Лазерних піратів видають «відбитки пальців» - Наука - dt.ua

Лазерних піратів видають «відбитки пальців»

2 вересня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №34, 2 вересня-9 вересня

Коли я зателефонувала до київського офісу Міжнародної федерації фонографічної індустрії (IFPI) і по...

Коли я зателефонувала до київського офісу Міжнародної федерації фонографічної індустрії (IFPI) і поцікавилася обґрунтуванням четвертого місця України в списку найбільш аудіопіратизованих країн, мені чемно відповіли, що методи досліджень, як і деталі самого звіту, оприлюдненню не підлягають. І, мабуть, про всяк випадок запропонували надіслати листа до лондонської штаб-квартири, щоб спробувати щастя там. Уже через три дні від імені департаменту інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки України на адресу цієї організації було відправлено належно підготовленого листа, але, попри місячне чекання, відповіді так і не надійшло... Міжнародні експерти сміливо назвали нашу державу одним із десяти світових лідерів серед нелегальних виробників компакт-дисків, проте підтвердити справедливість свого полікарбонатного наступу чомусь відмовилися.

Але сьогодні вся міжнародна спільнота, що так активно «вболівала» за Україну і своїми торговельними санкціями, і відповідним тиском, нарешті спокійно зітхнула, адже в липні цього року наша держава ухвалила довгоочікуваний закон щодо лазерних дисків. Цей документ містить усі положення для того, щоб задовольнити рівень наявних вимог до України. Піратству — ні! Можливо, але далеко не всі сприйняли підписання цього закону із захватом. Напевно, ніхто з нас не хоче мати на своєму столі хоч і ошатну, але підробку. Та біда в тому, що далеко не кожен українець здатен «викластись» за оригінал із блискучою голограмою. Зараз вельми поширена думка про те, що ми (українці) маємо й справді поставити лазерним піратам «пам’ятник із полікарбонату», оскільки без їхньої сумлінної праці пересічний громадянин тепер тільки б починав учитися запускати диск без автозапуску. Дилема? Мабуть. Замислившись над цим і багатьма іншими питаннями, «ДТ» вирішило звернутися по коментар і роз’яснення до голови держдепартаменту інтелектуальної власності МОН України Миколи ПАЛАДІЯ.

— Нам не відомо, за якими критеріями або технологіями представники IFPI оцінюють український фонографічний ринок, — розповів М.Паладій. — Якби ми знали, як відбуваються обрахунки, ми могли б обговорювати з ними питання процентів і навіть допомагати їм у проведенні цієї процедури. Я вважаю, що ринок у 50 млн. населення оцінити досить непросто. Для цього мають бути проведені широкомасштабні опитування із залученням значних коштів. Оскільки ми не маємо коштів на це, то й офіційної інформації з цього приводу не існує. Ми можемо сказати лише те, що кількість піратської продукції за останні два роки зменшилася в десятки разів — про це свідчать результати наших перевірок на ринках столиці. Після ухвалення у 2002 році закону про диски, над проблемою контрафактної лазерної продукції почали працювати і наші державні інспектори, і Міністерство внутрішніх справ, і Служба безпеки України, й кілька інших міністерств і відомств. У результаті перевірок ми маємо сьогодні власні дані про рівень піратської продукції, але ж це не вся Україна, не весь український ринок. Я абсолютно не погоджуюся з тим, що в нас 68% піратської продукції. Але IFPI на це відповідає хитро — мовляв, якщо ви не згодні, то спробуйте довести, що ми помиляємося.

— А яку ж цифру пропонуєте ви?

— Важко сказати, але що це не 68% — переконаний.

— Гаразд, а чи існує в інших країнах практика визначення лазерного «піратства»? Чи існують документи державного рівня, на які можна подивитися й сказати: «О, це справді так, бо такого-то числа, такого-то місяця проводився відповідний моніторинг...»?

— Цифри щодо інших країн існують, але оприлюднює їх у журналах міжнародного рівня знову ж таки IFPI. Сьогодні ухвалений і вже діє новий закон про диски, згідно з яким межу початкової кримінальної відповідальності у випадку порушення сфери авторського права значно понижено. Можу сказати, що після цього і нашим державним інспекторам, і МВС, і СБУ працюватиметься вже набагато легше. Але, що найголовніше, я маю велику надію на превентивне право даного закону і сподіваюся, що будь-яка людина, перш ніж братися за реалізацію або виробництво нелегітимної продукції, а саме: дисків, аудіокасет, кінофільмів тощо, добре подумає, чи варте таке заняття п’яти років позбавлення волі.

— Миколо Васильовичу, якщо кількість контрафактних дисків поступово все ж таки зійде нанівець і, зрештою, «запанують» оригінали, то скільки коштуватиме ліцензійний диск? Очевидно, ціна на нього зросте щонайменше в кілька разів...

— Назвіть мені, будь ласка, на що падала ціна за останні півроку. Ціна на диски підвищується так само, як і на все інше...

— Вибачте, але в питанні з дисками є суттєва різниця. Хто купуватиме диск, якщо його собівартість сягатиме 40—50 грн., а продаватимуть його, скажімо, за 70?

— На яку собівартість ви дивитеся? Якщо відштовхуватися від собівартості виробництва чистого диска, то...

— Я кажу про диск з усіма правами.

— А так говорити не можна, тому що невідомо, скільки коштують ці самі права. Якщо Повалій продає себе за одні гроші, то Майкл Джексон — за зовсім інші. Все залежить від того, який диск і яка на ньому інформація. Якщо ціна на диск підніметься на гривню, то все одно попит не спаде. Але якщо ціни, як ви кажете, підскочать удвічі-втричі, то споживач просто перестане їх (диски) купувати. Це вже маркетингова політика кожної компанії.

— А що ви можете сказати про щорічні звіти торгового представництва США і його систему боротьби з «піратськими» країнами? Якщо не помиляюся — і в цьому, і в минулому році Україні таки вдалося потрапити до складеної ним ганебної десятки. Що це за звіти?

— Мені здається, що вони просто передруковують позицію офісу USTR в США. Але в цих звітах, знову ж таки, не наведено даних про походження та канали інформації. Наші оптичні заводи (а їх у нас сьогодні п’ять; є й шостий, але ще невідомо, чи отримав він відповідну ліцензію) постійно звинувачують у піратській діяльності. Та кілька разів на місяць наші інспектори з міліцією, представниками СБУ і IFPI влаштовують раптові перевірки, під час яких на заводі перекриваються всі входи й виходи, перевіряється виробництво. Але нічого протизаконного ми не знаходимо. Вся продукція справді легітимна.

— Не може бути...

— Чому? Більшість наявної на українських ринках піратської продукції виготовлено не в Україні — на ній немає ані так званих сид-кодів (паспорта виробника), ані будь-яких інших засобів захисту. Хоча відповідно до закону вся вітчизняна продукція цієї сфери (і матриця, і чисті диски) повинна містити відповідні сид-коди. Наскільки мені відомо, в світі лише близько 15% лазерної продукції маркуються цими кодами. Право на їх використання надає міжнародна компанія. Всі вітчизняні заводи мають ці коди відповідності, тому працівникові міліції дуже легко відрізнити продукцію, вироблену в Україні, від тієї, що має неукраїнське походження.

Сьогодні з будь-якого заводу, будь-якої партії береться кілька екземплярів продукції і передається до архіву Держкомпідприємництва України. І якщо стосовно якогось диска виникає питання, то його, зазвичай, вирішують за допомогою «відбитків пальців» — мікротріщин (або мікроподряпин), характерних для кожної машини. На електронному мікроскопі добре видно, що будь-яка матриця, яка відбиває диск, має характерні мікротріщини. І коли до правоохоронних органів направляються матеріали про порушення авторських прав того чи іншого власника або компанії — дуже оперативно можна перевірити, де було виготовлено цей диск і на якому саме заводі (якщо диск має українське походження). В цій експертній роботі нам дуже допоміг уряд США і згадана вище організація IFPI. Саме вони навчили наших експертів, як перевіряти диск на підробку.

Минулого року ми звернулися практично до всіх митниць країн-сусідів із проханням повідомляти будь-яку інформацію про наявність на їхній території дисків українського походження. І не отримали жодної відповіді навіть щодо їхніх підозр. Ще раз хотів би підкреслити: якщо щодо якогось екземпляра виникла підозра, то за допомогою експертів МВС завжди можна встановити «відбитки пальців» диска й передати докази до суду. На сьогодні в Україні, по-перше, в рамках Вищого господарського суду діє колегія з питань інтелектуальної власності, а по-друге, в нас уже існують компетентні в сфері інтелектуальної власності судді і суди. В усьому світі люди звертаються до суду, а не до уряду чи чиновницьких структур. Якщо, приміром, у мене є докази — я виграю справу, і тоді мені відшкодують економічні втрати та моральні збитки, якщо ж ні — всі мої звинувачення і підозри спростують як безпідставні.

IFPI (The International Federation of the Phonografic Industry) зареєстровано у Швейцарії в 1933 році. Її штаб-квартира розташована в Лондоні (Великобританія). Згідно з оцінкою IFPI, що представляє 1450 компаній запису в усьому світі, рівень піратства в Україні становить 65—70% від обсягу ринку музичних послуг. Наш піратський ринок оцінюється в розмірі 42 млн. доларів, проте справжні збитки, як вважають міжнародні фахівці, є набагато більшими. Протягом п’яти останніх років IFPI утримувала в Києві своє постійне представництво для надання експертної, технічної та правової допомоги уряду України. Згідно з останнім звітом цієї міжнародної організації, на сьогодні кожний третій музичний диск у світі виробляється незаконно, а світовий піратський ринок становить близько 4,5 млрд. доларів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво