Корупційні сутінки НАНУ - Наука - dt.ua

Корупційні сутінки НАНУ

6 квітня, 2012, 13:14 Роздрукувати Випуск №13, 6 квітня-13 квітня

Справді успішні вчені можуть стати членами-кореспондентами чи академіками виключно за збігом сприятливих обставин під час кланових виборчих гендлів.

Науковий істеблішмент України готується до виборів до лав найвідомішої та найповажнішої наукової установи — Національної академії наук України (НАНУ). Вибори дадуть світу 24 новообраних дійсних членів академії та 50 її членів-кореспондентів, котрі приєднаються до майже півтисячної когорти обраних раніше титулованих науковців. 

Згідно зі статутом НАНУ, дійсними членами обирають учених, які «зробили видатний внесок у розвиток відповідних напрямів науки», а членами-кореспондентами стають учені, які «збагатили науку визначними здобутками». Згідно із цим же статутом, члени НАН України мають право брати участь в управлінні справами академії і лише вони «мають переважне право на надання їм умов для здійснення наукових досліджень в установах НАН України». Вдячна держава додатково до цих справді важливих для справжніх науковців бонусів дає кожному академіку чи членкору НАНУ щомісячну довічну доплату в розмірі відповідно 5112 та 3400 грн.

Станом на 1 січня 2008 р. НАНУ мала у своєму складі 182 дійсні члени (академіки) та 343 члени-кореспонденти, при цьому в ній працювали близько 2600 докторів та  8200 кандидатів наук. Попри нібито демократичність статуту НАНУ, останні дві категорії (так звані наукові працівники та наукова громадськість) реально усунуто від висування та виборів нових членів НАНУ, а також управління її справами. Ці функції покладено лише на персональних членів академії. Обов’язком останніх є «збагачення науки новими досягненнями і відкриттями шляхом особисто здійснюваних наукових досліджень, організація колективної розробки проблем, наукове керівництво роботами». 

Втім, у більшості випадків ефективність такої діяльності є вкрай низькою (див. «Україна на мапі наукового світу», DT.UA, №18, 2011 р.), а частка членів НАНУ в рейтингу Топ-100 науковців України, який регулярно оприлюднює Національна бібліотека ім. В.Вернадського на своєму веб-сайті, становить лише близько чверті. Система відбору в члени НАНУ нині фактично не працює, а справді успішні вчені можуть стати членами-кореспондентами чи академіками виключно за збігом сприятливих обставин під час кланових виборчих гендлів.

В чому ж причина такого стану речей?

 По-перше, сюди варто віднести абстрактність понять «видатний» та «визначний» при обранні нових членів академії, які суб’єктивно й упереджено трактуються на догоду поточній ситуації. Свого часу автор цих рядків разом з колегами, як зацікавлена «наукова громадськість», надіслав офіційний запит до НАН України з проханням розтлумачити зміст понять «видатний внесок» і «визначні здобутки», а також розкрити таємницю, з допомогою яких критеріїв і процедур визначається відповідність рівня наукових досліджень НАНУ «світовому рівню». В офіційній відповіді з президії НАНУ, підписаній начальником відділу наукових і керівних кадрів В.Палієм, дослівно зазначалося, що згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови он-лайн ВИДАТНИЙ, -а, -е — це той, «який вирізняється з-поміж інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями; ВИЗНАЧНИЙ, -а, -е. — 1. Який відзначається своїми позитивними рисами; видатний.
2. Важливий за своїм значенням. 3. Якого можна обчислити, виміряти і т. ін.». А от «відповідність виконуваних у НАН України досліджень світовому рівню визначається експертним шляхом; набір критеріїв та застосування процедур встановлюються окремо у кожному конкретному випадку». Отже, критеріїв та процедур для їх визначення не існує, вибір здійснюється у волюнтаристський спосіб, а власне тон відповіді вказує «науковій громадськості» на її місце.

По-друге — це непрозорість діяльності, за якою стоять рішення про витрачання бюджетних коштів. Читаємо той-таки статут НАНУ: «Вибори і передвиборна кампанія проводяться на демократичній основі, в умовах повної поінформованості наукової громадськості», «Члени НАН України щороку подають у відповідне відділення НАН України звіт про свою діяльність». На жаль, відповідні дані (подання вчених рад, відгуки про наукову діяльність, список наукових праць, наукова та службово-партійна біографія) стосовно нових претендентів на веб-сайті НАНУ відсутні. До речі, кожен кандидат у «безсмертні» підписав листа, згідно з яким він дозволяє розповсюджувати надану про себе інформацію. Чому б не розмістити на цьому веб-сайті повну інформацію щодо претендентів та обраних членів та щорічно оновлювати її звітами про діяльність членів НАНУ? Це був би важливий крок на шляху реального втілення в життя в сучасному інформаційному та глобалізованому суспільстві пункту статуту про «поінформованість наукової громадськості». А там, дивись, і членів НАНУ у списку Топ-100 науковців України побільшало б, а в стінах академії перестали б ширитися чутки про брудні торги, часто з елементами прямої корупції та хабарництва, які мають місце під час обрання наукового істеблішменту України. 

Чи прислухаються до цих думок президент НАНУ Б.Патон та члени її президії — питання відкрите.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №6, 16 лютого-22 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво