HI-TECH З УКРАЇНСЬКИМ АКЦЕНТОМ - Наука - dt.ua

HI-TECH З УКРАЇНСЬКИМ АКЦЕНТОМ

22 листопада, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №45, 22 листопада-29 листопада

У довгому списку праць, висунутих на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за...

У довгому списку праць, висунутих на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2002 р., вирізняється авторська праця колективу вчених Донецького національного технічного університету (ДНТУ) у співдружності з колегами та розробниками з Донецького металургійного заводу, АТ ДАНКО (Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство), Дніпровського металургійного комбінату, Харківського інституту УкрНДІМЕТ, АТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ряду великих науково-дослідних закладів України та виробничників-металургів. Праця, про яку йдеться, присвячена технології безперервного розливу сталі, або, як ще кажуть, безперервного лиття сталевих заготовок.

У побуті цей спосіб охрестили «безперервкою» з обов’язковим визначенням «донецька», що, здається, уже стає синонімом якості... Нова технологія, якій, зауважимо, вчені присвятили п’ятнадцять років, здатна вдихнути нове життя в добряче застарілу вітчизняну металургію. «Час забувати про демпінг українського металу», — схоже, ця ключова теза розуміння донецькими металургами свого місця та ролі в економіці галузі стане непоганим стимулом до єднання науки і виробництва індустріального регіону.

— Роботу вели на досить широкій експериментальній базі, — розповів керівник фундаментальної праці, ректор ДНТУ, доктор технічних наук Олександр Минаєв. — Результатом плідної співпраці дослідників та спеціалістів-практиків стало виконання об’ємних інноваційних проектів для Донецького металургійного заводу (АТ «ДМЗ»), АТ ДАНКО, Єнакіївського металургійного заводу і Дніпровського металургійного комбінату.

…Минули часи, коли українські металурги лише починали освоювати технологію безперервного лиття заготовок, а перша на весь колишній Радянський Союз автоматизована машина (МНЛЗ), встановлена в сталеплавильному цеху Донецького металургійного заводу, вражаючи своєю продуктивністю і, головне, якістю готової продукції, була як ЕОМ серед учорашніх арифмометрів. Уже тоді донеччани зуміли гідно оцінити вигідну перспективу, яку обіцяла галузі новітня технологія. І, всупереч поширеній думці консервативно мислячих колег, які продовжували виступати за розвиток мартенівського способу отримання сталі, зробили ставку на альтернативну технологію безперервного лиття. Тепер донецькі вчені-металурги у співдружності з машинобудівниками взялися за розробку технології МНЛЗ нового покоління, адаптованої до умов реструктуризації української сталеплавильної галузі. Мету визначено з ноткою здорової амбіції: домогтися конкурентоспроможної якості. Саме тому металургійна «безперервка» сприймається в контексті ефективно-технологічного переоснащення сталеплавильних підприємств.

Автори праці — донецькі, дніпропетровські вчені і виробничники — мають намір здійснити нові інноваційні проекти. Фінансові вкладення забезпечують інвестори Донбасу, у тому числі акціонерне товариство ДАНКО, чия підприємницька концепція передбачає розвиток нових технологій металургійної галузі. Лірики сказали б про «неспокійне серце донецького ДАНКО», прагматики — про нові реальні перспективи динамічного розвитку вітчизняної металургії. Економісти підрахували: стабільна експлуатація лише однієї МНЛЗ за «донецькою» технологією забезпечує металургійному підприємству 11—12 млн. дол. річного прибутку. Погодьтеся, по-справжньому переконливий аргумент. Уже цього достатньо, аби праця донецьких металургів привернула до себе заслужену увагу.

Так і сталося нинішньої осені. Держкомітет України з премій зробив вибір на користь високотехнологічної «безперервки». Тепер, коли пропозицію-пошукування донеччан визнано достойною Державної премії України, залишається сподіватися, що й сама технологія отримає державну підтримку. Якщо не поточного, то наступного року.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво