Кому відкриє свої скарби підводна «Троя»? - Наука - dt.ua

Кому відкриє свої скарби підводна «Троя»?

23 червня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №24, 23 червня-30 червня

Народившись сто років тому біля грецьких Антикіфер, підводна археологія нині досягла великих успіхів і визнання у світі...

Народившись сто років тому біля грецьких Антикіфер, підводна археологія нині досягла великих успіхів і визнання у світі. Археологічні знахідки з дна річок, озер, морів і океанів зайняли чільні місця в музейних експозиціях різних країн. У провідних закордонних університетах виникла спеціалізація — підводний археолог. Винахід акваланга дозволив археологам самостійно проводити розкопки і вести розвідку. Археологія і технічний прогрес йдуть пліч-о-пліч, але тільки тепер розпочинається освоєння великих глибин, які надійно приховують чимало історичних таємниць і загадок давніх цивілізацій.

Найбільший інтерес для археологічних досліджень становлять великі глибини Чорного моря. Його унікальна відмінність від інших морів — сірководневий прошарок, який, немов консервант, не дає загинути предметам людської діяльності різних епох.

Підводні археологи ще в ХХ столітті, дізнавшись про ці унікальні властивості, писали:

«...Ми не сумніваємося в тому, що розвиток конструювання підводних археологічних приладів у не дуже далекому майбутньому дозволить проникнути і на величезні глибини, на цей час людині недоступні, тоді з допомогою телевізорів, освітлювальних приладів і водолазів-механізмів стануть можливими археологічні роботи на будь-якій глибині, де тільки потрібно, хоча б на дні Атлантичного океану».

«...Зупинімося тепер на найголовніших завданнях подальших підводних досліджень. Вважаємо, що основні зусилля мають бути спрямовані на вивчення стародавніх і середньовічних кораблів, які затонули в Чорному морі на глибинах понад 200 метрів — там, де величезна кількість сірководню дає надію на те, що добре могли зберегтися не тільки дерево, а й інші органічні речовини: кістки, тканина і, що особливо важливо, папірус, а також пергамент. Свідчення Ксенофонта (Xenoph, Anab., VII, 5, 12) дозволяє думати, що на початку IV століття до н.е. твори грецьких письменників були одним із товарів, які ввозили до міст Причорномор’я. Отже, це уможливлює знахідки праць давніх авторів, які можуть помітно збагатити наші уявлення про античну літературу. Настільки ж важливими можуть виявитися і знахідки середньовічних рукописів». (В. Блаватський, 1958, 1968)

Хто перший дістанеться багатств цієї підводної «Трої» ХХІ століття та увічнить своє ім’я, як Генріх Шліман?

Сучасна підводна техніка дозволяє проводити пошук і невеликі розкопки на великих глибинах, але у фінансовому відношенні ці дослідження дуже дорогі й технічно доступні тільки кільком провідним державам світу.

Водночас басейн Чорного моря — це територіальні води країн, які не можуть дозволити собі нині ні технічно, ні фінансово проводити такі дослідження (за винятком Росії).

Думки більшості вчених-археологів країн басейну Чорного моря та їхніх європейських колег збігаються — ці відкриття потрібно залишити нащадкам, які матимуть відповідний рівень дослідницької техніки. Сучасній підводній археології вистачає роботи й на доступних глибинах.

Хоча не виключається можливість організовувати в недалекому майбутньому великий міжнародний проект під егідою Європейського Союзу з залученням учених різних зацікавлених спеціальностей (археологів, геологів, екологів, біологів та ін.). Та, на жаль, не всі цю думку поділяють.

У басейні Чорного моря протягом останніх шести років американські вчені вже зробили перші великі відкриття в галузі глибинної підводної археології, і з’явилися перші постраждалі країни, які намагалися не афішувати свої помилки, тим самим дозволяючи іншим наступати на одні й ті самі граблі.

Багатьом відоме ім’я американського морського геолога й океанографа Роберта Балларда. Спеціалісти знають його як дослідника Галапагоської тріщини, де були відкриті геотермальні джерела на океанському дні, що утворюють неповторну екосистему Галапагоських островів, і як розробника нових технологій дослідження морських глибин. Широкій публіці Роберт Баллард відомий як людина, котра знайшла уламки «Титаника», місце загибелі німецького суперлінкора «Бісмарк», потопленого британським флотом у травні 1941 року, і американського авіаносця «Йорктаун», атакованого японцями у червні 1943 року біля острова Мідуей у Тихому океані. Згодом пан Баллард став періодично з’являтися на дослідницькому судні «ENDEAVOR» в акваторії Чорного моря.

У турецьких водах він виявив античні кораблі та руїни давніх поселень, які добре збереглися. Це нібито підтверджує гіпотезу американських геологів про те, що Чорне море утворилося в результаті всесвітнього потопу. Вся слава першовідкривачів у цих дослідженнях у міжнародній пресі дісталася американським ученим, науковий матеріал був опублікований згодом без співавторства з турецькими вченими, а міністерство культури Туреччини дістало коротку подяку за допомогу в проведенні цих робіт. Після такого співробітництва дозволу на продовження пошуків турецький уряд більше вже не давав.

Рік по тому експедиція переїхала до Болгарії з ідеєю пошуку Ноєвого ковчега під прапором океанографічних досліджень. Було знайдено та обстежено античний корабель, але забули включити до складу експедиції болгарських археологів. При цьому на борту судна професора перебували 30 геологів. Такі дії скінчилися скандалом і випровадженням судна Роберта Балларда з територіальних вод Болгарії. Коли він ввійшов до турецьких територіальних вод, учені університету Анкари теж звернулися до уряду Туреччини з проханням наслідувати приклад болгарських колег. Місцева преса назвала причину випровадження, яку замовчувала англомовна преса — американські вчені під прапором археологічних і океанографічних досліджень займалися елементарною геологічною розвідкою. За часів Радянського Союзу потрапити до цього регіону для них було неможливо, у наш час незалежні держави й навіть колеги по НАТО теж не хочуть безплатно віддавати інформацію про природні ресурси (нові родовища нафти й газу в Чорному морі). Найпростішим способом стало проведення масштабних археологічних обстежень на судні, оснащеному апаратурою для геологічних і океанографічних досліджень.

У травні 2006 року дослідницьке судно ENDEAVOR під керівництвом Роберта Балларда цілий місяць плавало в територіальних водах України біля берегів Криму під прапором програми «Археологія Другої світової війни». Вчені України та Росії, які працюють за різноманітними науковими програмами вивчення Чорного моря, довідалися про ці масштабні дослідження і «про великі успіхи української підводної археології» від журналістів («Рабочая газета», №82, 9 червня 2006 р.):

«... Оцінку своїй роботі дали організатори експедиції — заступник директора Інституту археології НАНУ Денис Козак і директор Державного підприємства «Департамент підводної спадщини України» Сергій Воронов».

«… Як повідомив Денис Козак, експедиція здійснювалося за фінансової підтримки американської сторони, за неофіційною інформацією, американська сторона витратила на експедицію 2,5 мільйона доларів».

«… Володіючи надзвичайно досконалою технікою, він (Роберт Баллард. — С.З.) запропонував нам зробити певні дослідження, які дозволили б нам виявити все те, що знаходиться в акваторії українського Чорного моря. Ми пішли на це співробітництво»;

«… Баллард був шокований наявністю такої кількості пам’яток на дні Чорного моря. У нього є з чим порівнювати. Він працював на турецькому узбережжі, болгарському…»...

Українсько-американську експедицію нинішнього року завершено, судно, завантажене цікавими знахідками, попрямувало додому. Україна від цих досліджень зазнала величезних наукових та економічних втрат у галузі археології, геології, біології, екології, картографії тощо.

Учені здивовані. Чи є в Україні державна влада? Де робота міністерств, які курирують питання національної безпеки? Хто займається питаннями захисту наукової та інтелектуальної власності України? Де проект пройшов наукову експертизу? І багато інших запитань, серед яких головне — що вивчатимуть майбутні покоління підводних археологів?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво