ВИПОВНИЛОСЯ Б ПО 70 РОКІВ БРАТАМ ЛЕОНІДОВІ ТА МИХАЙЛОВІ КОВАЛЯМ. НАУКОВЦЯМ, ПЕДАГОГАМ, ПРЕКРАСНИМ ЛЮДЯМ - Наука - dt.ua

ЛИЦАРІ НАУКИ 11 ЧЕРВНЯ 2003 РОКУ ВИПОВНИЛОСЯ Б ПО 70 РОКІВ БРАТАМ ЛЕОНІДОВІ ТА МИХАЙЛОВІ КОВАЛЯМ. НАУКОВЦЯМ, ПЕДАГОГАМ, ПРЕКРАСНИМ ЛЮДЯМ

6 червня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №21, 6 червня-13 червня

Французи кажуть, що людина живе доти, доки її не забувають. Тому для всіх нас переддень ювілею, який...

Михайло Коваль
Михайло Коваль

Французи кажуть, що людина живе доти, доки її не забувають. Тому для всіх нас переддень ювілею, який, на жаль, не відбудеться, — ще один привід згадати своїх колег і вчителів та порадіти факту причетності до їхнього життя і діяльності.

Леонід Васильович та Михайло Васильович народились 11.06.1933 року у Києві в родині військовослужбовців. Вони — з діда-прадіда кияни.

Науки студіювали в Київському університеті ім. Тараса Шевченка. Як згадував сам Леонід Васильович, вступати вони з братом вирішили на історичний факультет. Але часи (початок 50-х років минулого століття) були специфічні, і існувала негласна вказівка в один рік на один факультет рідних братів або сестер не брати. Леонід змушений був податись до юридичного факультету. І не те, що б факультет поганий, чи наука нецікава, просто всі молоді люди в той час вірили: за кільканадцять років країна побудує комунізм, а кому за комунізму знадобляться юристи?..

«Закоханий в історію» — саме так характеризували Михайла Коваля всі, хто його знав. Він був сповнений творчих планів і задумів, працюючи до останньої миті над їх втіленням. Наче відчуваючи щось, він поспішав завершити всі справи. За тиждень до того фатального дня, коли перестало битися серце лицаря науки, Михайло Васильович віддав відгук на кандидатську дисертацію своєї останньої аспірантки. Хоча до захисту ще був час… Захист дисертації відбувся, але уже без наставника і вчителя, який торував своїм учням шлях у науку.

У творчому доробку талановитого вченого — близько двох десятків монографій, брошур та підручників, розділів у фундаментальних колективних працях, близько 400 наукових і науково-популярних статей, присвячених українській культурі періоду війни, діяльності трудових колективів у тилу, нацистському окупаційному режимові, внескові українського народу у Перемогу, а також робіт з проблем історіографії та методології історії.

У 1970 році М.Коваль став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, а в 1996 році був удостоєний звання заслуженого діяча науки і техніки України.

Він одним з перших запропонував власне бачення історії України періоду Другої світової війни. Нові методологічні підходи дозволили вийти на якісно новий рівень наукових досліджень, результатом яких стали такі праці, як «Україна у Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах (1939—1945 рр.), «Спроба сучасного концептуального бачення» (1994 р.), «1939—1945: маловідомі та непрочитані сторінки історії»(1995 р.), «Друга світова війна й Україна (1939—1945 рр.)», «Історіософські нотатки» (1999 р.), остання монографія «Україна у Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах» (1999 р.), що вийшла у серії «Україна крізь віки». Без перебільшень можна сказати, що вони заклали базу для нового етапу досліджень проблематики воєнної доби. Він поєднував роботу у відділі з роботою в «Українському історичному журналі», де працював заступником головного редактора, а в 1988—1994 рр. — головним редактором. Не в останню чергу завдяки його зусиллям журнал набув статусу високо наукового профільного періодичного видання з історії серед вітчизняних і зарубіжних учених, усіх, хто цікавиться минулим.

Відомий учений, публіцист, член Спілки журналістів України, Михайло Васильович був обдарованою особистістю. Багатогранність творчого покликання, людяність, щирість і доброта душі дозволили йому по праву посісти місце не лише одного з провідних вітчизняних істориків, але й ствердити себе як вченого-педагога. Поряд з монографічними дослідженнями, Михайло Васильович разом з вченими Інституту історії України НАНУ створив ряд програм, новаторських підручників і навчальних посібників, за якими вчилися і будуть вчитися мільйони українських школярів. Він зі своїми колегами прагнув створити для молодого покоління досконалі і водночас доступні книги, які відкрили дорогу до об’єктивного пізнання складної, драматичної і водночас героїчної історії України періоду Другої світової війни.

Вчений, педагог Михайло Васильович був прекрасним лектором і викладачем. Професор М.Коваль протягом багатьох років викладав у Київському національному педагогічному університеті ім. М.Драгоманова, щедро ділився зі студентами своїми енциклопедичними знаннями, вчив вдумливо підходити до історичних фактів. З жовтня 2001 року в педагогічному університеті заснована стипендія ім.М.Коваля.

Життєвий шлях Леоніда Васильовича Коваля на початку його професійного зростання склався трохи інакше. Після закінчення юридичного факультету університету Леонід Васильович пішов працювати до правоохоронних органів: слідчий, інспектор, науковий працівник-консультант, юрисконсульт.

Але в 30 років він кардинально змінив своє життя: вступив до аспірантури при Київському університеті, а після її закінчення залишився в університеті на науково-викладацькій роботі: спочатку — старшим викладачем, доцентом. Після захисту докторської дисертації (1980), обіймає посаду професора кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського університету.

З 1997 року Леонід Васильович — завідувач кафедри конституційного та адміністративного права Запорізького університету. З 1998 року прийшов працювати до Національного університету «Києво-Могилянська академія» на посаду професора та завідувача кафедри. Зі своєї посади в Могилянці він і пішов з життя.

Давно помічено, що при написанні спогадів людям властива риса «виліплювати» об’єкт своїх спогадів залежно від власних бажань чи переконань. На покійних ллють єлей, намагаючись «випрасувати» всі нерівності в їх долі або характері. Але відсутність суцільної прямої і визначає індивідуальність людини. А Леонід Коваль був, безперечно, яскравою індивідуальністю. Він був людиною рішучою і відкритою. Але ця відкритість не межувала з багатослівністю: ніхто і ніколи так і не дізнався, чому він залишив свою альма-матер — Київський університет, в якому сам здобував освіту і якому стільки років життя віддав, підготувавши не одне покоління правників.

Леонід Васильович був людиною енергійною, встигаючи поєднувати науково-педагогічну роботу з теоретико-практичною: був заступником голови робочої групи Кабінету міністрів України з розробки проекту Адміністративного кодексу України, членом науково-консультативної ради Верховного суду України (1980—1998).

Вражає його творчий доробок — понад 120 наукових праць, найвідоміші серед яких: «Відповідальність за адміністративні правопорушення» (1975), «Адміністративно-деліктне відношення» (1979), «Кодекс про адміністративні правопорушення. Науково-практичний коментар» (1991), «Адміністративне право України: курс лекцій» (1994, 1998).

Леонід Васильович Коваль був визнаним авторитетом у галузі адміністративного права та державного управління. За науковий і педагогічний внесок йому було присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України», нагороджено трьома медалями за заслуги перед Батьківщиною.

Саме такі дані увійшли до всіх довідників та енциклопедій, в яких завжди чільне місце відводилось Леонідові Васильовичу. Але жодна енциклопедія не здатна донести до широкого загалу образ Людини та вдихнути в нього життя.

Відомий вчений був простим і дружелюбним у спілкуванні. Це приваблювало. В роботі трапляється багато чого негативного, але Леонід Васильович не тільки сам стійко зносив випробування долі, а й допомагав іншим. Якщо у когось з молодих викладачів траплявся з будь-ким конфлікт, то шукати їх можна було у Леоніда Васильовича. Він і розрадить, і чаєм пригостить...

На дверях його кабінету довго ще висіла табличка з іменем та годинами прийому. Але всі знали, що він би прийняв кожного не тільки в офіційно відведені для цього години.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво