І нинішнім, і прийдешнім - Наука - dt.ua

І нинішнім, і прийдешнім

17 травня, 2013, 18:22 Роздрукувати Випуск №17, 17 травня-24 травня

І нинішнім, і прийдешнім

 

В. ВЕРГУНОВ, член-кореспондент НААН, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН

 

Учений світового виміру В.Вернадський, 150-річчя від дня народження якого 12 березня відзначалося на державному рівні, стверджував: "Докорінна перебудова нашої країни повинна спиратися на наукову думку — сміливу, глибоку та вільну, що шукає нові шляхи. Це є однією з найосновніших умов успіху". Такий підхід першого президента НАН України не втратив актуальності для нашої країни, особливо сьогодні у світлі приєднання до світових інтеграційних процесів щодо цивілізаційного майбутнього, що, до речі, сам Вернадський як творець теорії глобалістики, спрогнозував на початку 20-х років минулого століття.

Для достойної адаптації країни в системі передбачених змін, що неоднозначно сприймаються людством, потрібна спільна генеруюча думка: як державних діячів та політиків, так і відповідних фахівців — науковців. У цьому зв'язку хотів би привернути увагу до результатів досліджень унікальної для нашої країни особистості, як кажуть, "двоголового доктора" (про якого писало "Дзеркало тижня" у № 37 від 4—10 червня 2008 р.), доктора економічних і сільськогосподарських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України В. Власова, що продовжує дивувати Україну та світ новими відкриттями на ниві науки. Нещодавно він прославив державу у світовому фаховому середовищі як фундатор нової теорії міжнародної торгівлі — теорії глобалізаційного впливу, що, безперечно, має надзвичайно вагоме практичне значення для нас, адже Україна є одним із провідних у Європі експортерів сільськогосподарської продукції.

Чергову "вдячність" від уродженця Казахстану, кращі роки творчого життя якого віддані Україні, професора В. Власова почули зацікавлені в день його 75-річчя — 14 березня 2013 року під час презентації двотомної монографії з історії становлення й розвитку нової меганауки глобалістики: "Глобалістика: історія, теорія" (т. І. Історичні аспекти науки глобалістики; Вінниця, 2012, 570 с.; т. ІІ. Еволюція наукової думки щодо глобалізації в Україні та Росії; Вінниця, 2012, 856 с.). Її провели ННЦ "Інститут аграрної економіки" та Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН за участю фахівців НАН України, НААН, НАПН України, а також Міністерства освіти та науки України, Мінагрополітики України і представників засобів масової інформації. Надзвичайно високу професійну оцінку зробленому В. Власовим для світової науки висловили Надзвичайні і Повноважні посли України академік НАН України О. Білорус і Ю. Щербак, народний депутат України, член-кореспондент НААН І. Кириленко, академіки НААН: Герой України П. Саблук і Ю. Лупенко та ін. Свої вітання з такої визначної події надіслав міністр аграрної політики та продовольства України, член-кореспондент НААН М. Присяжнюк.

Слід сказати і про саму монографію, або віддати належне за зроблене професору В. Власову, якого, сподіваюсь, найближчим часом Національна академія аграрних наук України обере своїм почесним членом за відданість, багатогранність таланту та визнання світовим науковим середовищем.

Нині людство є свідком дивовижного явища — народження нової науки глобалістики, яка зусиллями сотень дослідників багатьох країн світу набуває зримих рис меганауки, вбираючи в себе методологію філософії, історії, економіки, соціології, політики, інформатики, екології, ноосферизму тощо і водночас формуючи свою особливу методологію для оцінки й аналізу процесів глобалізації, що охопили всі сторони життя людини.

Більше того, людство є не просто свідком, але й активним учасником формування та розвитку глобалізаційних процесів, підштовхуючи дослідників прискореними темпами створювати теорію, методологію, поняття нової меганауки, спрямованої не тільки на аналіз і оцінку сьогоденного його буття, а й на прогнозування його розвитку з опорою на запобігання подій і напрямів процесів, які можуть привести рід людський на край прірви, за яким — небуття.

Народження нової меганауки глобалістики реально є дивовижним, оскільки від її виникнення і до визнання минуло лише кілька десятків років порівняно з іншими фундаментальними науками, перетворення яких від зародків до визнання йшло віками. Однак, не зважаючи навіть на її "дитячий вік", наразі виникла потреба в проведенні історичного аналізу, узагальненні величезного масиву накопичених знань. Учених, здатних робити це, завжди було небагато. Але на теренах України, в її наукових колах знайшлася така людина як професор В. Власов, який здійснив спеціальне історичне дослідження нової меганауки.

Трирічна наполеглива копітка робота із залученням понад 150 монографій, сотень статей та Інтернет-ресурсів завершилася публікацією двотомної монографії.

У першому томі привертають увагу матеріали, присвячені генезі поняття "глобалізація", еволюції поглядів на глобальні трансформації на планеті, формуванню глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму, обґрунтуванню появи нової меганауки — глобалістики та її методологічних основ. Фактично цей розділ є посібником для тих, хто хоче знати, що є глобалізація та глобалістика, і бажаючих займатися науковими пошуками у цій сфері. Підсумовуючи свої дослідження, В. Власов структурував погляди вітчизняних і закордонних дослідників від того, що глобалізації просто не існує, і до того, що це результат історичного розвитку суспільства.

Проблеми періодизації глобалізації згідно з аналізом ученого базуються на двох підходах: історичному та економічному.

Автор також навів оцінку діяльності ООН з розвитку людства при аналізі всіх "Доповідей", починаючи з 1990 року — від формування концепції та методології виміру людського потенціалу до "Сталого розвитку та рівних можливостей на "краще майбутнє для всіх" з обґрунтуванням періодизації діяльності ООН у цій сфері.

Не менш глибоко висвітлено історію створення Римського клубу й основних його "Доповідей", від першої, яка приголомшила світ — "Межі зростання" і містила оцінку стану розвитку людства, окреслила основні глобальні проблеми, які необхідно вирішувати для потреб розвитку людства.

У цілому аналіз досліджень західних глобалістів, за оцінкою В. Власова, показав, що на Заході існує кілька підходів: геополітичний, цивілізаційний, історичний, соціологічний, економічний, екологічний, політологічний. Водночас показано, що серед західних дослідників поширені думки як щодо сумнівів у глобалізації (П. Герст, Т. Томпсон), необхідності її захисту (Дж. Бхагваті), що глобалізація — не національний, а класовий проект (У. Робінсон) або повтор минулого при визволенні від руйнівних і жорстких помилок радянського й німецького націонал-соціалізму (Б. Ліндсі).

Спільною рисою українських і російських дослідників є введення у глобалістику низки нових понять і законів, пропонування розвитку нових наук — міології (М. Біляєв), лімології (І. Гладій) і мироведення (М. Шепелєв).

Розуміючи, що активізація всіх сторін життя людини при наростанні глобальних проблем потребує роз'яснення глобальних подій і перспектив їх розвитку, українські та російські вчені підготували низку посібників для молодого покоління, якому, власне, й доведеться ці проблеми вирішувати.

За деяких "розбіжностей" у визначенні, що таке глобалізація як у межах кожної країни, так і між дослідниками обох держав, спільним є намагання розтлумачити новому поколінню основні поняття глобалізації та глобалістики, окреслити реальну ситуацію їх впливу на суспільство в напрямі його формування як планетарного.

Автор, розкривши широку панораму поглядів на глобалізацію вітчизняних і зарубіжних дослідників, яке, на його думку, з одного боку, є свідченням того, що нині людство як казковий герой стоїть на роздоріжжі перед каменем, на якому не написано, яким шляхом іти і що його очікує, а з іншого, широкий загал видатних дослідників світу, розділених кордонами, простором і часом, але об'єднаних спільним наміром знайти цей шлях, докладає гігантських зусиль для визначення: Що робити? Яким шляхом іти?, щоб об'єднати людство в його подальшому розквіті та самозбереженні. На ці запитання "очима" професора В. Власова кожний зацікавлений може знайти відповідь після ознайомлення з двотомником. У ньому також докладно висвітлено внесок українських учених-глобалістів на чолі з академіком О. Білорусом та їх переконання щодо майбутнього України в глобальних інтеграційних процесах у контексті еволюції галузевої світової наукової думки.

Є ще один аспект, що, на власне переконання, підвищує цінність праці професора В. Власова для сьогодення. Нищівна критика на всіх рівнях щодо відсутності майбутнього академічної науки в Україні, і особливо — аграрної, через до кінця не визначених нових ідей, неприйняття у світі вже зробленого за останні роки вітчизняними вченими не тільки у практичному відношенні, але і в питаннях теорії, не кажучи вже про фундаментальність, насамперед, через їх геронтологічні або, як кажуть, вікові проблеми, у випадку зі зробленим і презентованим В. Власовим якось все нівелює. Головне, що з'являється оптимізм — "жив курилка!". Переконаний, що він ще збільшиться, коли двотомник В. Власова, який зараз перекладається російською та англійською мовами, безперечно, знайде свого читача у провідних країнах світу, де порушені автором проблеми та шляхи їх вирішення є надзвичайно актуальними.

Тому не можу не погодитися із висловом академіка В. Вернадського: "У науковій творчості завжди повинні існувати окремі особистості, які у своєму житті або на даний момент знаходяться вище середнього рівня. І ці видатні люди не можуть бути замінені в більшості наукових відкриттів колективною роботою багатьох".

 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво