Клітка для монстра. Національне агентство з питань якості вищої освіти (НАЗЯВО) пропонують перезапустити - Наука - dt.ua

Клітка для монстра. Національне агентство з питань якості вищої освіти (НАЗЯВО) пропонують "перезапустити"

26 травня, 2017, 17:29 Роздрукувати Випуск №20, 27 травня-2 червня

Нинішній порядок створення НАЗЯВО породжує конфлікт інтересів між різними центрами впливу, що спалахують раз у раз уже понад два роки. Тому назріла критична необхідність переглянути підходи до його формування. 

24 травня у парламентському профільному комітеті розглянуто проект закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (проект заступника голови парламентського комітету О. Співаковського та інших народних депутатів, реєстр. №6393 від 18.04.2017). 

Як зазначив головний ініціатор і співавтор законопроекту О. Співаковський, проект № 6393 пропонує нову філософію формування нацагентства. Нинішній порядок створення НАЗЯВО породжує конфлікт інтересів між різними центрами впливу, що спалахують раз у раз уже понад два роки. Тому назріла критична необхідність переглянути підходи до його формування. 

Власне, МОН ще раніше виявило ініціативу і в березні на своєму сайті вивісило для обговорення проект змін до Закону про вищу освіту, які стосувалися НАЗЯВО. Найістотніше в МОНівському законопроекті, що викликало бурхливу реакцію широкої громадськості, — незавуальоване намагання легітимізувати колишню командно-адміністративну схему формування нацагентства. (Див. "Незалежне агентство чи театр маріонеток?", DT.UA, №10, 2017) 

Законопроект, напрацьований групою народних депутатів (під ним стоять підписи 33 осіб), передбачає принципово інший механізм формування НАЗЯВО. Так, його склад має зменшитися до 17 осіб (нині 25). Замість нинішнього квотно-представницького принципу формування нацагентства, пропонується конкурсний порядок обрання членів ідентифікаційним комітетом. Передбачається подовжити термін повноважень членів агентства з трьох до чотирьох років. Визначено вимоги до осіб, котрі можуть бути членами агентства: громадянин України віком від 18 до 65 років, вчене звання та науковий ступінь, стаж роботи на науково-педагогічних (наукових) посадах не менше п'яти років (окрім представників студентства). Пропонується законодавчо закріпити норму про те, що члени нацагентства здійснюють свої повноваження на постійній основі. На думку законотворців, це дозволить уникнути конфлікту інтересів, адже, працюючи паралельно в навчальному закладі чи науковій установі, неможливо бути неупередженим і незалежним експертом.

Під час обговорення законопроекту було висловлено чимало істотних зауважень і слушних думок. Заступник голови профільного комітету ВР О. Співаковський продемонстрував широкий демократичний жест, надавши можливість сказати своє слово всім, хто бажав виступити. Які акценти прозвучали у виступах? 

Володимир Ковтунець, перший заступник міністра освіти і науки: "Проблеми швидкого запуску агентства цей законопроект не вирішить. Але є серйозніші зауваження, і позиція міністерства, по суті, збігається з позицією Національної академії правових наук. По-перше, запропонований порядок формування ідентифікаційного комітету порушує основоположні конституційні принципи. По-друге, пропонується створити орган, який, по суті, є непідконтрольним. Рішення НАЗЯВО можна оскаржити лише до самого НАЗЯВО. Закон не передбачає можливості судового оскарження рішень агентства, що прямо суперечить Конституції України. По-третє, секретаріат агентства наділяється повноваженнями агентства. Це несе величезні ризики того, що повноваження агентства будуть узурповані його секретаріатом. Не зупинятимуся на інших недоліках, але це — концептуальні засади законопроекту, яких ми не можемо підтримати. Наша пропозиція — давайте трудитися не кулуарно, потрібно створювати спільну робочу групу, залучати фахівців і робити законопроект, який працюватиме надійно. 

Питання не в персоналіях. Питання в тому, що досі наші лідери вищої освіти не зрозуміли природи агентства. Це має бути авторитетний орган, якому довіряють і який допомагає підвищувати якість вищої освіти. Будь-які кулуарні спроби переформатувати під якісь локальні, галузеві чи корпоративні інтереси цей орган приведуть до краху всю систему". 

Інна Совсун, екс-міністр освіти і науки: "Законопроектом не передбачаються чіткі вимоги ані до членів ідентифікаційного комітету, ані до членів нацагентства. Однією з ключових вимог до членів нацагентства має бути перевірка на академічну доброчесність. Це абсолютно принципове питання, тому що приклади викриття плагіату у членів НАЗЯВО, безперечно, підривають довіру до цієї інституції. І треба вирішити, яким буде механізм визначення академічної доброчесності. Бо на сьогодні законом передбачається, що це має здійснювати комітет з питань етики нацагентства. У такому разі виникає конфлікт інтересів, — члени агентства мають самі себе перевіряти. Можливо, варто подумати про створення спеціальної комісії з провідних учених, котрі б приймали рішення з цього приводу. Друге питання — хто має висувати кандидатів до ідентифікаційного комітету. Наразі така ситуація, яка може призвести до політичного визначення складу ідентифікаційного комітету, а не фахового. На мій погляд, варто використати позитивний досвід, закладений у законі про науку, коли для створення ідентифікаційного комітету відбиралася конкурсна комісія, до складу якої входили провідні українські вчені з міжнародним визнанням. 

Вважаю, в законопроект треба повернути норму, згідно з якою до нацагентства залучаються представники роботодавців. І ще один момент, — проектом не передбачено залучення до складу нацагентства іноземних експертів, таким чином обмежується можливість включення української вищої освіти в міжнародний контекст".

Олексій Скрипник, народний депутат: "Чи є сенс у ще одному ідентифікаційному комітеті? Вже, згідно із законом про наукову діяльність, створений ідентифікаційний комітет, у якому представлені авторитетні вчені, що мають міжнародне визнання. Можливо, резонно було б звернутися в цей комітет, якому довіряють, і попросити провести конкурсний відбір до нацагентства. Адже процедура виборів спочатку до ідентифікаційного комітету, потім — до НАЗЯВО досить тривала, а потрібно вже тепер, не гаючи часу, очиститися від прошарку плагіаторів, ввести стандарти якості освіти й ефективно розвиватися".

Світлана Благодєтєлєва-Вовк, кандидат економічних наук:
"
Я представляю антиплагіатну ініціативу "Дисергейт", яка, зокрема, привернула увагу суспільства до НАЗЯВО. Ми викрили декількох членів нацагентства, зокрема Олександра Волосовця, який привласнив результати дослідження одного з російських учених. Також группа "Дисергейт" поставила питання про академічну доброчесність Сергія Вижви, який покривав діяльність "фабрики дисертацій" у Київському національному університеті. На Другому з'їзді вищих державних навчальних закладів до нацагентства було обрано двох осіб — Руслана Гурака і Сергія Бондарчука, у яких також виявлено плагіат. До речі, напередодні ми зверталися до з'їзду й просили провести перевірку кандидатів на академічну доброчесність і плагіат. На жаль, отримали відмову. Нині триває судовий розгляд справи щодо плагіату в кандидатській дисертації пана Гурака, який обіймає посаду голови Державної інспекції навчальних закладів. Це — нонсенс у країні, що рухається шляхом євроінтеграції". 

У "Дисергейту" є претензії стосовно академічної доброчесності й до інших членів НАЗЯВО. На думку пані Світлани, всі ці факти значною мірою спричинили кризу довіри до агентства. "Ми підтримуємо ідею конкурсного обрання членів нацагентства і створення ідентифікаційного комітету, що дозволить залучити широке коло фахівців, зокрема зарубіжних, і таким чином сприяти об'єктивації процесу оцінювання системи вищої освіти. НАЗЯВО має бути незалежним, насамперед — від центрального органу виконавчої влади. Від групи "Дисергейт" я десятки разів зверталася до Міністерства освіти і науки, однак ми так і не отримали відповідей на порушені питання. Вважаємо, що на сьогодні головним суб'єктом, який блокує процес запуску нацагентства, є МОН. Тому наукова спільнота покладає великі сподівання на зазначений законопроект, що розблокує цей орган і сприятиме оновленню системи вищої освіти України" — сказала представник "Дисергейту".

Тетяна Пархоменко, доктор філософських наук: "Те, що треба змінювати склад НАЗЯВО, — сумніву не підлягає, бо вже на сьогодні п'ята частина його складу виявилася плагіаторами. Навіть якщо буде обрано виключно доброчесних осіб, але не змінено законодавчу базу, зокрема Закон про вищу освіту, може статися так, що робота агентства буде знову заблокована. І для такого припущення є підстави, зокрема висновок Спілки ректорів з приводу цього законопроекту, підписаний паном Губерським. На самому початку він виділив те, що, очевидно, найбільше "болить", — проблему плагіату. (Законопроектом передбачено право НАЗЯВО скасовувати присудження наукового ступеня). Цитую: "Що ж стосується положення чинного закону та проекту Закону у частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради та позбавлення особи присудженого їй наукового ступеня, то ця норма не має належних підстав для впровадження, оскільки по суті є формою втручання законодавця у цивільну правосуб'єктність, що є неприпустимим, оскільки наслідки академічного плагіату стосуються безпосередньо сфери приватного права і третіх осіб, немайнові інтереси яких порушені". 

Що означає цей пасаж? Спілка ректорів наполягає на переведенні проблеми плагіату в площину приватного права. Постійно наголошується, що це виключно авторське право, і треті особи не повинні втручатися. На цьому тримається існування і процвітання плагіату в Україні. Насправді плагіат належить до публічного права. У зверненні групи "Дисергейт" і наукової спільноти до президента України підраховані збитки, яких зазнає держава (див. "Чотири мільярди на плагіат", DT.UA, № 18-19, 2017. — Авт.), а не конкретна особа, у котрої щось украли. Це витрати держави, це сфера публічного права. Необхідно не просто внести до Закону про вищу освіту згадування про академічний плагіат, а вказати його різновиди відповідно до європейських стандартів. Адже існують чітко прописані види плагіату".

Учасники обговорення зійшлися на тому, щоб створити робочу групу, ретельно відпрацювати цей законопроект і вже тоді подати у Верховну раду. Чи підтримає його більшість парламентаріїв? Є небезпідставні застереження щодо фракції "Народного фронту". Законопроект повинен мати компромісний характер — звучало рефреном.

"Ми тут усі усвідомлюємо, що найбільш радикально можна було б вирішити цю проблему, — а вона має й політичне забарвлення, а не тільки суто професійне, — це просто внести зміни до чинного закону й ліквідувати НАЗЯВО. Конфлікт у законі закладено між міністерством і агентством. Повноваження в останнього надзвичайно широкі", — зауважив народний депутат Володимир Литвин. 

Втім, незважаючи на законні повноваження, нацагентство досі не змогло повноцінно запрацювати. "Головна причина — не у внутрішніх розбіжностях, а в тому, що в його роботі не зацікавлені керівники МОН та віце-прем'єр-міністр, які керуються суто власними інтересами, — переконаний Валерій Мазур, член-кореспондент НАН України, віце-президент Всеукраїнської федерації вчених. — НАЗЯВО може працювати згідно з чинним законом. А можливі зміни до закону — це питання перспективи, що не може блокувати початок його роботи. У мене, як і в моїх колег-науковців, є багато питань до законопроекту 6393. Його автори ніби пропонують "відмовитися від квотно-представницького принципу формування складу НАЗЯВО". Але це зовсім не так! Чому в нацагентство замість 25 осіб пропонується 17? Не обгрунтовано! На якій підставі обмежується вік членів НАЗЯВО? Мудрість не обмежена настанням пенсійного віку. І на громадських засадах учені старшого віку можуть бути членами НАЗЯВО. Саме вони є незалежними від держструктур і можуть вільно висловлювати свою позицію. Норма про здійснення повноважень членів нацагентства на постійних засадах — помилкове рішення, бо справжні вчені не залишать свою наукову роботу в академічному інституті чи університеті, а отже членами НАЗЯВО будуть не науковці, а функціонери від науки. У законопроекті не передбачено, що членами ідентифікаційного комітету можуть бути вчені, які працюють у НАН України. Наче питання якості освіти не стосується НАНУ! Процедура затвердження ідентифікаційного комітету, а затим — процедура формування і затвердження положень про конкурс та вимоги до членів НАЗЯВО дуже складна й тривала.

Загалом, простежується мета — затягнути, замурижити питання початку роботи НАЗЯВО".

А тому всі ці розмови про перезапуск, перезавантаження — від лукавого. Ніхто — ні очільники МОН та їхній славний куратор, ні ініціатор і співавтор законопроекту О. Співаковський — не зацікавлений у швидкому запускові НАЗЯВО. По-справжньому незалежного органу з широкими контрольними й експертними повноваженнями. Члени НАЗЯВО Храпатий і Бондарчук є одночасно помічниками О. Співаковського. До ідентифікаційного комітету пропонується ввести представників за поданням комітету з питань науки і освіти ВР, тобто "своїх".

"Головне — не створити монстра, структури над міністерством", — вихопилося в одного нардепа. Законопроект 6393 — це така собі клітка для монстра, яким видається незалежна агенція "небідним" ректорам та плагіаторам. Щоб його знешкодити або ж приручити.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №44, 17 листопада-23 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво